Виховання колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?водився констатуючий експеримент, тобто визнача-лася сфера i проблема дослiдження; аналiзувалася психолого-педагогiчна та методична лiтература з даноi проблеми; формулювалася гiпотеза та завдання дослiдження; 2) експериментальний етап (РЖРЖ семестр 2007-2008 навчального року) проводився формуючий експеримент, тобто вiдбувалося цiлеспрямо-ване й систематичне формування колективiзму у молодших школярiв у процесi реалiзацii вимог програми трудового навчання та розроблених вправ i завдань. Наприкiнцi експерименту проаналiзовано емпiричний матерiал, сформульовано висновки, розроблено рекомендацii для удосконалення урокiв трудового навчання у початковiй школi.
Експериментальним дослiдженням було охоплено 65 молодших школя-рiв 3-х класiв 26 учнiв експериментального та 29 учнiв контрольного.
Як показали нашi спостереження, здебiльшого будь-який клас початко-воi школи зовнi маСФ вигляд досить благополучний. Тут СФ актив, обраний педагогом, який i розвязуСФ усi нескладнi завдання свого спiльного життя. Благополучними, на перший погляд, здаються i взаСФмини мiж дiтьми. Та коли глибше ознайомитися з життям класу, то зясовуСФться, що СФ лiдери, середнячки i так званий пасив iзольованi.
Зрозумiло, що вчитель може не знати про неофiцiйнi стосунки мiж дiтьми класу. Щоб розпiзнати iх, ми скористалися розробленою нами короткою анкетою. Пiд час дослiдження в дiтей запитували не про iхнi стосунки, а про бажання обрати того чи iншого товариша, взяти участь у тiй чи iншiй дiяльностi. Ми використовували такi питання, якi давали можливiсть визначити структуру комунiкацiй у формальнiй та неформальнiй сферах спiлкування учнiв: З ким ти хотiв би сидiти за однiСФю партою?; Кого б ти хотiв запросити на свiй день народження? i т. iн.
Дане опитування в 3 класi проводилося у формi iнтервю й включало невелику кiлькiсть питань. Практика показала, що достатньо трьох:
- З ким би ти хотiв сидiти за однiСФю партою?
- З ким би ти хотiв дружити?
- З ким би ти хотiв прибирати у класi?
При цьому фiксувалися мотиви учнiв, тобто чому саме дитина вiддаСФ перевагу тому чи iншому учневi. На основi здобутих даних ми виявляли змiст i структуру взаСФмин у класi.
Проаналiзувавши вiдповiдi, ми виявляли учнiв, якi дiстали найбiльшу кiлькiсть виборiв; учнiв iз середньою кiлькiстю виборiв; дiтей, що дiстали незначну кiлькiсть виборiв; а також учнiв, яких не обрав нiхто.
Одержанi в результатi опитування матерiали перевiрялися i уточнювалися за допомогою спостережень, бесiд з учнями, батьками, вихова-телями групи продовженого дня. Завдяки цьому ми одержали досить чiтку картину стосункiв у класi, емоцiйних звязкiв, i в разi iзоляцii дитини в колективi допомагали у виборi конкретних заходiв для корекцii виявлених недолiкiв (результати опитувань учням не повiдомлялися).
Данi опитування дали змогу визначити не тiльки статус кожного учня в класi, а й структуру взаСФмовiдносин у класi в цiлому. Статус кожного учня обчислювався таким чином. В експериментi учень мiг розраховувати в середньому на 4 вибори. Якщо учень дiставав бiльше як середню кiлькiсть виборiв, його вiдносили до групи з найбiльшою iнтенсивнiстю взаСФмо-стосункiв; якщо кiлькiсть виборiв дорiвнювала 3-4 до групи iз середньою iнтенсивнiстю стосункiв; учнiв з меншою кiлькiстю виборiв до групи iз низькою iнтенсивнiстю взаСФмостосункiв; а якщо учень не дiставав жодного вибору до групи з нульовою iнтенсивнiстю стосункiв. За допомогою цих результатiв ми робили висновки про характер взаСФмин учнiв у класi.
Ми враховували, що важливим критерiСФм, давав змогу визначити стан колективних взаСФмин у класi (благополучнi чи неблагополучнi), СФ мотиву-вання, тобто яка група якостей, що обумовлюють вибiр, найбiльш значима. У своiх виборах школярi керувалися в основному такими типами мотивувань:
- дружнi стосунки: вiддавалася перевага тим якостям особистостi, якi мали велике значення для спiльноi дiяльностi, спiлкування (прагнення до взаСФмодii, спiвробiтництва, дружби тощо);
- загальна позитивна оцiнка: насамперед це позитивнi якостi характеру (хороший, добрий, веселий, чуйний);
- успiхи в рiзних видах дiяльностi (насамперед це такi дiловi якостi, як акуратнiсть, працьовитiсть тощо);
- оцiнка зовнiшностi (вродливий, гарно вдягнений, охайний тощо).
Простеживши динамiку стосункiв у класi, ми помiтили, що в третьокласникiв вони зумовленi потребою спiлкування, тобто спiльними iнтересами: iграми, читанням книжок, заняттям спортом i навчальною дiяльнiстю, тобто потребою виконувати спiльну роботу.
Виявилося, що важливого значення для усiх молодших школярiв набувають якостi, якi характеризують однокласника як з боку його ставлення до спiльноi дiяльностi, так i до самого себе. Тому якщо школярi когось обирали для спiлкування, то цi дiти оцiнювалися досить високо за iх моральними якостями. Водночас наявнiсть у окремих учнiв негативних рис характеру iнколи викликала конфлiкти в колективi, якi перешкоджали нормальному спiлкуванню. Негативне емоцiйне самопочуття часто призводило до появи невпевненостi у собi, недовiри до людей, замкнутостi.
Ми виявили, що в цiлому позицiя учня в колективi залежить, з одного боку, вiд якостей його особистостi, а з iншого, вiд рiвня сформованостi соцiально-психологiчноi ситуацii, що склалася в класi. ВзаСФмини дiтей будувалися в основному на емоцiйних контактах, групи були нестiйкi.
Кiлькiсний аналiз одержаних за даними опитуван?/p>