Виховання колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°СФ також на пiднесення якостi засвоСФння знань тим, що сприяСФ успiшному формуванню умiнь та навичок навчальноi дiяльностi. На уроках ручноi працi i формуються у дiтей умiння аналiзувати обСФкти та способи роботи з ними, контролювати своi дii (аналiзуючи зразок i продукт працi), планувати свою роботу, виявляти в нiй iнiцiативу i самостiйнiсть. Важливе значення в iх формуваннi мають вказiвки вчителя. Спочатку вони повиннi бути розгорнутi, деталiзованi, потiм iх можна поступово скорочувати, а вже далi учнiв треба привчати до дедалi бiльш самостiйноi постановки трудових завдань, самостiйного iх планування й контролю за iх виконанням [66, 104].
Праця вимагаСФ вiдповiдноi пiдготовки. Знання, умiння i навички працювати набуваються в процесi навчання i попередньоi працi. Складнiшi види працi потребують тривалого навчання.
Трудове навчання маСФ розвязувати такi основнi завдання: трудове виховання, полiтехнiчна освiта, поСФднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до працi та професiйного самовизначення [59, 42].
Для тематичного контролю навчальних досягнень з технiчноi i художньоi працi запропоновано колективнi практичнi роботи учнiв i вчителя. Результатом таких робiт СФ пiдсумковi виставки-композицii. Бажано, щоб органiзацiя кожноi виставки-композицii була частиною iенарiю тематичного дня художньоi творчостi.
Останнiм часом у практику ширше впроваджуються iнтерактивнi методики (навчання у взаСФмодii), використання яких можливе за умови парних та групових форм органiзацii начально-трудовоi дiяльностi. Суть iнтерактивного навчання у тому, що навчальний процес вiдбуваСФться за умови постiйноi, активноi взаСФмодii всiх учнiв. Це взаСФмне навчання (колективне, групове, навчання у спiвпрацi), де учень i вчитель це рiвноправнi субСФкти навчально-виховного процесу [8, 71].
Пiд час органiзацii такоi роботи постають питання оптимального комплектування гомогенних та гетерогенних груп школярiв з урахуванням особливостей розвитку особистiсних якостей, якi проявляються на уроках трудового навчання й вибору груповоi форми роботи учнiв (iндивiдуальноi, диференцiйованоi, спiльноi).
На уроках трудового навчання в початковiй школi практикуються також груповi форми навчання. Здебiльшого це парнi, ланковi або диференцiйовано-груповi [47, 29]. Найчастiше використовують диференцiйо-вано-групову форму, що передбачаСФ органiзацiю роботи груп з рiзними навчальними можливостями. Найчастiше учнiв подiляють на три групи: сильнiшу, середню i слабку. За диференцiйовано-груповою формою навчання всi дiти здебiльшого працюють за завданнями, що мають спiльну пiзнавальну мету. Дiя рiзних за навчальними можливостями груп учнiв завдання вiдрiзняються за обсягом, рiвнем складностi, мiрою допомоги.
Пiд час ознайомлення, наприклад, з новою задачею, застосовують два способи диференцiацii. За першим способом диференцiйовану роботу органiзовують у комплексi з фронтальною. Ознайомлення зi змiстом новоi задачi проводиться фронтально. Наявнiсть рiзних груп учнiв учитель враховуСФ пiд час первинного закрiплення матерiалу. Дiти першоi i другоi груп працюють самостiйно за картками або з пiдручником. З учнями третьоi групи вчитель повторно аналiзуСФ задачi, розглядаСФ окремi питання, в яких висвiтлюСФться суть задачi, ii новизна.
За другим способом учням першоi групи надаСФться можливiсть спробувати самостiйно розвязати задачу нового типу. Вчитель повiдомляСФ мету роботи. Потiм роздаСФ iм картки з текстами задач нового виду, а з учнями другоi i третьоi груп працюСФ над задачами фронтально [67, 95].
Органiзовуючи самостiйну роботу учнiв, найчастiше застосовують так три види диференцiацii: iндивiдуалiзацiю вимог до спiльного завдання; надання допомоги в одному з варiантiв самостiйноi роботи (iндивiдуальна допомога); спрощення одного з двох варiантiв самостiйноi роботи.
При використаннi iндивiдуалiзацii вимог до спiльного завдання для всiх учнiв учитель записуСФ на дошцi або вказуСФ в пiдручнику одне й те саме завдання, але iнструкцiя його виконання передбачаСФ й деякi прийоми диференцiацii. Коли застосовуСФться такий вид диференцiацii, як вимоги до розвязання завдань, то усiм учням пропонуСФться, наприклад, те саме завдання, причому одразу подаСФться й додаткове завдання.
Враховуючи те, що готовнiсть до трудовоi дiяльностi головне, але не СФдине завдання трудового виховання, можна видiлити такi чотири групи критерiiв оцiнки трудовоi вихованостi учнiв, якi характеризують: морально-психологiчну, розумову i практичну готовнiсть до працi [10, 33-34]. В умовах ринкових вiдносин трудове навчання учнiв загальноосвiтньоi школи потрiбно розглядати з двох сторiн: по-перше, як засiб всебiчного розвитку у вихованнi учнiв; по-друге, як основу для дальшоi професiйноi пiдготовки. Оскiльки полiтехнiчнi знання та вмiння не можуть бути сформованi самi по собi, а лише у взаСФмозвязку iз спецiальними знаннями, то це вимагаСФ вiд трудового навчання формувати в учнiв умiння та навички, характернi для спецiалiстiв найбiльш масових професiй в даний час.
Ефективнiсть навчального процесу значною мiрою визначаСФться рiвнем його органiзацii. На уроках трудового навчання доводиться обирати не тiльки форму органiзацii навчальноi дiяльностi, а й форму органiзацii роботи учнiв. Такоi проблеми не виникаСФ на уроках бiльшостi iнших предметiв. У трудовому навчаннi застосовую рiзнi форми навчальноi дiяльностi: екскурсii, гуртковi та факультативнi за