Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика




бсяг. Змiст - сукупнiсть iстотних ознак, взаСФмозвязки мiж якими утворюють структуру поняття. Обсяг характеризуСФ кiлькiсть предметiв i явищ, якi вiдображаються поняттям.

За змiстом поняття подiляють на простi (включають один елемент знань) i складнi (включають кiлька елементiв знань), а за обсягом - одиничнi, загальнi, категорii. Одиничнi поняття стосуються окремих предметiв, явищ (наприклад, кропива глуха, ромашка лiкарська, верба плакуча та iн.), а загальнi охоплюють групу обСФктiв (дерево, кущ, трави та iн.). Категорii - це поняття найвищого рiвня узагальнення (тварина, рослина, природа та iншi) [16].

Поняття нерозривно повязанi з мовою. Вони виражаються словом або групою слiв. Змiст понять розкриваСФться в судженнях, яке вiдображаСФ звязки мiж предметами i явищами навколишнього свiту або мiж властивостями й ознаками одного обСФкта. Наприклад, судження:

- у сосни одне високе деревянисте стебло;

- у яблунi одне високе деревянисте стебло;

- у липи одне високе деревянисте стебло.

Умовивiд: рослина, яка маСФ одне високе деревянисте стебло, називаСФться деревом.

Умовиводи СФ основною формою опосередкованого пiзнання навколишньоi дiйсностi, тобто пiзнання шляхом абстрактного мислення.

Поняття, судження, умовивiд - логiчнi форми мислення, вони взаСФмоповязанi мiж собою i в процесi пiзнання переходять одна в одну. Але поняття серед них СФ найбiльш сталим i постiйним, оскiльки воно вiдображаСФ тiльки iстотнi та загальнi ознаки, звязки i вiдношення [27].

У процесi навчання з поняттями здiйснюють такi операцii:

1. Узагальнення поняття. ЗдiйснюСФться на основi встановлення родо-видових звязкiв. Родовi поняття вiдображають звязки класу предметiв або явищ, а видовi - тiльки окремоi групи. наприклад, у родове поняття"дерево" входять видовi: "листяне дерево" i "хвойне дерево". Поняття "рослина" СФ родовим по вiдношенню до понять "дерево", "кущ", "трави", але СФ видовим до поняття "жива природа".

2. Обмеження понять - перехiд вiд родового поняття до видового. межею обмеження СФ видове поняття.

3. Подiл поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлюСФ розподiл обСФктiв, якi узагальнюються в ньому на групи за певними iстотними ознаками. Наприклад, усi рослини за тривалiстю життя подiляють на однорiчнi, багаторiчнi i дворiчнi.

Вивчення методичноi лiтератури засвiдчило [36;38;40 та iн.], що "Природознавство" як навчальний предмет маСФ iнтегрований характер, оскiльки його змiст утворюСФ система уявлень i понять, вiдiбраних iз рiзних природничих наук ( астрономii, географii, фiзики, бiологii, екологii, сiльського господарства) на основi iдеi цiлiсностi природи з урахуванням мiжпредметних звязкiв у початковiй ланцi освiти i перспективних звязкiв iз природничими курсами, що вивчатимуться в наступних класах. Вiн покликаний закласти систему уявлень та понять, що остаточно сформуються до завершення навчання в школi.

Аналiз програм для початковоi школи [42] показав, що "Природознавство" в 3-4 класах СФ логiчним продовженням природничоi складовоi курсу "Я i Украiна", який вивчаСФться в 1-2-х класах. Пiд час викладання даного предмету у дiтей розширюються елементарнi знання про рослини, якi вони отримали у 1-2 класi, розкриваються у доступнiй формi звязки мiж неживою i рослинами, мiж рослинами i тваринами, а також природою й трудовою дiяльнiстю людей, виховуСФться любов до рiдного краю, необхiднiсть турботи про рослини. Змiст програми для 3-го класу складають роздiли "Природа i ми", "Нежива природа"; "Жива природа".

У змiстi програми вiдображено iСФрархiчну залежнiсть уявлень i понять, що розкривають, на доступному для дiтей рiвнi, цiлiснiсть природи через встановлення звязкiв та залежностей мiж тiлами i явищами природи. Також тут реалiзовано дедуктивний спосiб викладу матерiалу, тобто вiд загального до конкретного, вiд сутностi загальних понять, звязкiв, закономiрностей, способiв дiяльностi - до iх конкретизацii. ЗасвоСФнi власне предметнi знання та умiння попереднiх роздiлiв (у роздiлах - тем) виступають засобами пошуку нових знань i умiнь у наступних роздiлах (темах). Кожний роздiл подiляСФться на теми, в змiстi яких видiлено його логiчно завершенi частини. Сутнiсть iх полягаСФ в розкриттi уявлення чи поняття про тiла та явища природи, про способи виконання певних дiй чи видiв дiяльностi.

Аналiз програми [42] показав, що компонентом змiсту курсу "Природознавство" ( 3- 4 класу) СФ елементарнi ботанiчнi знання - про будову рослин, iхнi життСФвi процеси - живлення, дихання, рiст, розмноження, пристосування до умов iснування, взаСФмозвязки з навколишнiм середовищем, рiзноманiтнiсть, угруповання i поширення, значення в життi людини i в природi, охорону рослин. Знання про рослини, якi третьокласники повиннi засвоiти вiдображенi на схемi 1.1.

Зазначимо, що ознайомлення з рослинами починаСФться з поглиблення знань, якi учнi отримали у 1-2 класах: про дерева, кущi, трави, органи рослин, листянi та хвойнi дерева. Загальне поняття "рослини" збагачуСФться новим змiстом, розширюСФться його обСФм. Програмою передбачаСФться формування як одиничних (ялина), так i загальних понять (рослини, дерева, кущi, трави, листянi рослини, хвойнi рослини, дикорослi рослини, культурнi рослини). У 3 класi учнi дiзнаються як розмножуються рослини, живляться, яка роль органiв у життi рослини. Дiзнаються про те, що рослини бувають багаторiчними. однорiчними i дворiчними. Ознайомлюються з умовами, якi необхiднi для ?/p>