Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
#39;яснення не задовольняСФ потреб судовоi практики. У юридичнiй лiтературi висловлена думка про допустимiсть невинноi вiдповiдальностi за заподiяння моральноi шкоди при ушкодженнi здоровя джерелом пiдвищеноi небезпеки. У новому ЦК Украiни також чiтко i ясно перелiченi випадки компенсацii моральноi шкоди незалежно вiд вини заподiювача, якщо:
1) шкоду завдано життю i здоровю фiзичноi особи джерелом пiдвищеноi небезпеки;
2) шкоду завдано фiзичнiй особi внаслiдок ii незаконного засудження, незаконного притягнення до кримiнальноi або адмiнiстративноi вiдповiдальностi, незаконного застосування як запобiжного заходу взяття пiд варту або пiдписки про невиiзд, незаконного затримання, незаконного накладення адмiнiстративного стягнення у виглядi арешту чи виправних робiт;
3) в iнших випадках, передбачених законом (ст. 1167 ЦК Украiни).
Зазначенi випадки цивiльно-правовоi вiдповiдальностi заподiювача моральноi шкоди незалежно вiд вини СФ, на наш погляд, цiлком виправданими. До того ж перелiк цих випадкiв СФ вiдкритим, що даСФ можливiсть за наявностi вiдповiдних умов передбачити новi випадки компенсацii моральноi шкоди за вiдсутностi вини заподiювача.
У постановi Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 25 травня 2001 р. розяснюСФться, що суд встановлюСФ розмiр компенсацii моральноi шкоди з урахуванням цих меж. Вище було наведено аргументи на користь вiдмови вiд легальних меж компенсацii моральноi шкоди. На цьому фонi дуже привабливою СФ позицiя нового ЦК Украiни, який не знаСФ легальних меж компенсацii моральноi шкоди.
Можливiсть чи неможливiсть впливу ступеня вини заподiювача моральноi шкоди на розмiр ii компенсацii. Звернемо увагу на те, що ст. 440 ЦК Украiни не передбачала врахування ступеня вини заподiювача при визначеннi розмiру компенсацii моральноi шкоди. В цьому питаннi змiст ст. 440 вiдповiдаСФ фундаментальному принципу цивiльного права - принципу повного вiдшкодування. Звичайно не можна до ситуацii iз заподiянням моральноi шкоди автоматично застосувати принцип повного вiдшкодування, тобто повернення вiдповiдноi суми вартостi, що була втрачена внаслiдок заподiяння шкоди. При повному вiдшкодуваннi шкоди цивiльна вина i ii форми не впливають на розмiр вiдшкодування. Цей принцип зберiгаСФ свою силу i при визначеннi розмiру компенсацii моральноi шкоди, незважаючи на всю ii специфiку. Тому викликаСФ здивування позицiя постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 31 березня 1995 р., в якiй двiчi пiдкреслювалося про необхiднiсть урахування ступеня вини заподiювача при визначеннi розмiру компенсацii моральноi шкоди (пункти 5 i 9 постанови). Така ж позицiя постанови Пленуму вiд 25 травня 2001 р. В юридичнiй лiтературi висловлено негативне ставлення до таких керiвних розяснень.
Щодо перiодичностi виплат з компенсацii моральноi шкоди, то суди, як правило, присуджують компенсацiю моральноi шкоди у виглядi одноразовоi грошовоi виплати. Така практика закрiплена i в новому ЦК Украiни.
У питаннi допустимостi компенсацii моральноi шкоди, що заподiяна смертю близькоi людини, постанова Пленуму вiд 25 травня 2001 р. виходить з того, що близькi родичi особи, якiй завдано моральну шкоду, права на компенсацiю такоi шкоди не мають. Буквальний текст розяснення даСФ можливiсть говорити про те, що автори постанови проти переходу права на компенсацiю моральноi шкоди потерпiлого до його близьких родичiв за спадкоСФмством. Таке розвязання проблеми не викликаСФ заперечень. Але у судовiй практицi виникло iнше запитання: чи можна компенсувати моральну шкоду, завдану смертю близькоi людини? Мати втратила СФдиного сина, який загинув в автокатастрофi. Дiти втратили батькiв теж внаслiдок будь-якоi катастрофи. Чи мають зазначенi особи (мати, дiти) право на компенсацiю моральноi шкоди? Ми впевненi, що так. Смерть близькоi людини спричиняСФ тяжкi душевнi страждання у всякому разi членам сiмi, за якими маСФ бути визнано право на компенсацiю моральноi шкоди.
Новий ЦК Украiни передбачаСФ норму, за якою моральна шкода, завдана смертю фiзичноi особи, вiдшкодовуСФться ii чоловiковi (дружинi), дiтям (усиновленим), батькам (усиновлювачам), а також особам, якi проживали з нею однiСФю сiмСФю (ст. 1168) [57].
РЖнститут вiдшкодування моральноi шкоди бiльш повно регулюСФться в новому ЦК Украiни порiвняно з ЦК УРСР. Вiн знайшов своСФ вiдображення в нормах статей 1167, 1168 ЦК Украiни. Зазначенi норми збагаченi досвiдом судовоi практики, а також доктринальними положеннями украiнськоi цивiлiстики.
За останнi роки в судовiй практицi i доктринi було запропоновано чимало визначень моральноi шкоди ВважаСФмо, пiд моральною шкодою слiд розумiти заподiяння фiзичних або психiчних (душевних) страждань.
СубСФктами зобовязань СФ заподiювач моральноi шкоди i потерпiла особа, якiй завдана моральна шкода. Заподiювачами моральноi шкоди можуть бути фiзичнi i юридичнi особи, а також органи державноi влади, орган влади Автономноi Республiки Крим, органи мiiевого самоврядування.
Потерпiлими СФ будь-якi фiзичнi та юридичнi особи. ОбСФктом зобовязання СФ вiдшкодування, яке заподiювач зобовязаний надати потерпiлому. Змiст зобовязання становлять право потерпiлого i обовязок заподiювана. Вiдповiдно до ст. 1167 ЦК Украiни обовязком заподiювана СФ вчинення дiй, за допомогою яких фiзичне i психiчне (душевне) благополуччя було б поновлено, право потерпiлого - отримати таке вiдшкодування.
Обовязок заподiювача виникаСФ за певних юридичних фактiв. До них вiдносяться: наявнiст