Виховання колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Змiст
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. Психолого-педагогiчнi основи формування колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
1.1 Методологiчнi основи дослiдницькоi роботи
1.2 Колективiзм як засiб пiдвищення ефективностi уроку трудового навчання
РОЗДРЖЛ 2. Експериментальне дослiдження особливостей формування колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
2.1 Методика експериментального дослiдження
2.2 Органiзацiя i змiст експериментального дослiдження, його результати.
2.3 ОбТСрунтування дiСФвих форм i методiв формування колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальнiсть дослiдження. Очiкування суспiльства, що стоять сьогоднi перед школою i якi проголошенi в стратегiчному документi украiнськоi освiти Нацiональнiй доктринi розвитку освiти, спрямованi на перехiд освiтньоi системи на новий тип гуманiстично-iнновацiйноi освiти, ii конкурентоспроможнiсть у СФвропейському та свiтовому освiтнiх просторах, формування поколiння молодi, що буде захищеним i мобiльним на ринку працi, здатним робити особистий духовно-свiтоглядний вибiр, матиме необхiднi знання, навички та компетентностi для iнтеграцii в суспiльство на рiзних рiвнях, буде здатним навчатися впродовж життя [3, 5].
Сучасна шкiльна освiта в Украiнi спрямована на надання учневi необхiдних знань, вироблення вмiнь i навичок, за перiод навчання вiн маСФ засвоiти багато фактичного матерiалу [10, 31]. Натомiсть школа сьогоднi недостатньо навчаСФ школярiв приймати рiшення, використовувати iнформацiйнi та комунiкацiйнi технологii, критично мислити, вирiшувати конфлiкти, орiСФнтуватись на ринку працi тощо. Змiст освiти сьогоднi не достатньо вiдповiдаСФ потребам суспiльства та ринку працi, не спрямований на набуття необхiдних життСФвих компетентностей.
Подальше входження Украiни у свiтовий освiтнiй простiр супроводжуСФться суттСФвими змiнами в педагогiчнiй теорii й освiтнiй практицi. Це даСФ змогу педагогiчним колективам конструювати навчальний процес на основi нових iдей та технологiй [53, 11]. Вчитель чи керiвник освiтнього закладу маСФ не лише орiСФнтуватися в широкому спектрi сучасних iнновацiйних проектiв, iдей, напрямiв, рiзних моделей шкiл, а й мати у своСФму арсеналi найефективнiшi освiтнi технологii. Така опозицiя вимагаСФ вiд сучасноi школи особливо серйозних реформацiйних крокiв до оновлення змiсту освiти та застосування нових педагогiчних пiдходiв до навчання, упровадження iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй, якi модернiзують процеси розвитку суспiльства. Цi реформи не вiдбуватимуться легко; вони потребуватимуть значних зусиль, багато часу для адаптацii та впровадження змiн у навчально-виховний процес початковоi школи [54, 12].
Стрiмке зростання вiдхилень у поведiнцi та особистiсному розвитку дiтей, наявнiсть в iхнiй поведiнцi тенденцiй до вираженого негативiзму, вiдчуження, егоiзму, цинiзму неодмiнно позначаСФться на характерi мiжособистiсних стосункiв сучасних школярiв [35, 3]. Внаслiдок цього в колективах учнiв часто формуСФться нездоровий психологiчний клiмат, найчастiше, коли дiти приходять до школи. Отож саме класним керiвникам початкових класiв найчастiше доводиться розвязувати проблему формування дитячого колективу та оптимiзацii психологiчного клiмату в ньому.
Але, на жаль, проблемам зясування причин негативного емоцiйного настрою у спiвтовариствах дiтей, виявлення умов оптимiзацii мiжособистiсних стосункiв, пошуку способiв профiлактики й психолого-педагогiчноi корекцii негативних явищ у дитячих учнiвських колективах, формуванню колективiзму як риси сучасноi особистостi у науковiй психолого-педагогiчнiй та навчально-методичнiй лiтературi не придiлено достатньоi уваги, хоча вони надзвичайно важливi й актуальнi для процесу трудового навчання i виховання.
Проблеми колективу й мiжособистiсних стосункiв у ньому вивчало багато психологiв i педагогiв, зокрема О.О. Бодальов, В.М. Бехтерев, Д.Б.Ельконiн, О.М. ЛеонтьСФв, О.Р. Лурiя, О.М. Лутошкiн, А.С. Макаренко, В.Б.Ольшанський, В.О.Сухомлинський, В.В.Шпалинський та iн. Практично будь-якi дослiдження колективiв зачiпають питання мiжособистiсних стосункiв в ньому. Проте практично не iснуСФ дослiджень, покликаних реалiзувати загальнi методи формування колективу та колективiзму як якостi особистостi школяра у конкретну навчально-виховну ситуацiю, в процесi конкретного уроку чи в структурi навчальноi диiиплiни [54, 12]. Це ж саме стосуСФться i трудового навчання.
Аналiз програм [52; 57] i передового педагогiчного досвiду вчителiв початкових класiв свiдчать, що трудове навчання володiСФ значними можливостями у формуваннi колективiзму учнiв. Так, саме в процесi спiльноi дiяльностi, яка часто використовуСФться на уроках трудового навчання, обговорення проблем i виконання спiльних трудових завдань, практично реалiзуСФться технологiя формування колективiстськоi спрямованостi особистостi молодшого школяра.
Дослiдження сучасного стану викладання трудового навчання в системi початковоi освiти на тлi ринкових реформ та iх впливу на освiтню галузь дали змогу виявити основну органiзацiйну суперечнiсть системи освiти. Це протирiччя мiж необхiднiстю формування колективiстськоi спрямованостi трудового навчання, i недостатньою практичною реалiзацiСФю цього завдання на конкретних уроках. Як показують на?/p>