Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? та експериментально перевiрити ii ефективнiсть.
З метою реалiзацii поставлених завдань застосовувались такi методи дослiдження: теоретичний аналiз методичноi лiтератури, навчальноi програми, пiдручнику; спостереження за навчально-виховним процесом початковоi школи, бесiди з учителями; моделювання в процесi розробки методики вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класi; експериментальний (констатуючий i формуючий експеримент); математичний у процесi аналiзу експериментальних даних.
Дослiдження виконувалось протягом 2007-2008 рокiв. Умовно його можна подiлити на три етапи. На першому етапi, констатуючому, проводився теоретичний аналiз проблеми. Вивчалась психолого-педагогiчна, методична i навчальна лiтература з даного питання, аналiзувався досвiд роботи вчителiв початкових класiв, формувалися мета й завдання дослiдження, розроблялись шляхи реалiзацii мети й завдань дослiдження, матерiали експериментального дослiдження. На другому етапi проводився формуючий експеримент. Третiй етап дослiдження був спрямований на обробку й узагальнення результатiв формуючого експерименту, оформлення роботи.
Практичне значення дипломноi роботи полягаСФ в розробцi методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класi, яка може бути використана в практичнiй дiяльностi вчителiв.
Експериментальна база дослiдження. Педагогiчне дослiдження проводилось на базi загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв с. Мала Лука Гусятинського району Тернопiльськоi областi. Дослiдно-експериментальною роботою було охоплено 47 учнiв, 6 вчителiв початковоi школи. У формуючому експериментi взяли участь 23 учнi третього класу даноi школи.
Робота складаСФться зi вступу, двох роздiлiв, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломноi роботи - 83 сторiнки.
РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСРЖ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"
1.1 Знання про рослини як компонент змiсту курсу "Природознавство"
У сучаснiй початковiй школi навчальний предмет "Природознавство" вивчаСФться у 3-4 класi, i СФ структурним компонентом курсу "Я i Украiна", який охоплюСФ змiст галузi Державного стандарту початковоi загальноi освiти "Людина i свiт".
Як навчальний предмет природознавство маСФ своi дидактичнi особливостi, якi вiдрiзняють його вiд iнших шкiльних предметiв. Цi особливостi зумовленi тим, що це iнтегрований курс, який представлений системою узагальнених знань про природу [40, 17].
Як стверджують психологи П.Гальперiн, Н.Тализiна, Д. Ельконiн, В.Давидов, О. Скрипченко [17] та педагоги О. Герд [18], К. Ушинський [54], К.Ягодовський [58] та iншi, дiти молодшого шкiльного вiку сприймають свiт як СФдине цiле, не подiляючи його прояви на бiологiчнi, фiзичнi, хiмiчнi явища. РЖнтеграцiя природничо-наукових знань на початковому етапi навчання дозволяСФ сформувати правильне цiлiсне уявлення про явища природи, створюСФ базу для подальшого диференцiйованого вивчення наук про природу.
Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вiкових особливостей розумового розвитку дiтей кожноi вiковоi групи i загальних цiлей навчання. Система, стверджуСФ Т. Байбара - це не проста сума понять, а обовязково iСФрархiя, яка маСФ ступеневу органiзацiю i новi в порiвняннi з окремими поняттями функцii. [4, 72].
Що ж розумiють пiд термiном "знання"?
Знання - це перевiрений практикою результат пiзнання, вiдображення в свiдомостi людини навколишньоi дiйсностi, що обСФктивно iснуСФ поза нею. Вiдображення вiдбуваСФться у формi фактiв, уявлень, понять, закономiрностей, законiв, теорiй, якi передаються мовою. [4, 62].
У працях Т. Байбари [4], О. Бiди [8], Ф. Кисельова [28], В. Пакуловоi [38] вiдзначаСФться, що природничi знання засвоюються учнями початковоi школи у формi таких видiв знань: конкретних фактiв, уявлень, понять.
Природознавство включаСФ iСФрархiзовану систему понять i уявлень, якi вiдображають обСФкти i явища у iх взаСФмозвязку, на доступному для учнiв початковоi школи рiвнi.
Що ж розумiють пiд термiнами "поняття" i "уявлення"?
Уявлення - це чуттСФво-наочний, узагальнений образ, в якому вiдображенi зовнiшнi ознаки, властивостi, звязки ранiше сприйнятого обСФкта чи групи обСФктiв. [4, 61]. Воно характеризуСФться тим, що маСФ змiст, тобто зовнiшнi ознаки, властивостi i звязки чуттСФво-наочного образу, якi були сприйнятi рiзними органами чуття i створили цей образ. Уявлення виникають на основi вiдчуття i сприйняття.
Сприймання та уявлення забезпечують чуттСФве пiзнання предметiв i явищ, але не дозволяють проникнути в iх сутнiсть, розкрити внутрiшнi звязки i взаСФмозалежностi мiж ними, а також закономiрностi обСФктивноi реальностi. Це вiдбуваСФться на рiвнi абстрактного, логiчного мислення, результатом якого СФ поняття.
Поняття становлять фундамент змiсту навчального курсу i виступають як основна форма знань та мислення учнiв [4, 5]. У системi знань про обСФкти i явища навколишнього свiту поняття вiдiграють служать опорним моментом в пiзнаннi реальноi дiйсностi i СФ своСФрiдним наслiдком ii пiзнання [1].
Поняття - це узагальнена форма вiдображення у свiдомостi людини навколишньоi дiйсностi. У ньому розкриваСФться сутнiсть речей, iстотнi ознаки, властивостi предметiв i явищ, внутрiшнi звязки i вiдношення мiж ними та iхнi внутрiшнi протирiччя [15].
У кожному поняттi розрiзняють двi його взаСФмоповязанi i взаСФмо протилежнi сторони: змiст i о