Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
стю цього делiкту СФ те, що законодавець до окремого виду протиправного дiяння вiдносить також i прийняття органом державноi влади, органом влади АРК або органом мiiевого самоврядування нормативно-правового акта, що був висунутий незаконним i скасований.
При цьому можливiсть вiдшкодування шкоди, заподiяноi даним рiзновидом делiкту, не залежить нi вiд органу, що прийняв його, нi вiд рiзновиду нормативно-правового акта. Основними критерiями СФ те, щоб цей нормативно-правовий акт був визнаний незаконним, тобто таким, що суперечить чинному законодавству, та скасованим, тобто таким, щоб внаслiдок незаконностi була припинена його дiя.
При вирiшеннi питання про скасування чинностi нормативно-правового акта внаслiдок його незаконностi слiд враховувати iСФрархiю нормативно-правових актiв. Тобто насамперед нормативно-правовi акти не повиннi суперечити К.У., мiжнародно-правовим актам, законам Упр. тощо.
Переважна бiльшiсть нормативно-правових актiв можуть бути визнанi незаконними та скасованi судами загальноi юрисдикцii. Що ж до законiв, то визнання iх неконституцiйними можливе лише КСУ.
Певну особливiсть маСФ юридично-наслiдковий звязок, який у цьому випадку маСФ, як правило, складний характер, оскiльки часто завдана шкода СФ наслiдком протиправного дiяння не лише одного органу чи посадовоi (службовоi) особи. Що стосуСФться шкоди, то вона вiдшкодовуСФться в повному обсязi як та, що завдана майну фiзичноi та юридичноi особи, так i моральна шкода [47].
Найбiльш специфiчною у цьому випадку СФ можливiсть вiдшкодування заподiяноi шкоди незалежно вiд вини органу державноi влади, органу влад АРК або органу мiiевого самоврядування та iх посадових чи службових осiб. Аналiзуючи чинне законодавство, варто дiйти висновку, що вина вiдповiдних органiв та iх посадових i службових осiб цьому випадку передбачаСФться. Це вид певноi гарантii, яка витiкаСФ з того, що данi субСФкти, якi СФ представниками вiдповiдноi публiчноi влади, мають дiяти вiд iменi та в iнтересах осiб. Крiм цього, законодавець презюмуСФ також i знання цими органами та iх посадовими (службовими) особами чинного законодавства i покладаСФ на них обовязок безумовного дотримання його приписiв.
Пiсля вiдшкодування завданоi майновоi шкоди держава Украiна АРК та територiальнi громади мають право регресу до винноi у цьому завданнi шкоди посадовоi чи службовоi особи [49]
Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну правоохоронними та судовими органами передбачений ст. 1176 ЦК УКРАРЗНИ. Додаткове регулювання делiктних зобовязань здiйснюСФться З.У. тАЬПро вiдшкодування шкоди, завданоi громадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i судутАЭ [50].
Порiвняно iз загальними умовами настання делiктноi вiдповiдальностi. Цей вид маСФ цiлу низку специфiчних ознак. Насамперед субСФктом заподiювачем матерiальноi шкоди СФ правоохороннi та судовi органи, до яких за ЦК УКРАРЗНИ належить: [21]
1. органи дiзнання, тобто органи, надiленi правом провадити слiдчi дii, що СФ початковою фермою досудового розслiдування у кримiнальних справах. Згiдно з чинним законодавством органами дiзнання СФ:
1) мiлiцiя, податкова мiлiцiя (у справах про укладення вiд оплати податкiв i зборiв (обовязкових платежiв), а також у справах про приховування валютноi виручки);
2) органи безпеки (у справах, вiднесених законом iх вiдання);
3) командири вiйськових частин, зСФднань, начальники вiйськових установ (у справах про всi злочини, вчиненi пiдлеглими iх вiйськовослужбовцями i вiйськовозобовязаними пiд час проходження ними зборiв, а також у справах про злочини.
Розглянемо питання вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну малолiтнiми i неповнолiтнiми особами.
Вiдповiдно до чинного законодавства малолiтнiми визначаються особи, якi не досягли 14 рокiв. Цi особи не заважаючи на те, що надiленi часткою цивiльною дiСФздатнiстю, визнаються повнiстю неделiктоздатними, але шкода завдана ними пiдлягаСФ вiдшкодуванню. Вiдповiдальнiсть за шкоду, завдану малолiтнiми особами, покладаСФться на iхнiх батькiв (усиновлювачiв) або опiкунiв чи iнших осiб, якi на правових пiдставах здiйснюють виховання малолiтньоi особи. Аналогiчний порядок поширюСФться i на заклад, якi за законом здiйснюють щодо малолiтнiх осiб функцiй опiкуна.
Протиправнiсть дiяння полягаСФ в тому, що цi особи неналежно виконували покладений на них згiдно iз законом чи договором обовязок здiйснювати виховання та нагляд за малолiтнiм. Що стосуСФться батькiв то вiдповiдальнiсть буде покладена на обох незалежно вiд того, проживають вони чи окремо.
У разi, коли батьки були позбавленi батькiвських прав, обовязок вiдшкодовувати завдану шкоду за протиправнi дiяння своiх малолiтнiх дiтей лежить на них ще протягом трьох рокiв пiсля позбавлення батькiвських прав (ст. 1183 ЦК Украiни). Це пояснюСФться тим, що виховання чи неналежне виховання СФ процесом, який маСФ тривалу дiю в часi i його вплив не може припинитися з моменту позбавлення батькiвських прав.
Наслiдки неналежного виховання матимуть своi негативнi прояви i пiсля факту позбавлення батькiвських прав. Оскiльки функцiональнi обовязки батькiв, усиновителiв та опiкунiв щодо дiтей СФ iдентичними, то доцiльно було б названi правила щодо позбавлення батькiвських прав поширити i на випадки скасування усиновлення та припинення прав опiкуна.
У ЦК Украiни вперше введена можливiсть покладення вiдповiдальностi на фiзичних осiб, якi здiйснюють виховання та (чи) нагляд за малолiтнiми особам?/p>