Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В° життСФвого досвiду. Вони актуалiзуються в кожнiй логiчно завершенiй частинi, але мають рiзне значення. Наприклад, СФ основою для усвiдомленого сприйняття нових знань. Так, щоб сформувати поняття "голонасiннi рослини", "квiтковi рослини", насамперед необхiдно актуалiзувати знання про органи рослини та iх значення.
Мiкроструктура етапу засвоСФння нових знань, умiнь i навичок предметного уроку розробляСФться з урахуванням видiлених видiв знань у власне предметному змiстi теми; психолого дидактичних закономiрностей засвоСФння конкретних елементiв знань; критерiiв вибору методiв i прийомiв органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi школярiв.
ПроiлюструСФмо хiд мiркування учителя. Якщо у логiчно завершенiй частинi змiсту розкриваСФться змiст поняття, уявлення, то форма знань вказуСФ на хiд процесу засвоСФння, його етапи: сприймання, осмислення, узагальнення i закрiплення. Отже, на етапi засвоСФння нових знань, умiнь i навичок процесу навчання виникаСФ дидактична задача органiзувати засвоСФння учнями поняття, уявлення. Реалiзацiя цiСФi задачi здiйснюСФться шляхом розвязання логiчно взаСФмозвязаних дидактичних пiдзадач, змiст яких зводиться до: 1) усвiдомленого сприймання рослин за ознаками: особливостi форми кореня, будови стебла, довжина i ширина листкiв, наявнiсть квiтки, плоду; 2) осмислення сприйнятого матерiалу (аналiз, порiвняння рослин за вказаними ознаками, видiлення iстотних ознак); 3) узагальнення iстотних ознак, формування висновку про суть поняття; 4) закрiплення змiсту засвоСФного поняття.
Дидактична задача розвязуСФться з допомогою вибраного методу - способу взаСФмозвязаноi дiяльностi учителя й учнiв. До основних факторiв, якi зумовлюють вибiр методу, належать змiст логiчно завершеноi частини мети й можливостi школярiв виконувати обСФктивно необхiдний вид навчально-пiзнавальноi дiяльностi по ii засвоСФнню. Наприклад, якщо вивчаються у логiчнiй частинi уроку зовнiшнi ознаки рослин, якi не вимагають iстотних змiн або перетворень конкретних обСФктiв-рослин, то найефективнiшим способом засвоСФння змiсту цiСФi логiчноi частини СФ практична робота з натуральними обСФктами або гербарними зразками. Якщо матерiал важкий, то дiяльнiсть учнiв може бути тiльки репродуктивна. Виконання репродуктивноi практичноi роботи доцiльно органiзувати фронтально, пiд безпосереднiм керiвництвом учителя.
Наведемо фрагмент уроку. Учням роздаються гербарнi зразки рослин. Щоб забезпечити усвiдомлене сприйняття, актуалiзуються опорнi знання:
- Пригадайте, на якi групи подiляються рослини за будовою стебла? (Учитель показуСФ малюнки дерев, кущiв, трав). До якоi групи належать рослини, якi знаходяться у вас на партi? Обгрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся написаними на дошцi реченнями:"Цi рослини СФ..., тому що..." Пригадайте, що у рослин називаСФться органом (орган -частина рослини). Назвiть i покажiть на однiй з розданих вам рослин всi ii органи. Але спочатку пригадайте, в якiй послiдовностi слiд називати органи. (Починати потрiбно з..., потiм назвати...) Вiзьмiть першу рослину. Уважно розгляньте ii. Якщо впiзнали, то назвiть ii ( Якщо дитина не знаСФ, рослину називаСФ вчитель). РЖнший прийом: щоб допомогти дiтям назвати рослину, можна активiзувати iхню дiяльнiсть, використати загадку.
- Пiсля аналiзу змiсту загадки за вказаними ознаками визначаСФться назва рослини. Потiм здiйснюСФться усний опис рослини за такими планом: назва рослини, форма кореня (довгий, чи росте пучком), форма стебла (довге, прямостояче чи витке), довжина i ширина листкiв (довге-коротке, вузьке-широке), чи СФ квiти (поодинокi, зiбранi у групи), чи СФ плiд ( соковитий, сухий).
План попередньо записуСФться на дошцi. Дiти працюють услiд за вчителем. Пiсля опису кожноi рослини визначають тi особливостi, за якими можна розрiзнити ii серед iнших. Учитель запитуСФ: За якими ознаками можна розпiзнати дану рослину? Далi дiти порiвнюють рослини, визначають подiбнi i вiдмiннi ознаки. Пiсля узагальнення здобутих результатiв формулюСФться висновок.
Якщо у другiй логiчно завершенiй частинi розкриваСФться уявлення про значення рослин, якi засвоюються за допомогою конкретного фактичного матерiалу. Тому навчально-пiзнавальнi дiяльнiсть учнiв маСФ репродуктивний характер. Оптимальним методом СФ репродуктивна бесiда у поСФднаннi з роботою над текстом пiдручника, образотворчими засобами наочностi, розповiддю вчителя.
Розглянемо фрагмент цiСФi частини уроку. Дiтям пропонуСФться завдання на розпiзнавання конкретноi рослини (учитель може показати рослину - дiти ii називають, рослина називаСФться - дiти знаходять ii серед гербарних рослин, загадуСФ вчитель загадку - дiти вiдгадують i знаходять i показують рослину тощо). Вчитель просить пригадати, де використовуСФ людина дану рослину?
Метою етапу систематизацii, узагальнення та застосування засвоСФних знань СФ виявлення взаСФмозвязкiв мiж елементами змiсту, встановлення певних закономiрностей i формування на iх основi елементiв знань з вищим рiвнем узагальнення, а також предметних умiнь i навичок.
Досягнення поставлених цiлей вимагаСФ актуалiзацii засвоСФних знань та умiнь, органiзацiя якоi маСФ на цьому етапi своi особливостi. Якщо дiти в усiх логiчно завершених частинах теми добре закрiпили змiст елементiв знань на репродуктивному рiвнi, то iх актуалiзацiю у необхiднiй послiдовностi доцiльно здiйснювати через виконання системи завдань на застосування кожного з елементiв в подiбних та нових ситуацiях. Наприклад: