Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство

рiшми, iншим майном або в iнший спосiб, але вже iснуюча практика доводить, що ще тривалий час грошова форма вiдшкодування буде прiорiтетною. Розмiр грошового вiдшкодування моральноi шкоди визначаСФться судом залежно вiд характеру правопорушення. На перший погляд, проблеми й не iснуСФ; але, крiм суто юридичних питань, постаСФ й дiлема морального характеру: чи можна вiдшкодовувати нематерiальну шкоду речами матерiального свiту?

Звернiмося до свiтовоi практики. Проблема вiдшкодування моральноi шкоди найбiльш радикально вирiшена у Великобританii i США, право яких не знаСФ рiзницi мiж майновою i немайновою шкодою. Головною умовою вiдшкодування СФ дiйснiсть шкоди i серйознiсть наслiдкiв правопорушення. Вiдшкодування повинне бути повним i адекватним. Слiд зазначити, що в англо-американському правi iснуСФ правило, вiдповiдно до якого компенсацiя моральноi шкоди, у принципi, обмежена рамками делiктного права. Моральна шкода, яка СФ наслiдком порушення договору, не вiдшкодовуСФться. Але зараз пiдсилюСФться тенденцiя до законодавчого закрiплення обовСЮязку вiдшкодування моральноi шкоди в тих випадках, коли порушення договору було зухвалим i безрозсудним чи якщо договiр мав такий характер, що моральна шкода могла передбачатися як наслiдок його порушення. При вiдшкодуваннi моральноi шкоди в сферi делiктного права суд може вийти за межi дiйсно заподiяного збитку, як майнового, так i морального, i присудити в якостi додатку до компенсацiйних збиткiв (compensatory damages) так називанi штрафнi чи приблизнi збитки (puntativе or exemplary damages) у залежностi вiд моральноi оцiнки правопорушення, способу його здiйснення, повторюваностi i, звичайно ж, вiд значущостi наслiдкiв. У цьому випадку цiль суду зводиться до покарання правопорушника i СФ засобом залякування його послiдовникiв [9, с.470]. Крiм того, в англiйському правi iснують ще двi специфiчнi особливостi вiдшкодування моральноi шкоди. По-перше, номiнальне вiдшкодування (nominal damages), коли присуджуСФться зовсiм невелика сума грошей у виглядi компенсацii за понесену шкоду. Тим самим визнаСФться, що порушено визначенi права позивача, а вiдповiдач СФ порушником (wrongdoer), хоча позивачу i не було заподiяно нiякого реального збитку. Таким чином, визнаСФться важливiсть порушеного права. Але nominal damages присуджуються тiльки тодi, коли факт правопорушення в наявностi i нiяких додаткових поясненнях не потрiбно. По-друге, це збитки презирства (contemptious damages). У цьому випадку шкода могла бути дiйсно заподiяна, але ii вiдшкодування позивач не заслужив через своСФ аморальну поведiнку i не повинен був предявляти такий позов хоча б з почуття пристойностi. У цьому випадку зважуСФться питання про те, чи гiдний позивач компенсацii дiйсно нанесеного збитку. Такi позови можуть предявлятися i до засобiв масовоi iнформацii [55].

При заподiяннi калiцтва чи iншого ушкодження здоровя особi, а також заподiяннi шкоди його репутацii моральна шкода може класифiкуватись на: а) фiзичнi страждання; б) щиросердечнi страждання, зСФднанi з фiзичними; в) щиросердечнi страждання, не поСФднанi з фiзичними. В Великобританii основним був i залишаСФться принцип, виражений лордом Вэнслиданом у справi Lynch v. Knight (1861): Моральнi страждання i занепокоСФння право не може оцiнити i не може претендувати на iхнСФ вiдшкодування, якщо в сукупностi з ними не мова йде про iнший збиток. РЖншими словами, вiдповiдно до англiйського закону неможливо вимагати (за винятком декiлькох випадкiв, про якi мова йтиме нижче) вiдшкодування моральноi шкоди за вiдсутностi страждання чи матерiального збитку. Такi позови просто не будуть прийнятi до розгляду. Заподiяння ж фiзичного страждання як одне з основ для вiдшкодування моральноi шкоди завжди маСФ наслiдком грошове вiдшкодування, тому що таке заподiяння може викликати один з наступних наслiдкiв чи iхню сукупнiсть: бiль i страждання (i як iхня частина нервовий шок i невроз); втрату радостi в життi (наприклад, неможливiсть вступати в сексуальнi вiдносини; неможливiсть для жiнки мати дiтей; розвiд, що став результатом хвороби); укорочування життя в порiвняннi з очiкуваним (the loss ofexpectation of life); змiна фiгури (disfigurement) i спотворювання особи, що особливо актуально для жiнок; дискомфорт i незручностi (наприклад, настання утоми на роботi ранiше, нiж до заподiяння шкоди, неможливiсть понаднормовоi роботи i т.п.) або хронiчне захворювання. Щиросердечнi страждання, поСФднанi з фiзичними, також пiдлягають грошовiй оцiнцi i вiдповiдно вiдшкодуванню. Ще в XIV в. в Англii був вiдомий так називаний делiкт нападу, вiдповiдно до якого особа могла компенсувати дуже специфiчну форму щиросердечного страждання - побоювання погрози нападу чи погрози фiзичного контакту.

Надалi, у мiру ефолюцii системи загального права, виникають новi випадки можливостi вiдшкодування моральноi шкоди, якi спричиняють щиросердечнi страждання чи страждання крiм фiзичноi шкоди: неправомiрний арешт чи тюремне увСЮязнення (false imprisonment); вторгнення на чужу територiю (trespass to land); наклеп: усний (slander) та письмовий (libel); змова, що маСФ наслiдком розiрвання договору (conspiracy, inducing a breach of contract); порушення авторського права (infrigenment of