Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?м. Взагалi право США розвиваСФ систему сингулярних делiктiв (окремих фактичних складiв правопорушень), що вiдображенi в нормах загального права, встановлюСФ загальнi принципи, зясовуСФ та формулюСФ цiлi й ролi делiктних зобовязань. Найбiльш поширеними видами делiктiв СФ:
- порушення володiння (trespass); маСФ три рiзновиди: 1) порушення володiння землею чи iншою нерухомiстю (вступ на земельну дiлянку чи будiвлю без достатнiх пiдстав, вiдмова залишити земельну дiлянку (будiвлю), розмiщення, перемiщення речей на землi володiльця) за винятком випадкiв, коли такi дii дозволенi законом; 2) порушення володiння рухомим майном (неправомiрне користування речами володiльця, позбавлення володiльця його речей, ушкодження речей); 3) порушення недоторканностi особистостi (фiзичне насильство чи погроза його застосування, незаконне позбавлення свободи; навмисне втручання у справи особистостi). Вiдповiдальнiсть за порушення володiння настаСФ незалежно вiд наявностi шкоди;
- злодiяння (nuisance), шкiдливi дiяння - дii чи упущення, якi призводять до втручання, завдають неспокою чи неприСФмностей особi пiд час реалiзацii ii прав як члена суспiльства (публiчнi злодiяння) або права власностi, володiння землею, сервiтутних i подiбних прав. Прикладами таких дiй можуть бути розмiщення на сусiднiй дiлянцi землi шкiдливого виробництва, будiвництво iнфекцiйноi клiнiки, будинку для душевнохворих, парку атракцiонiв, задимлення, затiнення територii сусiдiв, створення перешкод для проходу, проiзду через свою дiлянку особами, якi мають сервiтутнi права та будь-якi iншi дii, якi створюють неможливiсть чи незручностi в правомiрному використаннi майна чи реалiзацii iнших прав.
Судова практика розробляСФ й iншi види делiктiв, якi передбачають, наприклад, вiдповiдальнiсть продавця алкогольних напоiв за шкоду, спричинену пяним водiСФм; вiдповiдальнiсть адмiнiстрацii готелю за шкоду, завдану постояльцям третiми особами; вiдповiдальнiсть громадських перевiзникiв i володiльцiв соцiально-побутових обСФктiв (торговi, спортивнi, культурнi центри та iн.) за шкоду, завдану вiдвiдувачам третiми особами; вiдповiдальнiсть за дii, спрямованi на знищення доказiв, необхiдних потерпiлому в процесi, за обман, зловмисну змову проти пiдприСФмця, поширення неправдивоi iнформацii, втручання в договiрнi вiдносини, торгiвлю пiд чужим iменем i багато iнших.
Насамкiнець варто зазначити, що внаслiдок ускладнень суспiльних вiдносин, часом, досить складно вiдмежувати випадки договiрноi вiдповiдальностi та вiдповiдальностi за делiктнi правопорушення, тобто встановити СФдину пiдставу виникнення зобовязання вiдшкодувати шкоду. Перш за все, iдеться про рiзнi види перевезень, зокрема мiжнароднi морськi й повiтрянi перевезення. Саме тому щодо останнiх законодавством багатьох краiн та мiжнародними угодами встановлено СФдинi правила предявлення позовiв про вiдшкодування шкоди, незалежно вiд пiдстав ii виникнення [37].
У деяких краiнах спостерiгаються тенденцii до унiфiкацii договiрноi та делiктноi вiдповiдальностi, допускаСФться можливiсть застосування норм, якi регулюють делiктну вiдповiдальнiсть, до договiрних вiдносин, а в окремих з них сформувалося поняття так званоi конкуренцii позовiв. Вона означаСФ, що потерпiлий маСФ право самостiйно визначитися, подавати позов про вiдшкодування шкоди як такоi, що завдана в договiрних вiдносинах або спричинена правопорушенням (делiктом), чи нi. Наслiдки предявлення позову будуть дещо рiзними, оскiльки iснують суттСФвi розбiжностi в регулюваннi договiрноi та делiктноi вiдповiдальностi щодо умов виникнення, тягаря доведення, наявностi вини як обовязковоi умови вiдповiдальностi, можливостi вимагати вiдшкодування моральноi шкоди тощо. Конкуренцiя позовiв допускаСФться в правi ФРН, Англii та США, але не допускаСФться французьким законодавством.
ВИСНОВКИ
Поняття i процес вiдшкодування майновоi i моральноi шкоди сягаСФ глибокоi давнини. За дане порушення на рiзних етапах розвитку нашоi украiнськоi державностi iснували покарання, здебiльшого суворi. Починаючи вiд Киiвськоi Русi i закiнчуючи сьогоднiшньою незалежною Украiною, наш народ, а зокрема окрема людина, мала право на вiдшкодування завданоi шкоди, чи взагалi була позбавлена цього права. Дiяльнiсть нашоi краiни на свiтовому рiвнi, особливо у спiвпрацi з мiжнародними органiзацiями дали можливiсть громадянам Украiни звертатися щодо захисту порушених iх прав до РДвропейського суду з прав людини, та до компетентних органiв ООН щодо розгляду iндивiдуальних скарг громадян на порушення iх прав та свобод. Якщо ж говорити про механiзм захисту прав i свобод людини i громадянина в Украiнi, то тут основними елементами даного механiзму СФ Конституцiйний Суд Украiни та Уповноважений Верховною Радою Украiни з прав людини. РЖз наведеноi вище iнформацii про серйознiсть уваги даного питання видно, що проблема вiдшкодування шкоди не просто актуальна, вона СФ надзвичайно болючою для бiльшостi населення будь-якоi краiни, в тому числi i нашоi.
Нормативно-правовим актом, який регулюСФ загальнi пiдстави вiдповiдальностi за завдану як майнову шкоду так i моральну шкоду в Украiнi СФ Цивiльний кодекс Украiни.
Важливим елементом до цiСФi теми СФ тi основнi умови, за яких вiдбуваСФться вiдшкодування шкоди. Отже, пiдстави виникнення зобовязань-це правопорушення, тобто протиправна винна поведiнка заподiювача шкоди: