Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
моврядування моральноi шкоди, завданоi незаконними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю органiв державноi влади, органiв мiiевого самоврядування, iх посадових i службових осiб при здiйсненнi ними своiх повноважень.
Законом Украiни вiд 01.12.94 р. № 266/94-ВР Про порядок вiдшкодування шкоди, завданоi громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, досудового слiдства, прокуратури i суду (iз змiнами i доповненнями) передбачено, що вiдшкодуванню пiдлягаСФ шкода, завдана громадяниновi внаслiдок:
- незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття i тримання пiд вартою, незаконного проведення в ходi розслiдування чи судового розгляду кримiнальноi справи обшуку, виiмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного вiдсторонення вiд роботи (посади) та iнших процесуальних дiй, що обмежують права громадян;
- незаконного застосування адмiнiстративного арешту чи виправних робiт, незаконноi конфiскацii майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходiв, передбачених Законами Украiни Про оперативно-розшукову дiяльнiсть, Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю та iншими актами законодавства.
Пiдставою для вiдшкодування шкоди в цих випадках СФ:
1. постановленим виправдувального вироку суду;
2. закриття кримiнальноi справи за вiдсутнiстю подii злочину, вiдсутнiстю у дiяннi складу злочину або недоведенiстю участi обвинуваченого у вчиненнi злочину;
3. вiдмови в порушеннi кримiнальноi справи або закриття кримiнальноi справи з вищезазначених пiдстав;
4. закриття справи про адмiнiстративне правопорушення. Право на вiдшкодування шкоди, завданоi оперативно-розшуковими заходами до порушення кримiнальноi справи, виникаСФ за умови, що протягом шести мiсяцiв пiсля проведення таких заходiв не було прийняте рiшення про порушення за результатами цих заходiв кримiнальноi справи або таке рiшення було скасоване.
Вiдшкодування моральноi шкоди провадиться у разi, коли незаконнi дii органiв дiзнання, досудового слiдства, прокуратури i суду завдали моральноi втрати громадяниновi, призвели до порушення його нормальних життСФвих звязкiв, потребують вiд нього додаткових зусиль для органiзацii свого життя.
Вiдповiдно до чинного законодавства моральна шкода вiдшкодовуСФться грошима, iншим майном або в iнший спосiб [54].
Розмiр грошового вiдшкодування моральноi шкоди визначаСФться судом залежно вiд характеру правопорушення, глибини фiзичних та душевних страждань, погiршення здiбностей потерпiлого або позбавлення його можливостi iх реалiзацii, ступеня вини особи, яка завдала моральноi шкоди, якщо вина СФ пiдставою для вiдшкодування, а також з урахуванням iнших обставин, якi мають iстотне значення.
Зокрема, враховуються стан здоровя потерпiлого, тяжкiсть вимушених змiн у його життСФвих i виробничих стосунках, ступiнь зниження престижу, дiловоi репутацii, час та зусилля, необхiднi для вiдновлення попереднього стану.
У разi заподiяння особi моральноi шкоди неправомiрно вчиненими дiями кiлькох осiб, розмiр вiдшкодування визначаСФться з урахуванням ступеня вини кожноi з них.
На осiб, якi заподiяли моральну шкоду спiльно (взаСФмоповязаними, сукупними дiями або дiями з СФдиним намiром), покладаСФться солiдарна вiдповiдальнiсть по ii вiдшкодуванню.
Моральна шкода вiдшкодовуСФться незалежно вiд майновоi шкоди, яка пiдлягаСФ вiдшкодуванню, та не повязана з розмiром цього вiдшкодування. Моральна шкода вiдшкодовуСФться одноразово, якщо iнше не встановлено договором або законом. При визначеннi розмiру вiдшкодування враховуються вимоги розумностi i справедливостi.
Моральну шкоду не можна вiдшкодувати в повному обсязi, так як немаСФ (i не може бути) точних критерiiв майнового виразу душевного болю, спокою, честi, гiдностi особи. Будь-яка компенсацiя моральноi школи не може бути адекватною дiйсним стражданням, тому будь-який ii розмiр може мати суто умовний вираз, тим бiльше, якщо така компенсацiя стосуСФться юридичноi особи.
У будь-якому випадку розмiр вiдшкодування повинен бути адекватним нанесенiй моральнiй шкодi [53].
Вiдповiдно до Конституцii Украiни життя i здоровя людини, ii честь i гiднiсть, особиста недоторканнiсть i свобода та безпека довкiлля визнаються найвищою соцiальною цiннiстю i особистими немайновими благами фiзичноi особи. Поняття "нематерiальне благо" СФ збiрним, воно стосуСФться як самого "блага", так i особистих немайнових прав. Отже, зазначенi особистi немайновi блага СФ обСФктами вiдповiдних особистих немайнових прав.
До 1993 року, тобто до прийняття Цивiльного Кодексу незалежноi Украiни, цивiльно-правовий захист порушених особистих немайнових прав здiйснювався шляхом вiдновлення права, припинення дiй, якi порушують право вiдшкодування збиткiв. Законом Украiни вiд 6 травня 1993 р. № 3188-12 було введено новий спосiб захисту цивiльних особистих прав - це компенсацiя моральноi шкоди, який включено до статей 6, 7 та 440 ЦК Украiни. ЦК Украiни останньоi редакцii не лише зберiг зазначений спосiб захисту цивiльних особистих прав, а й збагатив iнститут компенсацii моральноi шкоди новими нормами, про що йдеться далi. Як бачимо, категорiя моральноi шкоди зявилася в украiнському законодавствi порiвняно нещодавно.
Судова практика також чимало зробила для становлення категорii моральноi шкоди. Вiдомi справи з вiдшкодування позадоговiрноi шкоди у з