Виховання колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?. Внаслiдок систематичних цiлеспрямованих виховних зусиль усiх однокласникiв частина учнiв значно полiпшуСФ своСФ становище в системi особистих взаСФмин колективу. Завдяки системi таких впливiв кожний учень працюСФ, творить, вiдчуваючи вiдповiдальнiсть перед товаришами, вiдзначаСФться чимось своiм, тiльки йому властивим, але конче потрiбним усьому класовi, прагне внести щось своСФ, нове в життя класного колективу.
Покажемо результати формуючого експерименту в експерименталь-ному класi порiвняно з контрольним. Результати виявлення колективiзму у молодших школярiв наприкiнцi експерименту показанi на дiаграмi.
Дiаграма
Рiвнi розвитку колективiзму у молодших школярiв наприкiнцi експерименту
Виявилося, що пiсля проведення вправ на формування колективiзму в експериментальному класi бiльше молодших школярiв, якi на початку експерименту проявили низький рiвень колективiзму (36%) почали виявляти ознаки, властивi оптимальному рiвню прояву колективiзму у формальних i неформальних стосунках. На низькому рiвнi розвитку колективiстських якостей залишилися 64% учнiв, проте спостереження показують, що i в них вiдбулися позитивнi зрушення. Зокрема, вони стали бiльше спiлкуватися з однокласниками, у т. ч. i у неформальних справах, iнколи беруть участь в iграх i намагаються подружитися з однокласниками.
Таким чином, у результатi проведення комплексу вправ на уроках трудового навчання виявилося, що вiдбулися позитивнi зрушення у проявах колективiзму молодших школярiв. Зокрема, хоча й високий рiвень проявiв спiлкування не зазнав iстотних змiн, проте кiлькiсть учнiв iз середнiм рiвнем колективiстських якостей спiлкування збiльшилася на 9% i наприкiнцi експерименту становила 69,5% молодших школярiв.
Отже, виявилося, що цiлеспрямоване формування колективiзму дiтей маСФ надзвичайно велике значення для розвитку iхнiх навичок спiлкування, творчоi практичноi дiяльностi на уроках трудового навчання, органiзацii навчально-виховноi роботи загалом. Це насамперед дало змогу сприяти збагаченню внутрiшнього змiсту життя учнiв, допомогти зайняти вiдповiдне iхнiм iндивiдуальним особливостям становище в системi особистих взаСФмин класного колективу, що, в свою чергу, СФ одним з провiдних чинникiв навчальноi активностi школярiв.
2.3 ОбТСрунтування дiСФвих форм i методiв формування колективiзмуна уроках трудового навчання в початкових класах
Екскурсii в трудовому навчаннi початковоi школи розглядаються як форма органiзацii навчально-виховного процесу. Проведення екскурсii на виробництво сприяСФ формуванню колективiзму та змiцненню звязкiв з життям, так як учнi знайомляться з працею дорослих не з книг, не з розповiдi вчителя, а безпосередньо в робочiй обстановцi. Спостереження, якi проводять учнi в ходi екскурсii, поглиблюють зацiкавленiсть iх до працi, розширюють полiтехнiчний свiтогляд. Школярi знайомляться з рiзними професiями та працею людей цих професiй, а це певним чином, сприяСФ професiйнiй орiСФнтацii iх до свiдомого вибору життСФвого шляху.
Кожна екскурсiя маСФ бути повязана зi змiстом програмного матерiалу, мати конкретне навчальне завдання. Програма з трудового навчання в початкових класах маСФ полiтехнiчну направленiсть, з ii змiстом повязанi екскурсii на ряд виробництв: парк сiльськогосподарських машин, ферму, сад, город; швейну фабрику або майстерню з пошиття одягу; будiвельний майданчик; друкарню; столярну та слюсарну майстернi.
Залежно вiд змiсту теми й пiдготовки учнiв екскурсiю можна провести як пiдготовчу до вивчення теми, в процесi вивчення матерiалу i як завершальний етап його засвоСФння. Екскурсii в молодших класах доцiльнiше проводити тодi, коли вже набудуться знання з технологii обробки матерiалiв, iнакше побачене на екскурсii вимагатиме ТСрунтовного пояснення. Природно, що всебiчне вивчення всiх сторiн виробничоi дiяльностi пiдприСФмства неможливе для учнiв молодших класiв. Екскурсiя принесе iм реальну користь у тому випадку, коли вона ретельно продумана, пiдготовлена вчителем i буде визначено певне коло питань.
ПрофорiСФнтацiя для учнiв молодшого шкiльного вiку - це дуже вiддалена мета. Проте пiдготовчу роботу (пропедевтику) до вибору професii потрiбно проводити ще в початковiй школi.
Пiдготовча робота з профорiСФнтацii в початкових класах маСФ бути направлена на ознайомлення з професiСФю як результатом розподiлу працi в суспiльствi, з вiдмiннiстю в предметах, знаряддях, умовах i характерi працi людей рiзних професiй та суспiльною значимiстю кожноi професii. А також на розяснення змiсту основних напрямкiв життСФдiяльностi: природа, люди, iнформацiйнi знаки, технiка, художнi образи.
У процесi навчально-трудовоi дiяльностi вчитель ознайомлюСФ дiтей з професiями, якi близькi до теми, що вивчаСФться. Так, вивчаючи графiчну грамоту, прийоми розмiчання, доцiльно згадати професiю кресляра; працюючи з тканиною, бажано ознайомити дiтей з професiями прядильницi, ткалi, швачки; з деревиною - столяра, лiсника; з дротом, фольгою - сталевара, прокатника, карбувальника. Пiд час конструювання рiзних моделей машин вчителю доцiльно ознайомити учнiв з професiями конструктора, слюсаря-складальника, пiлота, машинiста пiдйомного крану, екскаваторника, бульдозериста, водiя транспортних машин, а також iз сiльськогосподарськими професiями: тракториста, комбайнера, оператора.
Бiльш доступнiшою i цiкавiшою буде iнформацiя вчителя про рiзнi професii, якщо вик?/p>