Виховання колективiзму на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
тi у спiлкуваннiКiлькiсть учнiв (%)1Високий 182Середнiй65,53Низький 16,5
На основi використання даних методiв ми розробили рiвнi колективiстських проявiв молодших школярiв. При розробцi цих рiвнiв ми враховували прояви колективiзму у формальнiй (офiцiйнiй) та неформальнiй (неофiцiйнiй) пiдсистемах спiлкування. Кожен рiвень характеризувався такими показниками:
1. Високий рiвень молодший школяр активно прагне до дружнiх стосункiв з однокласниками, шукаСФ iх i знаходить, оточуючi оцiнюють його як доброго, веселого, чуйного, у навчаннi вiн акуратний, працьовитий, зовнiшньо охайний, у грi виступаСФ органiзатором та лiдером. РЖз однокласниками спiлкуСФться на основi наявностi спiльних iнтересiв. На уроцi школяр виконуСФ вимоги вчителя частково, вiдволiкаСФться на стороннi заняття, постiйно розмовляСФ, на перервi бере участь у рухливих колективних iграх. У неформальних стосунках товариський, легко контактуСФ з дiтьми. Переважно у нього гарний настрiй, часто посмiхаСФться. Вироби його вiдповiдають темi i дають змогу дiагностувати високу активнiсть у спiлкуваннi. У навчальнiй дiяльностi переважають iгровi або навчальнi мотиви. Школа подобаСФться дитинi i навчальними, i позанавчальними сторонами.
2. Середнiй рiвень молодший школяр прагне до дружнiх стосункiв з однокласниками, проте лише пасивно очiкуСФ уваги з боку однокласникiв. Оточуючi оцiнюють його як доброго, чуйного, проте лiнивого, у навчаннi вiн акуратний, працьовитий, зовнiшньо охайний. РЖз однокласниками вiн спiлкуСФться переважно на основi навчальних iнтересiв, проте не проти бути задiяним у спiльну iгрову дiяльнiсть. На уроцi школяр сидить спокiйно, сумлiнно виконуСФ всi вимоги вчителя, на перервi iнколи бере участь у рухливих колективних iграх, iнодi ненадовго вiдволiкаСФться вiд уроку, зрiдка повертаСФться, обмiнюСФться короткими реплiками з товаришами. Малоiнiцiа-тивний, але легко вступаСФ в контакт, коли звертаються дiти. МаСФ 1-2 друзiв i спiлкуСФться, граСФться переважно з ними. У неформальних стосунках iнколи простежуСФться скутiсть у рухах, напруженiсть у вiдповiдях. Активнiсть виражена мало, полюбляСФ заняття в класi з ким-небудь iз дiтей, читання книг, спокiйнi iгри.
3. Низький рiвень молодший школяр не намагаСФться встановити дружнi стосунки з однокласниками, не очiкуСФ уваги з боку однокласникiв i не шукаСФ спiлкування. Оточуючi оцiнюють його як пасивного, незрозумiлого. РЖз однокласниками вiн спiлкуСФться переважно на основi навчальних iнтересiв. На уроцi школяр сидить спокiйно, сумлiнно виконуСФ всi вимоги вчителя. Активнiсть дитини обмежуСФться заняттями, повязаними з пiдготовкою до наступного уроку. Сфера спiлкування обмежена, контактуСФ тiльки з деякими дiтьми, волiСФ знаходитися поруч iз дiтьми, але не вступаСФ з ними в контакт. РЖнколи дитина замкнута, iзольована вiд iнших дiтей, волiСФ бути на самотi. У класi не маСФ друзiв, неформально спiлкуСФться переважно поза межами класу. У неформальних стосунках часто простежуСФться скутiсть у рухах, позi, напруженiсть у вiдповiдях.
Загальний кiлькiсний аналiз рiвнiв розвитку колективiзму на уроках трудового навчання у молодших школярiв за результатами формуючого експерименту наведений у таблицi 3.
Таблиця 3
Зведенi результати рiвнiв розвитку колективiзму на уроках трудового навчання
№ п/пРiвнi активностi у спiлкуваннiКiлькiсть учнiв (%)1Високий 19,82Середнiй63,53Низький 16,7
Таким чином, у результатi обстеження 65 учнiв експериментальних класiв виявилося, що 19,8% вiд загальноi кiлькостi школярiв мають високий рiвень розвитку колективiзму, 63,5% - середнiй (оптимальний) i 16,7% - низький. При цьому ми виявили, що низький рiвень розвитку колективiзму перешкоджаСФ оптимальнiй дiяльностi учнiв на уроках трудового навчання, створюСФ життСФвi труднощi. У звязку з цим ми розробили комплекс групових занять з метою формування колективiзму у школярiв. Цi заняття ми проводили на уроках трудового навчання i намагалися залучати до них тих учнiв, як показали невисокий рiвень розвитку колективiзму. Пiсля проведення цих вправ i занять ми проводили повторне обстеження школярiв та iх розподiл за рiвнями розвитку колективiстських проявiв.
З метою корекцii негативних проявiв спiлкування у молодшому шкiльному вiцi та розвитку умiнь взаСФмодiяти з групою пiд час спiльноi трудовоi дiяльностi, приймати спiльнi рiшення, спiвпрацювати в ситуацii конфлiкту ми проводили комплекс групових занять. Завданням iх було вироблення практичних умiнь та комунiкативних навичок дiтей, умiнь продукувати i вiдстоювати власну думку, слухати й оцiнювати думку iншого.
Засобом педагогiчноi корекцii особистих взаСФмин молодших школярiв може бути розвязання ще однiСФi складноi проблеми. У дитячiй душi живе сильне почуття лiдерства. Тому роботу ми органiзовували так, щоб кожний учень (i насамперед той, що перебуваСФ у психологiчнiй iзоляцii) в якомусь видi дiяльностi був лiдером, щоб дiти визнавали його авторитет, цiнували не за обовязком чи наказом, а вiдчувши перевагу цього учня в реальнiй справi.
Тут педагоги стикаються з рядом труднощiв, бо хоч кожна здорова дитина у чомусь маСФ певнi здiбностi, досить часто iх важко виявити. Саме тому потрiбно було наполегливо вiдшуковувати прояви здiбностей учня i на iхнiй основi спрямовувати процес корекцii його стосункiв в колективi.
В умовах органiзацii творчоi роботи зникаСФ так званий офiцiйний актив, успiхи учнiв у неофiцiйних ролях здобувають визнання всього клас?/p>