Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
лiдовностi -1
Таким чином, нами проаналiзовано змiст програми i пiдручникiв з курсу "Природознавство", зясовано, що у процесi вивчення молодшими школярами рослин необхiдно проводити дослiди, спостереження, практичнi роботи.
2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класi
Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми придiляли визначенню цiлей уроку, добору змiсту, доцiльних методiв i засобiв навчання.
Готуючись до уроку, ми намагалися дотримувалися таких вимог:
1. Навчати дiтей так, щоб вони розумiли, що, чому i як треба робити, i нiколи не виконували вказiвок вчителя механiчно.
2. Навчаючи, застосовували усi види i форми пiзнавальноi дiяльностi, поСФднували аналiз iз синтезом, iндукцiю з дедукцiСФю, зiставлення з протиставленням.
3. Те, що учням невiдомо, логiчно повязували з вивченим, оскiльки вважали, що там, де немаСФ логiчного звязку мiж засвоСФним i засвоюваним, там немаСФ усвiдомленого навчання.
4. Памятали, що головне - не знання предмета, а особистiсть, яка формуСФться. Тому прагнули навчити i виховувати так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки субСФктом його активного освоСФння.
5. Враховували, що кожний урок повинен перш за все розвязувати певне завдання. Мета i завдання уроку мають бути конкретними. Тип уроку визначаСФться залежно вiд основноi дидактичноi мети.
6. Готуючись до уроку визначили основнi етапи уроку, послiдовнiсть методiв i прийомiв навчання, характер завдань для учнiв i способи керування навчально-пiзнавальною дiяльнiстю школярiв.
Щоб сформувати в учнiв знання про рослин в 3 класi ми дотримувались таких умов:
1.За допомогою наочних засобiв навчання ми органiзували сприймання i дii учнiв з конкретними рослинами, оскiльки всяке поняття СФ узагальненням багатьох рiзних, але по сутi однорiдних предметiв.
2.За допомогою рiзноманiтних завдань ми органiзовували розумову дiяльнiсть школярiв, спрямовану на видiлення iстотних ознак. При цьому забезпечували розумiння школярами те, що поняття бувають бiльш загальними i вузькими. Так, поняття "дерево" бiльш широке, нiж поняття "хвойне дерево", але воно вужче, нiж поняття "рослина" З цiСФю метою ми вели дiтей вiд бiльш широких понять до вузьких шляхом видiлення все бiльш поодиноких ознак як суттСФвих. Наприклад, перехiд вiд поняття "рослина" до бiльш вузького поняття "дерево" вимагаСФ включення як суттСФвих таких ознак, як стовбур, крона тощо. Звужуючи далi поняття, вчитель видiляСФ ще бiльш поодинокi ознаки: голки, хвою в результатi чого утворюються поняття "хвойнi дерева". Щоб допомогти учням видiлити тi суттСФвi ознаки, за якими рiзнi предмети обСФднуються в групи, належать до одного поняття, ми наводили приклади так, щоб несуттСФвi ознаки учнi побачили як варiативнi, не основнi.
3.СвоСФчасно вводили вiдповiдне слово - термiн, яке означаСФ дане поняття. Оскiльки ми вважали, що якщо знання про окремий предмет зберiгаються у виглядi його образу, то узагальненi знання про цiлу групу предметiв, досить рiзних (дуб i ромашка), iснують лише в словi. Введення слова iз запiзненням або знайомство з ним без розкриття значення на конкретному змiстi робить знання дiтей формальними, а iнколи й помилковими.
4.За допомогою рiзноманiтних вправ на рiзному фактичному змiстi органiзовували закрiплення сформованого поняття шляхом репродуктивного вiдтворення його змiсту i застосування засвоСФного поняття у подiбних i нових. Ми вважали, що якщо класовод не використовуСФ даноi умови, то знайомлячись, наприклад, iз поняттям "кущ", дiти повяжуть ii з СФдиним кущем, зображення якоi iм демонстрував учитель на уроцi.
5.Особливого значення у процесi засвоСФння знань ми надавали перевiрцi. Ми вважали, що, перевiряючи засвоСФння понять, пропонувати дiтям повторити основнi ознаки поняття недостатньо. Учень може механiчно запамятати всi ознаки. Щоб перевiрити дiйсне розумiння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набутi знання, обТСрунтувати вiдповiдi.
Надiйнiшим СФ прийом перевiрки знань дiтей на основi виконання ними рiзних самостiйних робiт, якi включали б завдання на класифiкацiю рослин на групи, опис рослин, порiвняння рослин, доведення, встановлення взаСФмозвязкiв тощо.
Зважаючи на те, що спостереження та дослiди - складнi процеси i без керiвноi, спрямовуючоi роботи вчителя неможливi, ми приступили до розробки для третьокласникiв завдань для спостережень i дослiдiв, враховуючи певнi вимоги до завдань. Завдання повиннi:
1)забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;
2)спрямовуватись на розвиток iнтересу, довiльноi уваги, спостережливостi учнiв;
3)передбачати формування умiнь спостерiгати, видiляти iстотнi ознаки, аналiзувати, порiвнювати, узагальнювати, доводити;
4)бути доступними для учнiв третього класу;
5)бути передбаченi як для iндивiдуальноi роботи учнiв, так i груповоi, фронтальноi; як для виконання вдома, на уроцi, екскурсii, в позаурочний час (на прогулянцi, куточку живоi природи);
6)бути рiзноманiтними: короткочасними i тривалими.
Розробляючи завдання для дослiдiв i спостережень, ми визначали, якi спостереження та дослiди учнi будуть виконувати на уроц?/p>