Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ся пiсля засвоСФння теоретичних знань. Вони потрiбнi для iх конкретизацii, розширення i поглиблення сформованих елементiв змiсту. Такi спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалiзуються з метою засвоСФння емпiричних знань. Якi його пояснюють, деталiзують, конкретизують, доводять правильнiсть та iн. Цей вид використовуСФться на пiдсумкових уроках-екскурсiях, у домашнiх роботах i може здiйснюватися iндивiдуально, групами i фронтально [3].
За характером пiзнавальноi дiяльностi учнiв спостереження бувають репродуктивними i творчими. Репродуктивнi спостереження спрямованi на сприймання та вiдтворення зовнiшнiх ознак, властивостей, частин явищ i предметiв (форми, кольору, розмiрiв та iн.) та зовнiшнiх звязкiв. Творчi спостереження СФ способом розвязання проблем.
Проблеми вирiшуються учнями початкових класiв пiд i керiвництвом учителя чи повнiстю самостiйно за аналогiСФю. Т. КнязСФва [29]., Н. Коваль [31], О. Савченко [47] у своiх працях зазначають, що виконання проблемних завдань може бути органiзоване рiзними методами: евристичним i дослiдницьким. У звязку з цим можна розрiзняти евристичне i дослiдницьке спостереження. Але пiд час евристичного спостереження проблема розвязуСФться учнями у спiвробiтництвi х вчителем, а пiд час дослiдницького - самостiйно, пiд опосередкованим керiвництвом учителя.
Проте, як стверджують Т. Байбара [2; 5], О. Бiда [9], П. Мазур [34], Г. Пустовiт [43], З. Редзинець [44] та iн. не всi ознаки предметiв та явищ безпосередньо сприймаються. Окремi з них, а саме якiснi характеристики, виявляються за допомогою приладiв, а iншi - пiд час змiни предмета, явища або умов iснування. У звязку з цим пiзнання рослин, крiм спостережень вимагаСФ проведення дослiдiв i практичних робiт.
При використаннi практичних методiв навчання учнi переважно набувають знань у процесi практичноi роботи, проведення експерименту (розвязання питання за допомогою дослiду); виконання самостiйних завдань пiд час екскурсii тощо.
О. Бiда, В. Пакулова та iн. методисти, стверджують, що дослiд - це спосiб вивчення обСФктiв чи процесiв природи в спецiально створених штучних умовах i визначення з комплексу зовнiшнiх впливiв на обСФкт чи процес лише одного, наперед визначеного фактора.
Якщо у процесi спостереження сприймаються тiльки зовнiшнi ознаки й властивостi предметiв та явищ, то за допомогою дослiдiв вiдбуваСФться бiльш глибоке пiзнання. Дослiд даСФ змогу вiдтворити явище або процес у спецiально створених умовах, простежити за його ходом, побачити тi ознаки, якi у природi сприйняти безпосередньо неможливо.
Згiдно дослiджень Т. Байбари [2], дослiд як метод пiзнання, вид пiзнавальноi дiяльностi субСФкта, включаСФ такi структурнi компоненти:
- Осмислення власне предметних цiлей дослiду. Актуалiзацiя знань про обСФкт, з яким проводиться дослiд.
- Планування дослiду: а) визначення практичних дiй, iх послiдовностi; б) вибiр обладнання (приладiв i матерiалiв).
- Виконання дослiду: а) виконання практичних дiй у необхiднiй послiдовностi; б) цiлеспрямоване спостереження за обСФктом (змiнами, якi вiдбуваються, результатами змiн) пiд час дослiду; в) усвiдомлення результатiв спостереження; г)самоконтроль за процесом дослiду.
- Осмислення результатiв дослiду: а) узагальнення фактiв; б) установлення взаСФмозвязкiв; в) фiксацiя наслiдкiв дослiду (усно, письмово, графiчно).
- Закрiплення результатiв проведення дослiду: знання цiлей, власне предметних результатiв, способiв практичних i перцептивних дiй i iх необхiднiй послiдовностi, приладiв i матерiалiв для виконання дослiду та вiдповiдних умiнь.
Зазначимо, що мета дослiду досягаСФться в результатi спостереження i осмислення наслiдкiв практичних дiй з обСФктом. Отже, практичнi дii виступають необхiдною умовою отримання знань про обСФкт. Без оволодiння ними субСФкт не може виконати дослiд.
Дослiди в навчальному процесi можуть виконувати двi функцii - демострацiйно-iлюстративну i дослiдницьку. В першому випадку вони виступають, як правило, засобом закрiплення ранiше засвоСФних учнями знань, умiнь i навичок. В iншому разi дослiди виступають засобом здобуття нових знань учнями. Це - дослiдницька функцiя.
Дослiди можуть iлюструвати всi три ступенi пiзнавального процесу - бути джерелом живого споглядання, пiдставою для абстрактного мислення i критерiСФм iстинностi суджень учителя i учнiв, що висловлюються на уроках. РЖ дiйсно, дослiд визначаСФ звязок мiж явищами. Кожний навчальний дослiд (експеримент) дозволяСФ встановлювати причинно-наслiдковi звязки мiж обСФктами i явищами. Вiн СФ основою в пiзнаннi i критерiСФм iстинностi одержаних результатiв.
Необхiднiсть проведення дослiдiв у початкових класах зумовлена насамперед тим, що дiти мають недостатнiй чуттСФвий досвiд, а бiльшiсть природознавчих уявлень i елементарних понять формуСФться тiльки на його основi. Так, щоб зясувати, яке значення води для життя рослин, проводиться дослiд: одну рослину поливають, а iншу - тимчасово нi. Спостереження ведеться за кольором листя, стебла (якiснi ознаки), вимiрюСФться висота рослина пiд час дослiду (кiлькiсна ознака), порiвнюються вiдповiднi характеристики обох рослин. Вiдмiннiсть пояснюСФться вiдсутнiстю води, тобто визначаСФться умова росту рослин. За допомогою дослiдiв визначаються i наслiдки, до яких призводить змiна умов iснування обСФкта (наприклад, змiна умов життя рослини: кiлькостi свiтла, тепла, води та iн.), а також причини, тобто умови, за яких виникаСФ вiдомий наслiдок.
Пiд час