Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
1.Завдання на розпiзнавання окремих рослин, iхнiх органiв.
2.Яким словом можна назвати перелiченi рослини ?
3.Поставте стрiлки до ознак, якi СФ в названих рослинах.
4.Серед гербарних зразкiв (показуСФ вчитель) виберiть рослину
5.Доведiть, що дана рослина належить до ...
6.Складiть розповiдь про одну iз рослин. Розповiдайте у такiй послiдовностi: 1) назвiть рослину; 2) усно опишiть ii зовнiшнiй вигляд; 3) розкажiть як вона використовуСФться людиною ( Учитель обовязково наводить зразок розповiдi).
7.Чому до рослин необхiдно бережливо ставитись?
Вивчення педагогiчноi лiтератури [1; 11; 19; 40] показало, що урок-екскурсiя - особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою. Вони мають великий виховний вплив на учнiв, сприяють розвитку естетичних почуттiв, емоцiй, дбайливого ставлення до всього живого, викликають iнтерес i почуття любовi до природи i рiдного краю. На уроках - екскурсiях, якi на предметних уроках, учнi безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать iх в природнiй обстановцi, тодi як у класi обСФкти, що вивчаються, iзолюються один вiд одного i вiд навколишнього середовища. Тому екскурсii допомагають значно глибше i повнiше вивчити рiзноманiтнiсть явищ i обСФктiв природи, встановити звязки органiзмiв один з одним i з середовищем, з умовами iснування. Проведення екскурсiй розвиваСФ в учнiв iнтерес i навички до вивчення природи свого краю, спостережливiсть. Виховне значення екскурсiй полягаСФ в тому, що вони сприяють розкриттю багатства i краси рiдного краю, формуванню бережливого ставлення до природи, рацiонального використання природних багатств. Екскурсii розширюють кругозiр учнiв, розвивають спостережливiсть, умiння бачити те, що ранiше вiдбувалося поза iх увагою, виробляють практичнi навички i вмiння.
Основним методом пiзнання на уроцi-екскурсii СФ спостереження за обСФктами та явищами природи та очевидними взаСФмозвязками i залежностями мiж ними.
У працях Т. Бабайри [4], Л. Нарочноi [36] та iн. пiдкреслюСФться, що класифiкацiя урокiв-екскурсiй здiйснюСФться за двома ознаками: обсягом власне предметного змiсту теми (однотемний, багатотемний, багатопредметний) та його мiiем у структурi вивчення роздiлу або курсу (вступний, поточний та пiдсумковий). У курсу природознавства початковоi школи проводять такi види екскурсiй:
- вступний(багатотемний);
- поточний (однотемний);
- пiдсумковий (багатотемний).
- Кожен вид уроку-екскурсii маСФ окрему макроструктуру. Вступний урок-екскурсiя маСФ такi етапи: органiзацiя класу до уроку; постановка мети i завдань уроку, мотивацiя навчання; засвоСФння нових знань, умiнь i навичок; пiдсумок уроку; домашнСФ завдання. Макроструктура поточного уроку-екскурсii крiм наведених етапiв включаСФ ще й такi: перевiрка засвоСФних знань, умiнь i навичок; узагальнення та систематизацiя засвоСФних знань, умiнь i навичок; застосування засвоСФних знань, умiнь i навичок. Основним етапом пiдсумкового уроку-екскурсii СФ систематизацiя та застосування засвоСФних знань, умiнь i навичок.
- Ефективнiсть уроку-екскурсii залежить вiд пiдготовки його вчителем. Ця робота здiйснюСФться у такiй послiдовностi: визначення теми уроку-екскурсii за програмою; визначення виду уроку-екскурсii; складання логiчно-понятiйноi схеми власне предметного змiсту уроку-екскурсii за пiдручником з природознавства; конкретизацiя змiсту вiдповiдно до тих обСФктiв, якi СФ на мiii екскурсii ( учитель попередньо вивчаСФ маршрут i мiiе уроку); визначення мети уроку; розробка методики проведення уроку-екскурсii; пiдготовка школярiв до нього; пiдбiр необхiдного обладнання [11].
- На уроках природознавства учнi дiстають певну суму знань, набувають умiнь i навичок. При цьому вчитель використовуСФ методи роботи, якi властивi природничим наукам. Найбiльш важливим серед них СФ спостереження за обСФктами та явищами природи, якi забезпечують формування спостережливостi та логiчного мислення, проведення дослiдiв та практичних робiт, що даСФ можливiсть виробити практичнi навички та умiння.
- Застосування наочностi у викладаннi природознавства СФ обовязкова умова свiдомого i мiцного засвоСФння знань учнями. Без наочностi, без конкретного сприймання предметiв природознавство як навчальний предмет не може iснувати. Засоби наочного навчання пiдвищують ефективнiсть уроку природознавства, викликають у дiтей iнтерес до навчального предмета.
- Педагогiчна цiннiсть використання наочностi в процесi вивчення природознавства полягаСФ в тому, що завдяки фронтальному зоровому сприйманню в усiх учнiв створюСФться правильне уявлення про предмет природи. Засобами унаочнення, що використовуються на уроках природознавства, СФ натуральнi обСФкти (живi рослини, гербарii, колекцii), iлюстративнi посiбники (таблицi, картини, навчальнi кiнофiльми тощо), а також моделi (рельСФфнi таблицi тощо). Найбiльший ефект на уроках природознавства даСФ використання натуральних посiбникiв.
- За допомогою наочностi активiзуються увага, сприймання, память, мислення; вона стимулюСФ живе, зацiкавлене спiлкування дiтей з приводу побаченого й почутого, викликаСФ асоцiативнi звязки, розширюСФ i уточнюСФ поверховi i неповнi уявлення дiтей про рослинний свiт. Пiд час застосування наочних методiв джерелом iнформацii стають дослiди, живi обСФкти, кiнофiльми, таблицi. Отже, основним джерелом знань СФ спостереження, а не слово, але слово залишаСФться провiдним в усьому навчальному процесi. Мета застосування наочних методiв - збуджувати й розвивати актив