Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
м незначний, СЧх можна привести до одного часу. За обСФднання даних лабораторних робiт говорить i той факт, що в автомобiльних лабораторiях технiчних закладiв вiдсутнi стенди для обкатки двигунiв, на яких знiмають характеристики. А в лабораторiях фiзики та теплових машин СФ необхiднi для спрощених випробувань дизель-електростанцiй та карбюраторнi електростанцiСЧ тАЬШЕС 4тАЭ. Тому спiльний дослiд двигуна внутрiшнього згорання може бути комплексним завданням до загальноСЧ лабораторноСЧ роботи. Такi лабораторнi роботи повиннi мiстити двi цiлi (в нашому прикладi одну з курсу тАЬФiзикатАЭ, iншу з курсу тАЬТрактори та автомобiлiтАЭ). Звiт з такоСЧ лабораторноСЧ роботи повиннi оцiнювати викладачi двох курсiв [43].
Схема здiйснення звязку при виконаннi комплексних завдань така сама, що i при здiйсненнi звязку на простих лабораторних роботах.
Саме завдяки таким предметам, як фiзика, хiмiя, креслення, опори матерiалiв та iн., учням набагато зрозумiлiша робота кривошипно-шатунного механiзму. Таким чином, стаСФ зрозумiлим що навчальний матерiал тiсно взаСФмоповязаний : це i опора на знання з iнших предметiв при поясненнi нового матерiалу, i забезпечення наступностi окремих диiиплiн, i зближення спорiднених предметiв, i розвиток загальних для ряду предметiв наукових iдей i пiзнавальних умiнь.
Сучаснi технологiСЧ навчання оновлення освiтнього процесу в профтехучилищi, цю проблему вивчаСФ Олег Гаврилюк, директор Хмельницького вищого професiйного училища. Вiн вважаСФ, що заклади профтехосвiти випускають нинi неквалiфiкованих спецiалiстiв : схема роботи системи професiйноСЧ освiти дуже повiльно реагуСФ на змiни сьогодення.
Вже нiхто не може гарантувати анi проведення практики, анi працевлаштування пiсля одержання диплому. РЖ все ж профтехучилища продовжують масовий випуск молодих робiтникiв, часто дублюючи одне одного щодо фаховоСЧ спрямованостi майбутнiх спецiалiстiв, не враховуючи потреб i перспектив розвитку регiонiв. Це призводить до того, що молодь розчаровуСФться не тiльки у своСЧй професiСЧ i доцiльностi освiти взагалi, а й втрачаСФ сенс життя [85].
Кого ж в iдеалi повиннi готувати заклади професiйно-технiчноСЧ освiти? Робiтникiв новоСЧ генерацiСЧ, новаторiв, iнтелектуальну робiтничу елiту. Тих, хто впливатиме на життя держави у найближчий час i у вiддаленому майбутньому. Але для того, щоб нашi випускники могли створювати нове, СЧм замало тiльки знань i розуму. Для цього потрiбна здорова амбiтнiсть, пiдприСФмливiсть, самостiйнiсть, здатнiсть вирiшувати складнi, непередбачуванi ситуацiСЧ i завдання. Цих якостей неможливо навчити лише за пiдручниками або на заняттях навiть найкращих педагогiв. Головне нова, мобiльна схема iснування навчального закладу, побудована на свободi вибору напрямiв своСФСЧ дiяльностi i на вiльному виборi молодою людиною свого майбутнього [9].
Тому показник реальноСЧ роботи навчального закладу це миттСФва реакцiя на попит ринку працi, мобiлiзацiя внутрiшнiх резервiв i заповнення мiiь, що зявились, квалiфiкованими фахiвцями.
Час визначити : робiтник, який маСФ унiверсальну професiйну пiдготовку, вмiСФ зорiСФнтуватися на ринку працi, без матерiальних i психiчних втрат адаптуватися до нового мiiя роботи, нового обладнання, технологiй такий робiтник конкурентноспроможний, тому без роботи не залишиться.
Слiд особливо вiдзначити успiх у цiй справi викладачiв гуманiтарних диiиплiн. На уроках iсторiСЧ, основ економiчних знань, фiлософiСЧ учнi самостiйно шукають вiдповiдi на запитання, якi СЧх зацiкавили, готують реферати, повiдомлення. Часто обговорення рефератiв перетворюСФться в дискусiю. Так формуСФться здатнiсть до дiалогу, вмiння аргументовано вiдстоювати свою позицiю, досягати консенсусу. А це надзвичайно важливо в наш суперечливий час.
Викладачi фiзики i математики пропонують учням для самостiйного розвязання нестандартнi, творчi задачi, якi потребують винахiдливостi, кмiтливостi. Завдання мають диференцiйований характер, що даСФ змогу здiйснювати iндивiдуальний пiдхiд, надати можливiсть кожному учневi вiдчути радiсть вiдкриття задоволення вiд своСФСЧ працi, впевненiсть у своСЧх силах.
Цi форми i прийоми навчання не СФ абсолютно новими в освiтянськiй практицi. Не нова i проблема, що стала предметом наукових пошукiв тАЬУдосконалення мiжпредметних звязкiв як важливого чинника формування iнтересу до професiСЧтАЭ.
Пiдготовка квалiфiкованих робiтникiв широкого профiлю та iнтегрованих професiй це реакцiя на вимоги сучасного виробництва. Включення профiлюючих природничо-наукових i професiйно-технiчних компонентiв простежуСФться у викладаннi основ фiзики i електротехнiки, математики i основ iнформатики [15].
Майстри виробничого навчання тiсно спiвпрацюють з викладачами загальнотехнiчних, спецiальних диiиплiн. Це даСФ змогу переконати учнiв, що лише за наявностi мiцноСЧ технiчноСЧ бази сучасний робiтник може опанувати новi технологiСЧ, знайти гiдне мiiе на ринку працi [14].
РД безлiч шляхiв взаСФмозбагачення, заохочення людей до вiдкритостi, спiвпрацi, удосконалення. Головне памятати : поява новацiй у рiзних напрямках дiяльностi училищного колективу СФ свiдченням його професiйного зростання, iнтелектуалiзацiСЧ та оновлення освiтнього процесу [16].
3.3 Перевiрка ефективностi розробленоСЧ методики та обробка СЧСЧ результатiв
Для визначення ефективностi посилення мiж предметних звязкiв при пiдготовцi трактористiв машинiстiв автором було проведено дослiдження у ПТНЗ № 6, де ведеться пiдготовка т?/p>