Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ь моральноi шкоди неправомiрнi дiяння заподiювача, причинний звязок мiж неправомiрними дiяннями заподiювача i моральною шкодою, що сталася вина заподiювача. Вiдомо, що такi юридичнi факти звуться пiдставами цивiльноi вiдповiдальностi i були проаналiзованi з розгляду пiдстав вiдповiдальностi за майнову шкоду. Визначимо, наскiльки повно цi питання розглянутi в ст. 1167 ЦК Украiни, де передбаченi обСФктивнi пiдстави вiдповiдальностi.
Недолiком ч. 1 ст. 1167 СФ. вiдсутнiсть вказiвки на презумпцiю винуватостi заподiювана, хоча ч. 1 ст. 1167 базуСФться на презумпцii вини заподiювача, оскiльки розглядувана презумпцiя сформульована в нормах загальноi частини зобовязального права [58].
До останнього часу не було розвязане питання про вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини за завдану моральну шкоду.
В ч. 2 ст. 1167 наводиться у невичерпний (вiдкритий) перелiк випадкiв вiдповiдальностi незалежно вiд вини. Це дуже потрiбна i рацiональна норма нового Кодексу, яка повно захищаСФ права i iнтереси потерпiлого.
В Кодексi передбачений порядок вiдшкодування моральноi шкоди, завданоi калiцтвом, iншими ушкодженнями здоровя або смертю фiзичноi особи. В цьому випадку моральна шкода може бути вiдшкодована одноразово або шляхом здiйснення щомiсячних платежiв.
Дуже корисною i своСФчасною СФ норма про вiдшкодування моральноi шкоди, завданоi смертю/фiзичноi особи ii близьким, тобто встановлення оптимального варiанту/перелiку осiб, якi можуть набути право на вiдшкодування моральноi шкоди. В ч. 2 ст. 1168 передбачаСФться, що моральна шкода, завдана смертю фiзичноi особи, вiдшкодовуСФться ii чоловiковi (дружищ), батькам (усиновлювачам), а також особам, якi проживали з нею однiСФю сiмСФю.
Не дивлячись на позитивну оцiнку проаналiзованих норм нового Кодексу, не можна не констатувати прогалини в регулюваннi iнституту вiдшкодування моральноi шкоди - вiдсутнiсть нормативних положень про визначення розмiру моральноi шкоди.
Розмiр вiдшкодування моральноi шкоди суд повинен визначати залежно вiд характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових/втрат i з урахуванням iнших обставин; при цьому суд маСФ виходити iз засад розумностi, виваженостi та справедливостi.
Вiдшкодування моральноi (немайновоi) шкоди у випадку порушення договiрних вiдносин законом не передбачено.
Таким чином, з актуальних питань, що виникають у ходi розгляду цивiльних справ, СФ визначення розмiру компенсацii за заподiяну позивачами моральну шкоду. РЖншими словами - чому саме таку, а не iншу суму, зазначену в позовнiй заявi, суд задовольнив своiм рiшенням?
Проте жодна експертиза, жоден фахiвець не в змозi визначити моральний еквiвалент психологiчних страждань i переживань конкретноi особи, яка знаходиться в стресовому станi.
Тому i виникаСФ необхiднiсть подальшоi законодавчоi розробки цiСФi проблеми.
2.3 Пiдстави звiльнення вiд вiдповiдальностi
Сучасне цивiльне законодавство Украiни визначаСФ наступнi пiдстави звiльнення вiд обовязку вiдшкодування шкоди:
1) непереборна сила, тобто надзвичайна i невiдворотна зовнiшня подiя, яка повнiстю звiльняСФ вiх вiдповiдальностi заподiювача шкоди за умови, що останнiй не мiг ii передбачити або передбачив, але не мiг ii вiдвернути, i, здiйснюючи вплив на його дiяльнiсть, спричинила настання шкоди.
Непереборна сила належить до категорii вiдносних понять, оскiльки те, що невiдворотне при одному рiвнi розвитку науки i технiки, повнiстю вiдворотне за iнших умов. Тому суд, визначаюча можливiсть вiднесення явища до непереборноi сили, зясовуСФ всi конкретнi обставини завдання шкоди (зокрема, мiiе, час та iнше) [52].
За загальним правилом непереборна сила повнiстю звiльняСФ вiд вiдповiдальностi заподiювача шкоди тiльки у разi вiдсутностi його вини. Проте, змiст норм ЦК Украiни передбачаСФ, що шкода, завдана калiцтвом, iншим ушкодженням здоровя або смертю фiзичноi особи внаслiдок непереборноi сили пiдлягаСФ вiдшкодуванню у випадках, встановлених законом [54]. Наприклад. авiацiйнi пiдприСФмства вiдповiдають i за випадкове завдання шкоди членам екiпажу, в тому числi за шкоду, що виникла внаслiдок непереборноi сили [29].
2) протиправнi дii третiх осiб для звiльнення вiд обовязку вiдшкодування шкоди необхiдно, щоб така поведiнка мiстила всi елементи складу правопорушення.
3) обставини, що характеризують стан заподiювача шкоди. Згiдно iз ст. 1186 Ц.К. шкода, завдання фiзичною особою, яка в момент ii заподiяння не усвiдомлювала значення своiх дiй та (або) не могла керувати ними, не вiдшкодовуСФться. З урахуванням матерiального становища потерпiлого та особи, яка завдала шкоду, суд може постановити рiшенням про вiдшкодування нею цiСФi шкоди частково або в повному обсязi.
Якщо фiзична особа, яка завдала шкоду, сама довела себе до стану, в якому не усвiдомлювала значення своiх дiй та (або) не може керувати ними в результатi вживання нею спритних напоiв, наркотичних засобiв, токсичних речовин тощо, шкода завдана нею, вiдшкодовуСФться на загальних пiдставах.
Якщо шкоду було завдано особою, яка не усвiдомлювала значення своiх дiй та (або) не могла керувати ними у звязку з психiчним розладом або недоумством, суд може постановити рiшення про вiдшкодування цiСФi шкоди ii чоловiком (дружиною), батьками, повнолiтнiми дiтьми, якщо вони проживали разом з цiСФю особою, знали про ii психiчний розлад або недоумство, але не вживали заходiв щодо запобiгання шкоди;
4) обставин, що характеризують поведiнку потер?/p>