Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
навчання дослiди необхiднi i в тих випадках, коли процес у природi триваСФ довго, i дiти не можуть спостерiгати за ним вiд початку до кiнця, або виникаСФ потреба в детальному вивченнi чи загостренi уваги дiтей на частинi такого процесу.
Проведення дослiдiв маСФ велике навчальне i виховне значення. Вони дають можливiсть виховувати в дiтей дослiдницький пiдхiд у здобуваннi знань, збуджувати в них iнтерес до природи. Учнi набувають умiнь i навичок користуватися нескладним лабораторним обладнанням, а головне - спостерiгати явища, розкривати причини, якi викликали iхню змiну. Мислення учнiв спрямовуСФться на аналiз i синтез. Пiд керiвництвом вчителя вони вчаться видiляти в предметiв iстотнi ознаки, встановлювати мiж ними подiбнiсть, узагальнювати, робити висновки. Постановка дослiду збуджуСФ iнтерес учнiв, розвиваСФ iх спостережливiсть i мислення.
У педагогiцi iснують рiзнi класифiкацii дослiдiв. Однi науковцi розглядають iх як складову частину практичних робiт, iншi - як самостiйний елемент уроку, i вiдповiдно до цього подiляють iх. Але на нашу думку, найбiльш доцiльною СФ класифiкацiя, запропонована Байбарою Т. М., згiдно з якою дослiди подiляються за двома ознаками:
- за рiвнем пiзнавальноi самостiйностi учнiв;
- за тривалiстю виконання.
Крiм того, деякi науковцi, такi як О. Бiда, Л. К. Нарочна та iн., класифiкують дослiди за третьою ознакою, а саме, за ступенем iнiцiативи учнiв.
Дослiди за рiвнем пiзнавальноi самостiйностi учнiв подiляються на репродуктивнi та творчi. Репродуктивними називаються дослiди, спосiб виконання i результати яких вiдомi учням. Вони виконуються за зразком пiд безпосереднiм чи опосередкованим керiвництвом учителя (самостiйно) з використанням усних i письмових iнструкцiй. Творчим називаСФться дослiд, який виступаСФ способом розвязання навчальноi проблеми.
У природознавствi використовуються короткочаснi i довготривалi дослiди. Короткочасними СФ дослiди, якi виконуються в межах одного етапу уроку: засвоСФння нових знань, умiнь i навичок; iх застосування; перевiрка.
Результати довготривалих дослiдiв отримують через 1 - 2 тижнi або навiть через 1 - 2 мiсяцi. Довготривалi дослiди проводяться протягом тижня або чвертi, а деякi з них продовжуються i влiтку. Наприклад, дослiди iз визначення значення тепла для утворення коренiв у кiмнатних рослин, дослiди, якi визначають значення пiдживлення для росту i розвитку культурних рослин. Цi дослiди проводяться на навчально-дослiднiй дiлянцi, вдома протягом цiлого лiта.
Довготривалi дослiди, як правило, носять випереджувальний характер i необхiднi для засвоСФння учнями фактичного матерiалу, який СФ основою теоретичних узагальнень. Цi дослiди застосовуються також з метою конкретизацii теоретичних положень, пояснення i доведення iх правильностi. Вони мають своi особливостi в методицi органiзацii i проведеннi. Зокрема довготривалi дослiди закладаються учителем разом з учнями в позаурочний час. За ними дiти систематично спостерiгають на перервах, пiсля урокiв i записують наслiдки своiх спостережень у зошити з природознавства. Записи дозволяють учителевi здiйснювати опосередкований контроль i коригувати дiяльнiсть школярiв.
Дослiд, як метод навчання, СФ способом взаСФмозвязаноi дiяльностi вчителя i учнiв: вчитель управляСФ (органiзовуСФ, плануСФ, контролюСФ, стимулюСФ, коригуСФ, аналiзуСФ й оцiнюСФ) дiяльнiстю учнiв, спрямовуСФ на вивчення предметiв i явищ природи у спецiально створених умовах шляхом змiни обСФктiв або умов iх iснування (протiкання) з використанням вiдповiдних приладiв i матерiалiв.
За ступенем iнiцiативи учнiв розрiзняють дослiди: демонстрацiйнi i лабораторнi дослiди. У першому випадку учитель або учень демонструСФ дослiд. У другому - вчитель даСФ завдання, а учнi виконують.
Демонстрацiя дослiду проводиться в класi перед усiма учнями найчастiше вчителем. Демонстрування дослiдiв на уроках природознавства проводиться у таких випадках:
- коли потрiбно пояснити явище, яке незручно спостерiгати у природi, виробничий процес, ознайомити учнiв з найпростiшими законами природи;
- коли дослiди складнi для самостiйного виконання учнями;
- коли дослiди небезпечнi.
Дуже важливо, коли учитель правильно керуСФ спостереженнями дiтей, iхнiм мисленням, щоб учнi самостiйно дiйшли до потрiбних висновкiв. Наприклад, запитанням "Що ви спостерiгаСФте?" учитель спрямовуСФ увагу дiтей на певне мiiе приладу, на хiд процесу; "Чому це вiдбуваСФться?" - примушуСФ шукати пояснення причинностi явища; "Який висновок з цього можна зробити?" - спонукаСФ до мислення, розкриваСФ суттСФвi ознаки; "Де можна спостерiгати подiбне явище в природi?" - привчаСФ дiтей зiставляти своi спостереження з процесами явищ природи. Учитель допомагаСФ учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. Дослiди проводять у такому темпi, щоб дiти змогли запамятати всi етапи роботи, пояснити послiдовнiсть спостережуваного явища, кiнцевi наслiдки роботи.
Демонструючи дослiди, слiд додержуватись ряду положень, якi полегшують процес сприймання:
- Усвiдомлення учнями мети i питань, якi треба зясувати, ставлячи дослiд. Тiльки тодi вони свiдомо поставляться до експерименту. Для цього вчитель проводить вступну бесiду, в ходi якоi i доводить дiтям необхiднiсть постановки дослiду.
- Чiтка, повна iнструкцiя з технiки виконання дослiду. Ця iнструкцiя може бути дана вчителем в уснiй формi, записана на дошцi або наведена у пiдручнику. У деяких вип