Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
>РЖРЖ. Пiдсумки спостережень за змiнами в природi.
РЖРЖРЖ. Перевiрка домашнього завдання.
РЖУ. Актуалiзацiя опорних знань, умiнь i навичок учнiв. Повiдомлення теми i мети уроку.
У. ЗасвоСФння нових знань, умiнь i навичок.
УРЖ. Закрiплення засвоСФних знань, умiнь i навичок.
УРЖРЖ. Пiдсумок уроку.
УРЖРЖРЖ. ДомашнСФ завдання.
Комбiнований урок у загальних рисах маСФ такий вигляд. Пiдготувавши клас до роботи, вчитель починаСФ бесiду. Мета ii - повторити вивчений матерiал, щоб учнiв краще його засвоiли, поставити нову проблему, збудити iнтерес до нового. Розповiдь, пояснення, учитель застосовуСФ тiльки тодi, коли треба викласти додатковi вiдомостi, коли в учнiв немаСФ вiдповiдного запасу знань для бесiди. При цьому вiн використовуСФ наочнiсть, демонструСФ дослiди. Закiнчивши виклад нового матерiалу, вчитель проводить бесiду, щоб зясувати як учнi його засвоiли. Пiсля цього вчитель коротко пiдсумовуСФ результати роботи на уроцi.
Аналiз педагогiчноi лiтератури [28; 38] дав змогу зясувати, що у пiдготовцi вчителя до уроку з природознавства розрiзняють два етапи: попереднiй i безпосереднiй. Попередня пiдготовка включаСФ: вивчення методичноi та науковоi лiтератури; ознайомлення iз змiстом i вимогами програми, з пiдручником, робочим зошитом; складання календарно-тематичного плану.
Безпосередня пiдготовка вчителя до уроку полягаСФ в складаннi поурочного плану, доборi необхiдного обладнання. У планi уроку повиннi бути вiдображенi такi елементи: тема уроку, мета уроку (навчальна, вихована, розвиваюча), тип уроку, методи i методичнi прийоми, обладнання, лiтература до уроку, хiд уроку. При плануваннi ходу уроку видiляють такi структурнi елементи: актуалiзацiя опорних знань, вивчення нового матерiалу, закрiплення вивченого матерiалу, перевiрка знань, умiнь i навичок.
Як зазначаСФ О. Савченко [46], пiдготовка вчителя до уроку включаСФ такi стадii:
1)дiагностику обСФктивних умов навчального виховного процесу, аналiз факторiв, що дiятимуть на уроцi;
2)прогнозування ефективностi уроку та досягнень учнiв;
3)складання програми керування навчально-виховною дiяльнiстю на уроцi.
На кожному уроцi необхiдно по-перше, навчити учнiв визначати, розумiти, а потiм самостiйно ставити перед собою навчальне завдання. Оволодiння учiнням здiйснюСФться на основi виконання навчальних дiй порiвняння, моделювання, аналiзу. По-друге, навчити учнiв використовувати рацiональнi дii: способи роботи, якi забезпечують успiшне засвоСФння навчального матерiалу. Оволодiння навчальним матерiалом - це його вмiле сприймання, усвiдомлення, запамятовування i використання в практичнiй дiяльностi. Для органiзацii сприймання знань необхiдно пропонувати учням чiткiй конкретнi завдання, спрямовувати iх на спостереження на тих сторiн, властивостей й ознак предмета, якi потрiбно побачити, видiлити, запамятати. Особливо важливим для сприймання СФ виконання учнями практичних завдань i дiй з предметом, який вивчаСФться.
Усвiдомлення знань завжди повязане з виконанням розумових операцiй: аналiзу, синтезу, порiвняння, узагальнення. Усвiдомленню учнями на уроцi знань, виконанню учнями на уроцi певних завдань сприяСФ робота з пiдручником.
Для оволодiння навчальним матерiалом потрiбно його запамятати. Тому необхiдно органiзувати роботу з учнями так, щоб вона була привабливою, подавалась у звичнiй для учнiв формi, викликала позитивнi емоцii й глибокi почуття. Щоб учнi добре запамятали навчальний матерiал, необхiдно ставити перед ними конкретнi завдання. органiзувати повторення, здiйснювати контроль вивченого. По-третСФ необхiдно формувати в учнiв навчальнi мотиви, пiзнавальнi iнтереси, бажання вчитися. Вирiшальним для формування позитивного ставлення до навчання СФ використання вчителем рiзних форм активiзацii процесу учiння, серед яких СФ найбiльш поширеними СФ:
-самостiйна навчальна дiяльнiсть на уроцi, тобто робота, що виконуСФться поза безпосередньою участю вчителя, який визначаСФ завдання уроку i керуСФ виконанням з допомогою завдань;
-поетапне керування учителем роботою учня.
Уроки з природознавства, зазначають Л, Нарочна та iн. вченi проводяться в певнiй послiдовностi, що передбачено шкiльною програмою i забезпечуСФ систематичнiсть вивчення матерiалу. Застосовуючи рiзноманiтнi методи i засоби навчання, вчитель маСФ можливiсть планомiрно i послiдовно проводити формування вiдповiдних уявлень i понять про обСФкти та явища природи.
Будь-яке поняття як узагальнене знання не можна просто завчити, воно формуСФться в процесi тривалоi роботи учнiв над вiдповiдним змiстом, який пiдбираСФ вчитель. У свiдомостi людини знання (поняття) здатнi поглиблювати свiй змiст i розширювати обСФм, вони знаходяться у постiйному розвитку. Але перш, чим знання (поняття) почне розвиватися, воно повинно бути утвореним, сформованим.
У дослiдженнях О. Бiди, О. Варакути, РЖ. Жарковоi та iн. зазначаСФться. що весь процес формування природничих понять слiд подiлити на певнi етапи узагальнення набутих учнями знань. Формування в учнiв того чи iншого поняття неможливе без встановлення подiбностi i вiдмiнностi обСФктiв чи явищ. Це даСФ можливiсть видiлити загальне i суттСФве кожного з обСФктiв розглянутоi групи, зробити перехiд вiд розгляду поодиноких обСФктiв до узагальнення.
Утворення i розвиток знань (понять) може вiдбуватися стихiйно або пiд керiвництвом. Стихiйний процес iде повiльнiше i може призвести до того, що у людини сформуються невiрнi знання.
Поняття не залишаються незмiнними, вони