Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ки 25 травня 2001 року Пленум Верховного Суду виклав пункт 2 у новiй редакцii, розширивши сферу застосування iнституту компенсацii моральноi шкоди до випадкiв:
1) коли право на ii вiдшкодуваннi передбачено нормами Конституцii або випливаСФ з ii положень;
2) передбачених статтями 7, 440-1 ЦК Украiни (1963 р.) та iншим законодавством, що установлюСФ вiдповiдальнiсть за заподiяння моральноi шкоди (наприклад, стаття 49 Про iнформацiю i т.п.);
3) порушення зобовязань, що пiдпадають пiд чиннiсть Закону Про захист прав споживачiв чи iнших законiв, що регулюють такi зобовязання i передбачають вiдшкодування моральноi (немайновоi) шкоди.
Найбiльш гострою i складною СФ проблема визначення розмiру вiдшкодування моральноi шкодив грошовiй чи iншiй матерiальнiй формi. Чинне законодавство фактично не регулюСФ розмiр вiдшкодування такого збитку. Компетенцiя рiшення цього питання надана суду. Законодавство ж установило в статтi 23 дiючого Цивiльного кодексу Украiни тiльки деякi критерii, якими повинний керуватися суд.
Передбачено що розмiр вiдшкодування визначаСФться судом з урахуванням позовних вимог, характеру дiяння осiб, якi спричинили шкоду, фiзичних i моральних страждань потерпiлого, а також iнших негативних наслiдкiв. Це вiдбилося в постановi Пленуму Верховного Суду Украiни №4, у пунктi 9, де зазначено, що розмiр моральноi шкоди суд визначаСФ в залежностi вiд характеру й обсягу страждань (фiзичних, щиросердечних, психологiчних i т.д.), що зазнав позивач, характеру немайнових втрат (iхньоi тривалостi, можливостi вiдновлення). У Розясненнi Президii Вищого господарського суду Украiни № 02-5/95 вiд 29 лютого 1996 року Про деякi питання практики вирiшення спорiв, повязаних з вiдшкодуванням моральноi шкоди, передбачаСФться, що розмiр компенсацii залежить вiд дiянь особи, яка спричинила шкоду, а також вiд негативних наслiдкiв порушення немайнових прав позивача [54].
Недолiки в законодавствi, що регулюють данi правовiдносини, обумовленi недавнiм уведенням поняття моральна шкода, а також з нетривалою практикою захисту особистих немайнових прав громадян.
Не аргументованiсть рiшень суду можна проiлюструвати прикладами, коли розмiр компенсацii моральноi шкоди за навмисне убивство людини був оцiнений у тисячу гривень, а при-захистi честi i достоiнства - у мiльйон гривень.
29 листопада 2001 року Верховна Рада Украiни прийняла у третiм читаннi довгоочiкуваний новий Цивiльний кодекс Украiни, який набрав сили з 1 сiчня 2003 року. Цивiльний кодекс розроблявся досить довго, норми iнституту компенсацii моральноi шкоди постiйно змiнювалися i коректувалися. У наукових дослiдженнях використовувався проект кодексу 1996,1999, 2000 рокiв i т.п. Зрештою, Цивiльний кодекс Украiни був прийнятий 16 лютого 2003 року. Не вiдразу вiрилося, що це вiдбулося. Автори кодексу, звичайно, зберегли зазначений спосiб захисту i спробували збагатити iнститут вiдшкодування моральноi шкоди новими нормами, що, цiлком ймовiрно, позитивно вплинуло на його розвиток. Але i в новому ЦК СФ iстотнi недолiки, наприклад, не зовсiм вiрно вжитий термiн вiдшкодування. Змiст поняття вiдшкодування шкоди визначаСФться поняттям самоi шкоди [53].
Якщо шкода - це зменшення чи знищення якого-небудь блага, то метою вiдшкодування СФ вiдновлення порушеного, тобто приведення порушеного блага в той стан, у як0му воно знаходилося до порушення (реституцiя).
Коли мова йде про шкоду моральну, не можна установлювати вимоги повного вiдшкодування. Присудження грошового еквiвалента, здатного усунути майновий збиток, не в змозi усунути шкоду моральну.
Моральна шкода часто сильнiше вiдображаСФться на потерпiлому, нiж матерiальна, тому що вона не може бути вiдшкодована, а лише якимсь чином компенсована.
Безумовно, немайнову шкоду неможливо вiдшкодувати в повному обсязi, оскiльки немаСФ (i не може бути) точних критерiiв визначення грошового еквiвалента особистих втрат.
Розмiр компенсацii цiСФi шкоди може носити тiльки умовний характер. Компенсацiя моральноi шкоди являСФ собою можливiсть якоюсь мiрою згладити несприятливi наслiдки правопорушення, сприяСФ придбанню замiсть втраченого блага iнше.
Тому бiльшi гуманно вживати замiсть термiна вiдшкодування моральноi шкоди термiн компенсацiя. В пунктi 3 статтi 23 ЦК Украiни зазначено, що моральна шкода вiдшкодовуСФться грошима, iншим майном чи iншим способом. Це не зовсiм доцiльно, з огляду на той факт, що грошi СФ загальним еквiвалентом, здатним задовольнити будь-як людськi потреби. У звязку з тим, що на Украiнi не розроблена i не затверджена методика, що дозволяСФ визначати розмiр компенсацii моральноi шкоди, суди у своiх рiшеннях майже не обТСрунтовують розмiр компенсацii, що позбавляСФ вiдповiдача можливостi, а в деяких випадках i позивача, подати апеляцiю на рiшення суду з приводу незадоволення розмiром компенсацii моральноi шкоди. Хоча в новому ЦК це питання розкрито детальнiше, варто розробити рекомендацii i методику щодо стягнень вiдшкодування такоi шкоди, заподiяноi при визначених обставинах. Принаймнi, для деяких загальних, найпоширенiших випадкiв [55].
Безумовно, неможливо установити який-небудь грошовий еквiвалент щиросердечних страждань i математично розрахувати заподiяну шкоду.
У законодавствi передбачено два види шкоди, що пiдлягаСФ вiдшкодуванню, - шкоду матерiальну i шкоду моральну. Стаття 16 чинного Цивiльного кодексу Украiни (вiд 16 сiчня 2003 р.), в якiй йдеться про захист цивiльних прав та iнтересiв суд