Вплив тонiзуючих напоСЧв на органiзм людини та СЧх використання в пiдприСФмствах ресторанного господарства
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
инський публiцист i великий ентузiаст чаю М.Д. Давiташвiлi [11].
Широке поширення серед народiв усiх континентiв одержав чудовий напiй чай, i сьогоднi його можна смiло назвати напоСФм номер один... За приблизними пiдрахунками вiн СФ основним напоСФм майже для двох iз половиною мiльярдiв людей на землi.
Але чай СФ не тiльки напоСФм у ряду рiзноманiтних iнших напоСЧв. Тут СФ щось значно бiльше. Для деяких народiв, у тому числi й у нашiй краСЧнi, чай СФ продуктом першоСЧ необхiдностi. РД такi люди, СФ цiлi народи, що буквально живуть чаСФм, не мислять себе нi дня без нього, цiнують його нарiвнi з хлiбом, як життСФво важливий, що нiколи не приСЧдаСФться i нiчим не замiнний продукт.
Чай пють i пили в самих рiзних мiiях на землi: у росiйських чайних бiля дорiг, у старих трактирах, в узбецькiй чайханi, у ЯпонiСЧ, у КитаСЧ, у ВСФтнамi, бiля сибiрських вогнищ, у тайзi, де дорогу за день вимiрюють числом чаСЧвок. ПригадаСФмо слова Лева Толстого: ...я повинен був пити багато чаю, тому що без нього не мiг працювати. Чай визволяСФ тi можливостi, що дрiмають у глибинi моСФСЧ душi.
Вiдкiля ж узялося слово чай? У древнiх китайських творах чай iменували тоу, тсе, кха, чунг, минг. У IV-V сторiччях практика показала, що самий запашний напiй утворюСФться з наймолодших листiв i до назв чаю додали слово ча, що значить молодий листок.
Вiдоме усiм нам слово чай прийшло до нас уперше як монгольське цай. Японцi називають чай тья або тя - звiдси i вiдбувся латинський ботанiчний термiн теа [11].
Самi нiжнi верхнi листочки паростка, покритi срiблисто-бiлими волосками, що представляють собою особо цiнну частину (iз якого утворюються тiпси), стали називатися в КитаСЧ баi-хоа - що значить бiла вiйка. Китайськi купцi в старовину часто вимовляли це слово, пiдкреслюючи високi достоСЧнства товару, i в сучаснiй термiнологiСЧ назва байховий набула узагальненого змiсту: так сьогоднi називають усi розсипнi чаСЧ на вiдмiну вiд пресованих.
Географiя чаю. Найбiльший виробник чаю у свiтi - це РЖндiя. Вона виготовляСФ бiля пiвмiльйона тонн чаю у рiк. Коливання бувають досить рiзкi в рiзнi роки. За РЖндiСФю слiдуСФ Китай, потiм Шрi Ланка (острiв Цейлон) i Японiя. Остання в шiстцi лiдерiв РЖндонезiя. У менших масштабах виробляють чай Туреччина, РЖран, Кенiя, Бангладеш, Уганда, Мозамбiк, Танзанiя, Аргентина, Мадагаскар, ЗаСЧр, Бiрма. Споживання чаю виростило за останнi 100 рокiв бiльш нiж у 30 разiв.
Першi пять краСЧн - найбiльшi виробники чаю - дають 70 % свiтового виробництва. З цих пятьох - три СФ також найбiльшими споживачами чаю. У КитаСЧ, ЯпонiСЧ i РосiСЧ приблизно 75-95 % виробленого чаю йде на власне внутрiшнСФ споживання. Росiя i Японiя ввозять також i закордоннi чаСЧ для забезпечення запитiв населення в чаСЧ. Основними ж постачальниками чаю на свiтовому ринку СФ РЖндiя, Шрi Ланка i РЖндонезiя, де споживання чаю не дуже високе. За ними йдуть африканськi краСЧни, що експортують майже весь вироблений ними чай. У цих краСЧнах внутрiшнСФ споживання чаю майже цiлком вiдсутнСФ.
Цiкаво те, що в ряду краСЧн, що споживають чай, першi мiiя займають краСЧни, що не виробляють чай, як-от: Англiя, РЖрландiя, Нова Зеландiя, Лiвiя, Австралiя. Таким чином, краСЧни англосаксонськоСЧ зони разом з арабськими краСЧнами споживають приблизно половину виробленого у свiтi чаю. РЖншу половину використовують Китай, Японiя i СНД. На фонi всiх цих титанiв чаювання споживання чаю в iнших краСЧнах свiту виглядаСФ незначним...
Контрасти отут вражаючi. Якщо в АнглiСЧ, РЖрландiСЧ, Новiй ЗеландiСЧ споживання чаю на душу населення перевищуСФ 4 кг у рiк, то в РЖндiСЧ, США i СНД бiля 300г чаю в рiк. Пояснення тут рiзнi: в РЖндiСЧ через бiднiсть населення багатьом чай не по кишенi, у США вiдсоток нiмецьких i романських народiв великий, а також негри, що майже зовсiм не вживають чай як напiй; у СНД - звичка, що збереглася здавна, пити досить рiдкий чай. Проте СФ райони - Середня Азiя, Калмикiя, Татарстан, Башкортостан, Бурятiя - де споживання чаю на душу населення в рiк наближаСФться, а часом i перевершуСФ рiвень споживання чаю в АнглiСЧ.
РЖ на останнiх мiiях по споживанню чаю - РЖспанiя i Грецiя, а поруч iз ними Францiя й РЖталiя, де рiчне споживання складаСФ усього 20-50 г у рiк!
Легенди i бувальщина. У давнину шукачi елiксиру молодостi i безсмертя вважали чай необхiдним i дуже важливим його складовим елементом.
Цiннiсть чаю була настiльки очевидна i явна, що в багатьох краСЧнах АзiСЧ й у деяких краСЧнах Африки чай служив розмiнною монетою.
Китайський iмператор Киен Лонг склав поему про чай i велiв писати СЧСЧ на всiх порцелянових чашках. Знаменитий китайський поет Лу By присвятив чайнiй справi тритомну працю Ча-кiнг, тобто Священне писання про чай.
Ло Тунг, китайський поет часiв династiСЧ Тан, писав: ...перша чашка воложить губи i горло; друга знищуСФ мою самiтнiсть; третя дослiджуСФ моСЧ сухi нутрощi, щоб знайти в них пять тисяч томiв дивних знакiв; четверта чашка викликаСФ легку випотину - усi суми життя iдуть через пори; iз пятоСЧ чашки я почуваю себе очищеним, шоста пiдносить мене в царство безсмертя, сьома... ах, але я вже бiльше не можу... я почуваю лише подих прохолодного вiтру, що пiднiмаСФться в моСЧх рукавах...
Цiкаве висловлення значного дiяча японського мистецтва Окакура Какудзо в Книзi про чай, де вiн намагаСФться довести, що не шлях самураСЧв, а естетика чайного шляху щонайкраще розкриваСФ природу японського народу.
У XIII сторiччi про напiй бадьоростi писав Мар