Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
розвиваються, а розвиваючись, стають багатшими i конкретнiшими. Правильнi уявлення та поняття формуються внаслiдок цiлеспрямованоi дii усiСФi системи навчання, що i маСФ здiйснювати вчитель у процесi навчання.
Розвиток понять - основна рушiйна сила всього процесу навчання учнiв, усiСФi динамiки викладання. Навчальний процес слiд органiзувати так, щоб у його основi були ранiш сформованi поняття, якi б поступово та послiдовно розширювалися й поглиблювалися на основi нових факторiв.
Вiдповiдно до алгоритму дiяльностi щодо засвоСФння понять, враховуючи вiковi особливостi молодших школярiв, у педагогiчнiй лiтературi [4; 8; 13; 16 ] видiляють такi етапи у формуваннi понять у молодших школярiв:
1. Мотивацiйна i змiстова пiдготовка до засвоСФння природничого поняття. Актуалiзацiя опорних знань.
2. Органiзацiя чуттСФвого сприймання ознак, властивостей, властивостей предметiв або явищ, формування уявлень про них або актуалiзацiя ранiше сформованих уявлень.
3. Органiзацiя розумовоi дiяльностi, спрямованоi на видiлення iстотних ознак.
4. Забезпечення узагальнення i словесного визначення сутi поняття, позначення його вiдповiдним термiном.
5. Органiзацiя закрiплення сформованого поняття шляхом репродуктивного вiдтворення його змiсту.
6. Органiзацiя застосування засвоСФного поняття у подiбних i нових ситуацiях.
Важливими складовими процесу формування природничих понять СФ дидактичнi умови, якi в органiчнiй СФдностi та взаСФмозвязку забезпечують ефективнiсть засвоСФння понять учнями. Пiд дидактичними умовами, О. Бiда, О. Варакута, В. Пакулова розумiють змiстову характеристику компонентiв, якi утворюють систему навчання. До них належать: здiйснення системно-структурного аналiзу змiсту природничого матерiалу; дотримання поетапностi формування природничих понять; використання мiжпредметних звязкiв у формуваннi природничих понять; конструювання системи пiзнавальних завдань для формування природничих понять [8;13;38].
У методицi природознавства видiляють також специфiчнi уроки - предметний урок i урок- екскурсiя.
Як зазначаСФ Л. Нарочна, пiд предметним уроком розумiють урок, коли дiти працюють з предметом, який вивчаСФться, а не з його зображенням [36]. ОбСФктом вивчення на предметному уроцi може бути реально iснуючий предмет. Зокрема, при вивченнi рослин надають перевагу живим рослинам, або гербарiю рослин.
Особливiсть предметного уроку полягаСФ в тому, що власне предметний змiст, яким оволодiвають учнi у процесi уроку, передбачаСФ рiзнобiчне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярiв мають можливiсть розглянути той або iнший предмет, випробувати його на твердiсть, вiдчути запах, покуштувати на смак, порiвняти рiзнi предмети, встановити спiльнi та вiдмiннi ознаки, вважаСФ О. Бiда [10].
Як зазначаСФ Ф. Кисельов бiльшiсть предметних урокiв доцiльно проводити пiсля екскурсiй, пiд час яки учнi мають можливiсть ознайомитися з предметом або явищем у природному середовищi, спостерiгати його звязок з iншими предметами або явищами [28].
Важливою умовою для правильноi органiзацii предметного уроку СФ те, щоб предметами, що вивчаються на уроцi, були забезпеченi усi учнi класу.
Предметнi уроки потребують вiд учителя ретельноi пiдготовки. Учитель повинен передбачити, чи це урок буде з роздатковим матерiалом, чи урок iз застосуванням дослiдiв, з використанням живих обСФктiв тощо.
Предметний урок за дидактичною суттю СФ комбiнованим уроком.
Структура предметного уроку така:
РЖ. Органiзацiйний момент.
РЖРЖ. Пiдсумки спостережень за змiнами в природi.
РЖРЖРЖ. Перевiрка засвоСФних знань, умiнь i навичок.
РЖРЖРЖ. Актуалiзацiя чуттСФвого досвiду та опорних знань, умiнь i навичок учнiв.
РЖУ. Мотивацiя навчальноi дiяльностi учнiв. Повiдомлення теми i мети уроку.
У. ЗасвоСФння нових знань, умiнь i навичок.
УРЖ. Систематизацiя, узагальнення й застосування знань.
УРЖ. Пiдсумок уроку та повiдомлення домашнього завдання.
Складаючи план чи конспект уроку, учитель повинен чiтко визначити: навчальну, виховну, розвиваючу мету уроку; якими вмiннями i навичками повиннi оволодiти учнiв; що треба записати i замалювати в зошитi; розподiл часу за роздiлами уроку. Етап перевiрки засвоСФних знань, умiнь i навичок може бути реалiзованим i може пропускатися. Це залежить вiд того, чи повязаний змiст матерiалу з попередньою темою, i вiд його обсягу, вiд того, чи вимагаСФ вiн вiд учнiв напруженоi роботи.
Починати предметний урок, вважаСФ Ф. Кисельов [28], доцiльно iз вступноi бесiди, завдання якоi вiдновити в памятi учнiв ранiше бачене або вивчене i тим самим пiдготувати iх до свiдомого сприймання нового матерiалу. Пiсля вступноi бесiди вчитель роздаСФ предмети учням на парти i органiзовуСФ спостереження. Вiн ставить послiдовно ряд запитань i спрямовуСФ увагу дiтей на найiстотнiшi ознаки й властивостi предмета. Спочатку зясовують загальнi ознаки, далi переходять до деталей. При цьому вчитель не повинен називати ознаки чи властивостi обСФкта або повiдомити готовi висновки.
Конструюючи етап засвоСФння нових знань, учитель власне предметний змiст подiляСФ на логiчно завершенi частини:
1. Знання, якi засвоюються учнями пiд час безпосередньоi дiяльностi з натуральними обСФктами (живими рослинами, гербарними рослинами).
2. Знання про предмет, якi здобувалися з iнших джерел знань, зокрема з образотворчих засобiв наочностi, розповiдi вчителя тощо.
3. Знання, якi вiдомi учням з попереднiх урокiв т?/p>