Вплив тонiзуючих напоСЧв на органiзм людини та СЧх використання в пiдприСФмствах ресторанного господарства
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
, зокрема чайним фарбникам, властива так звана Р-вiтамiнна активнiсть, тобто здатнiсть дiяти як вiтамiн Р. Вiтамин Р укрiплюСФ стiнки кровоносних судин, запобiгаСФ внутрiшнiм крововиливам. За змiстом вiтамiну Р чай не маСФ собi рiвних в рослинному свiтi, вiн в цьому вiдношеннi значно багатший за гречку (85 одиниць в чаСЧ, 61 в гречцi). Найбiльшою Р-вiтамiнною активнiстю володiСФ зелений чай. Проте не тiльки в зеленому, але i в чорному чаСЧ, особливо у високоякiсних сортах, мiститься вiтамiн Р. Випиваючи 3-4 склянки чаю хорошоСЧ мiцностi, ми забезпечуСФмо свiй органiзм добовою профiлактичною дозою вiтамiну Р. Не менш важливий для нас i вiтамiн К, що мiститься в чаСЧ, що сприяСФ утворенню в печiнцi протромбiну, необхiдного для пiдтримки нормального згортання кровi.
Лiкувальна дiя чаю на органiзм людини. З давнiх часiв вважалося, що чай володiСФ лiкувальними властивостями. В даний час, добре знаючи його дивно багатий хiмiчний склад, ми можемо пояснити цi його якостi.
Чай маСФ здатнiсть знаходити i витягати з земля все те, що СФ рiдким i необхiдним, i давати нам це в розчинi, корисному для здоровя. У цьому змiстi чай представляСФ складну i постiйно дiючу лабораторiю. РЗСЧ робота, що починаСФться ще з витягування i перетворення одних речовин у iншi, бiльш досконалi, продовжуСФться i тодi, коли чай. перетерпiвши фабричну обробку, попадаСФ в стакан.
Ще в стародавностi було вiдоме, що чай пiдсилюСФ життСФвi функцiСЧ органiзму, пiдвищуСФ розумову фiзичну працездатнiсть i створюСФ приСФмний настрiй. Вiн найкраще вгамовуСФ болiсну спрагу i зiгрiваСФ при холодi. Наскiльки високо цiнувалися чаСЧ можна судити по тому, що ще недавно деякi племена туарегiв використовували його як розмiнну монету.
Вiддавна вiдомо сприятлива дiя чаю на збуджену перистальтику кишечнику. При отруСФннях СЧжею й iнших гострих ентероколiтах особливо корисна так звана тАЮчайна пауза", при якiй на протязi перших дванадцяти годин хворим дають тiльки приблизно 1,5л мiцного чаю з невеликим додаванням цукру (5г %) i лимонного соку. Для його готування вiддають перевагу багатим танiном зеленi сорти чаю.
У випадках, коли в хворих СФ схильнiсть до запору, чай треба пити холодним, з великою кiлькiстю цукру, а найкраще з додаванням свiжого молока. .Думка, що споживання чаю приводить до запору, помилкове. Звичайно причини його виникнення iншi.
При захворюваннi хронiчним гастритом чи язвою споживання мiцного чаю необхiдно заборонити. У таких випадках рекомендуСФться споживання помiрних кiлькостей чаю, переважно зелених сортiв, не дуже мiцно заварених. Мiцний чай може пiдвищити видiлення соляноСЧ кислоти слизовоСЧ шлунка, викликати кислу вiдрижку i посилення болiв. Цi явища бiльш сильно вираженi, коли чай сильно пiдсолоджений.
Чай особливо корисний у тих випадках, коли хронiчнi гастрити протiкають зi зменшеним видiленням шлункового соку а конкретнiше соляноСЧ кислоти. Необхiдно пригадати, що з вiком зменшуСФться ферментативна активнiсть шлункового соку, пiдшлунковоСЧ залози i тонких кишок. Тому чай СФ ефективним засобом для стимулювання дiяльностi цих органiв i полiпшення травлення в людей похилого вiку.
Численнi дослiдження вчених у плинi останнiх рокiв свiдчать про те, що чай володiСФ в значнiй мiрi бактерицидними властивостями. Цi ученi вiдзначають сприятливий вплив чаю при лiкуваннi дизентерiСЧ й iнших iнфекцiйних ентероколiтiв. Багатство вiтамiну в чаСЧ, особливо вiтамiну Р, сприяСФ швидкому видужанню i вiдновленню, а також охороняСФ органiзм вiд можливих крововиливiв, заподiяних у результатi ламкостi кровоносних судин.
Чай корисний i при усiх випадках, коли в кишечнику нагромаджуСФться багато токсинiв через захворювання iнших органiв, що мають пряме чи непряме вiдношення до травлення (печiнка, декомпенсацiя серця й iн.).
Пiсля прийому жирноСЧ i важко перетравлюваноСЧ СЧжi чай полегшуСФ травлення i сприяСФ СЧСЧ засвоСФнню органiзмом.
Багато хто вважаСФ, що прийом мiцного чаю протипоказаний при захворюваннях нирок. Однак спостереження показують, що хворi вiдмiнно переносять чай i вiн не приносить нiякоСЧ шкоди навiть у випадках гострих хронiчних нефритiв iз проявом недостатностi нирок. У таких випадках чай робить доброчинну дiю на загальну слабiсть i завзяту вiдсутнiсть апетиту, якi СФ типовими при хворобах нирок.
Цiкаво, що серед китайцiв i iнших народiв Далекого Сходу ниркокам`яна хвороба невiдома. Однак не тiльки дуже рiдким СФ утворення камiння у видiльнiй системi. Рiдко спостерiгаСФться й утворення пiску i каменiв у жовчному мiхурi i жовчних протоках. Древня китайська медицина затверджуСФ, що це пояснюСФться вживанням чаю, умiнням правильно його приготовляти, зберiгаючи в ньому всi активно дiючi речовини а конкретнiше ефiрнi олiСЧ. Безсумнiвно пiсля докладного вивчення цього факту необхiдно зробити вiдповiднi висновки.
При подагрi доречно рекомендувати вiдоме обмежене споживання мiцного чаю.
ДiСФтичне харчування маСФ першорядне значення при лiкуваннi хвороб печiнки. Досвiд показуСФ, що при захворюваннi печiнки хворi вiдмiнно переносять чай i нема основ для його обмеження навiть при таких захворюваннях як хронiчнi гепатити i цироз печiнки. РЖ в цих випадках доброчинна дiя чаю виражаСФться не тiльки в загальнiй тонiзацiСЧ органiзму, але й в покращеннi апетиту. Поряд з цим чай полегшуСФ нагромадження вiтамiну С в органiзмi, точнiше в печiнцi, полiпшуСФ травлення i зменшуСФ нагромадження токсину у кишечнику.
Вiдомо, наскiльки поширенi захворювання сердечно-судинноСЧ системи. Цим пояснюСФться iнтерес до