Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

адках вчитель може попросити дiтей переказати дану iм iнструкцiю.

  • Контроль вчителем за ходом проведення дослiду, необхiдна корекцiя дiй школярiв, дiагностика сприймаючого. Учитель слiдкуСФ, щоб дiти самостiйно виконували iнструкцiю, при необхiдностi допомагаСФ.
  • Самостiйнiсть висновкiв дiтей за результатами дослiду
  • Звязок результатiв дослiду з процесами в природi, життям людини.
  • Демонстрацiйнi дослiди застосовуються для мобiлiзацii уваги учнiв, створення проблемноi ситуацii, iлюстрацii певних явищ природи. Вони можуть супроводжувати розповiдь, бесiду, пояснення. РЗх можна використовувати як пiд час сприймання i усвiдомлення учнями нового матерiалу, так i пiд час повторення та закрiплення або опитування.

    Учнiвський дослiд виконуСФться безпосередньо учнями пiд керiвництвом вчителя, в ньому проявляСФться звязок розумовоi i практичноi дiяльностi молодших школярiв. Пiзнавальна цiннiсть учнiвського дослiду полягаСФ в тому, що в процесi його виконання учнi самостiйно здобувають знання, спостерiгають наслiдки власноi дiяльностi, при цьому конкретизуються iхнi уявлення про процеси i явища оточуючого середовища, активiзуСФться мислення, пiдвищуСФться iнтерес до вивчення природознавства.

    Органiзовуючи проведення учнями дослiдiв на уроках, учитель спрямовуСФ дiтей на самостiйний, свiдомий, творчий пошук за допомогою послiдовно поставлених запитань i добиваСФться того, щоб вони самостiйно доходили висновку про властивостi певних предметiв навколишнього середовища. В одних випадках молодшi школярi виконують дослiди за вказiвкою вчителя, в iнших - проводять бiльш або менш самостiйне дослiдження. Вчитель керуСФ лабораторними дослiдами учнiв, даючи iм можливiсть вести пошук вiдповiдей на поставлене запитання. Такi дослiди та iх результати обговорюються усно в процесi бесiди. Одержуючи результати проведених дослiдiв, дiти пояснюють явище чи властивiсть предмета, що спостерiгають, доводять своi твердження. Такi уроки, де вiд учнiв вимагаються самостiйнi пошуки й активна розумова дiяльнiсть, сприяють розвитковi iхнього логiчного мислення, творчоi уяви. Учнi записують у зошитах висновки. Отже, лабораторнi роботи допомагають дiтям встановлювати причинно-наслiдковi звязки мiж предметами та явищами природи, сприяють формуванню уявлень i понять.

    Особливого значення для набуття навичок дослiдницькоi роботи молодшими школярами та розвитку iх спостережливостi маСФ постановка дослiдiв на навчально-дослiднiй земельнiй дiлянцi, у куточку живоi природи, в результатi яких дiти не лише оволодiвають знаннями про рослини, навичками догляду за ними, а й бачать кiнцевий результат своСФi роботи [43;44].

    За Т. Байбарою, В. Титовою та iн. практична робота - це навчально-пiзнавальна дiяльнiсть, у процесi якоi учнi виконують дii з обСФктами в матерiальнiй або матерiалiзованiй формi. При цьому предмети i явища або умови iх iснування в природi не змiнюються [4, 51].

    Вивчення педагогiчних джерел [37; 40; 51] показало, що практична робота, як метод навчання, СФ способом цiлеспрямованоi органiзацii практичноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв та керування нею учителем. У ходi виконання практичних робiт учнiв оволодiвають практичними умiннями. Практичну роботу можна проводити на рiзних етапах уроку, залежно вiд iх дидактичноi мети. РЗх проводять на уроцi, в позаурочний час, пiд час виконання домашньоi роботи. Практична робота може бути репродуктивного або продуктивного характеру, практичнi завдання можуть виконуватися фронтально, групами та iндивiдуально.

    На основi аналiзу лiтератури ми дiйшли висновку , що сучасний урок з вивчення рослин повинен характеризуватися такими ознаками: включенням прийомiв, якi сприяють розвитку логiчного мислення школярiв, допитливостi, бажання пiзнавати рослинний свiт; активнiстю учнiв. А це свiдчить про доцiльнiсть органiзацii на уроках природознавства у процесi вивчення рослин дослiдiв, спостережень, проведення практичних робiт, використання наочних засобiв навчання.

    1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практицi початковоi школи

    Для зясування стану вивчення рослин на уроках природознавства у шкiльнiй практицi проводився констатуючий експеримент. Вiн передбачав вивчення досвiду вчителiв з реалiзацii даного питання.

    Констатуючим експериментом було охоплено 6 вчителiв загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв с. Мала Лука Гусятинського району Тернопiльськоi областi. Основними методами дослiдження були спостереження урокiв, бесiди з вчителями, аналiз конспектiв урокiв вчителiв.

    Аналiз календарного планування вчителiв з природознавства, конспектiв урокiв показав, що основний вид уроку з природознавства - це комбiнований урок, лише 1 вчитель передбачив проведення урокiв - екскурсiй.

    У процесi бесiди з учителя ми намагались отримати вiдповiдi на такi запитання:

    1. Чи проводять вчителi предметнi уроки з природознавства? При вивченнi яких тем?

    2. Чи розумiють значення спостереження, дослiду в навчаннi учнiв природознавству? Чи використовують систематично дослiд, спостереження, практичну роботу на уроках з вивчення рослин?

    3. Чи вiдчувають вчителi труднощi пiд час проведення практичних робiт, органiзацii спостережень i дослiдiв?

    У процесi бесiди вчителi зазначили, що вони передбачають проведення предметних урокiв при вивченнi ТСрунту i гiрських порiд. Усi вчителi правильно розумiють значення спостереження i дослiдiв в нав?/p>