Вiдповiдальнiсть за завдану шкоду за цивiльним законодавством
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ими рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правом фiзичноi та юридичноi особи, а також шкода, заподiяна майну фiзичноi та юридичноi особи, вiдшкодовуСФться в повному обсязi особою, яка ii завдала.
Особа, яка завдала шкоду звiльняСФться вiд ii вiдшкодування. Якщо вона доведе, що шкода завдана не з ii вини. Шкода, завдана калiцтвом, iншим ушкодженням здоровя або смертю фiзичноi особи внаслiдок непереборноi сили, вiдшкодовуСФться у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомiрними дiями вiдшкодовуСФться у випадках, передбачених Ц.К. З позицii автора М.РЖ. Панченка зобовязання внаслiдок заподiяння шкоди називають делiкатним (вiд лат. delictum правопорушення) Воно виникаСФ там, де заподiював шкоди i потерпiлий не перебуваСФ мiж собою у зобовязальних вiдносинах або шкода виникла незалежно вiд наявних мiж сторонами зобовязальних вiдносин [45].
Зобовязання щодо вiдшкодування шкоди (делiктне зобовязання) це таке цивiльно-правове зобовязанням, а яким потерпiлий (кредитор) маСФ право вимагати вiд заподiювача шкоди (боржника) вiдшкодування в повному обсязi протиправно завданоi шкоди шляхом вiдшкодування ii в натурi або вiдшкодування завданих збиткiв.
У цiй формi виражена формула генерального делiкту: тАЬХто зi своСФi вини заподiяв iншому шкоду, зобовязаний ii вiдшкодуватитАЭ. Щодо принципiв iнституту вiдшкодування шкоди то вони появляються в таких iдеях:
а) генерального делiкту;
б) повного вiдшкодування завданоi шкоди.
Передбачений у ст. 11 ЦК факт завданоi цiСФi шкоди в юридичнiй лiтературi розглядаСФться як делiкт, а принцип, на якому ТСрунтуСФться саме вiдшкодування, як тАЬпринцип генерального делiктутАЭ.
Що стосуСФться принципу повного вiдшкодування завданоi шкоди, то, як вже зазначалось, вiн тiсно повязаний з попереднiм принципом генерального делiкту. Принцип повного вiдшкодування означаСФ, що обсяг обовязку вiдшкодувати шкоду визначаСФться розмiром цiСФi шкоди. На випадки завдання моральноi шкоди принцип повного вiдшкодування не поширюСФться, оскiльки вона не пiддаСФться грошовiй оцiнцi. Однак ii вiдшкодування можливе поряд з вiдшкодуванням майновоi шкоди. так вважаСФ докiр юридичних наук В.РЖ. Борисова [46].
Отже, делiктне зобовязання це рiзновид цивiльно-правових зобовязань i тому йому властивi тi самi структурнi особливостi, що характеризують кожне зобовязання. Такими структурними елементами СФ субСФкт обСФкт та змiст.
СубСФктами делiктних зобовязань можуть бути будь-якi учасники цивiльних правовiдносин.
Кредитор це особа якiй заподiяно шкоду (потерпiлий). Ним може бути будь-який громадянин Украiни (дiСФздатний, недiСФздатний, неповнолiтнiй, який не досяг 15 рокiв, iноземець та особа без громадянства. Ним може бути також органiзацiя незалежно вiд того, чи користуСФться вона правами юридичноi особи чи нi.
Боржник це особи, яка вiдповiдаСФ за заподiяну шкоду. Як правило, нею СФ заподiював шкоди. У деяких випадках, передбачених законодавством, боржник виступаСФ не заподiював шкоди, а особи винна зi поведiнку заподiювача за шкоду заподiяну неповнолiтнiм, який не досяг 15 рокiв, несуть вiдповiдальнiсть його батьки (усиновителi) опiкун або навчальнi i виховнi та лiкувальнi заклади пiд наглядом яких перебував неповнолiтнiй, якщо не доведуть, що шкода сталася не з його вини. Громадянин виступаСФ як боржник за умови, що вiн СФ делiктоздатним, тобто здатним вiдповiдати за своi дii. Делiктоздатнiсть громадян за чинним цивiльним законодавством Украiни настаСФ з 14 рокiв органiзацiя вважаСФться делiктоздатною за умови, що вона користуСФться правами юридичноi особи.
ОбСФктом делiктних зобовязань СФ вiдшкодування, яке боржник зобовязаний надати потерпiлому. Воно полягаСФ у поновленнi майновоi сфери потерпiлого в натурi (надати рiч того самого року i якостi, виправити пошкоджену рiч i т. iн.) або в повному вiдшкодуваннi заподiяних збиткiв. При укладеннi здоровя та заподiяння смертi вiдшкодування здiйснюСФться у формi грошовоi компенсацii втраченого заробiтку, а також iнших витрат.
Змiст делiкатного зобовязання становить право кредитора та обовязок боржника. Обовязком боржника СФ вчинення дii, за допомогою який майнова сфера була б поновлена до такого рiвня, в якому вона перебувала до ii порушення, а право кредитора одержати таке вiдшкодування [47].
Ознаки зобовязання щодо вiдшкодування шкоди:
1) правова форма реалiзацii цивiльно-правовоi вiдповiдальностi заподiювача шкоди або засiб захисту потерпiлого;
2) основнi функцii поновлення майнового становища потерпiлого, що було до завдання шкоди, а також виховно-запобiжний вплив;
3) засоби вiдповiдальностi, реалiзованi через це зобовязання, не вживають безпосередньо на правопорушника, а дiють через обмеження його майнових iнтересiв;
4) зобовязання виникаСФ за наявностi передбачених законом умов i, як правило, лише за наявностi протиправноi поведiнки.
1.3 Пiдстави виникнення зобовязань щодо вiдшкодування шкоди
Пiдстави виникнення зобовязань це правопорушення, тобто протиправна винна поведiнка заподiювача шкоди:
1) наявнiсть шкоди у потерпiлого;
2) протиправнiсть поведiнки заподiювача шкоди;
3) причинний звязок мiж поведiнкою заподiювача шкоди i завданою шкодою.
4) Вина заподiювача.
1. Наявнiсть шкоди у потерпiлого вона може бути майновою та (або моральною.
Майнова шкода може бути у виглядi позитивних збиткiв та упущеноi вигоди.
Особиста немайнова (моральна) шкода ранiше не вiдшкодовувалася.