Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°тури зясовано, що дiти молодшого шкiльного вiку сприймають свiт як СФдине цiле, не подiляючи його прояви на бiологiчнi, фiзичнi, хiмiчнi явища. РЖнтеграцiя природничо-наукових знань на початковому етапi навчання дозволяСФ сформувати правильне цiлiсне уявлення про явища природи, створюСФ базу для подальшого диференцiйованого вивчення наук про природу.
Природознавство СФ iнтегрованим навчальним предметом, який представлений системою узагальнених знань про природу, адаптованих до вiкових особливостей розумового розвитку дiтей молодшого шкiльного вiку. Вiн включаСФ iСФрархiзовану систему знань, якi вiдображають обСФкти i явища у iх взаСФмозвязку, на доступному для учнiв початковоi школи рiвнi.
2. Виявлено, що компонентом змiсту курсу "Природознавство" СФ елементарнi ботанiчнi знання - про будову рослин, iхнi життСФвi процеси - живлення, дихання, рiст, розмноження, пристосування до умов iснування, взаСФмозвязки з навколишнiм середовищем, рiзноманiтнiсть, значення в життi людини i в природi, охорону рослин.
Знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формi уявлень i понять. Основною формою знань та мислення учнiв СФ поняття, узагальнена форма вiдображення у свiдомостi людини навколишньоi дiйсностi. У ньому розкриваСФться сутнiсть речей, iстотнi ознаки, властивостi предметiв i явищ, внутрiшнi звязки i вiдношення мiж ними та iхнi внутрiшнi протирiччя.
Вивчення рослин як компонента живоi природи, особливостi будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладi квiткових рослин. Це пояснюСФться насамперед дидактичними принципами доступностi, наочностi i вивчення вiд вiдомого до невiдомого, оскiльки саме квiтковi рослини постiйно оточують дiтей у iхньому повсякденному життi, СФ найбiльш доступнi для спостереження учнiв, з ними можна ставити дослiди i доглядати за ними.
3. На основi аналiзу педагогiчних джерел зясовано, що у процесi вивчення молодшими школярами рослин особливого значення набувають урок-екскурсiя, предметний урок. Особливiсть предметного уроку полягаСФ в тому, що власне предметний змiст, яким оволодiвають учнi у процесi уроку, передбачаСФ рiзнобiчне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярiв мають можливiсть розглянути той або iнший предмет, випробувати його на твердiсть, вiдчути запах, покуштувати на смак, порiвняти рiзнi предмети, встановити спiльнi та вiдмiннi ознаки.
На уроках - екскурсiях, якi на предметних уроках, учнi безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать iх в природнiй обстановцi, тодi як у класi обСФкти, що вивчаються, iзолюються один вiд одного i вiд навколишнього середовища. Екскурсii допомагають значно глибше i повнiше вивчити рiзноманiтнiсть явищ i обСФктiв природи, встановити звязки органiзмiв один з одним i з середовищем, з умовами iснування.
Уроки з природознавства проводяться в певнiй послiдовностi, що передбачено шкiльною програмою i забезпечуСФ систематичнiсть вивчення матерiалу. Правильнi уявлення та поняття формуються внаслiдок цiлеспрямованоi дii усiСФi системи навчання, що i маСФ здiйснювати вчитель у процесi навчання. Застосовуючи рiзноманiтнi методи i засоби навчання, вчитель маСФ можливiсть планомiрно i послiдовно проводити формування вiдповiдних уявлень i понять про обСФкти та явища природи.
4. Зясовано, що важливе значення у формуваннi знань про рослини маСФ метод спостереження - свiдомо органiзоване сприймання предметiв i явищ навколишньоi дiйсностi, спрямоване на виявлення iстотних ознак, причинно-наслiдкових звязкiв у природi. Дiяльнiсть вчителя в органiзацii спостережень полягаСФ в тому, що вiн органiзовуСФ, стимулюСФ, здiйснюСФ поточний контроль, аналiзуСФ, коригуСФ й оцiнюСФ цiлеспрямоване, планомiрне сприймання школярами обСФктiв природи. Проте, не всi ознаки предметiв та явищ безпосередньо сприймаються. У звязку з цим пiзнання рослин, крiм спостережень вимагаСФ проведення дослiдiв i практичних робiт. Якщо у процесi спостереження сприймаються тiльки зовнiшнi ознаки й властивостi предметiв та явищ, то за допомогою дослiдiв вiдбуваСФться бiльш глибоке пiзнання. Дослiд даСФ змогу вiдтворити явище або процес у спецiально створених умовах, простежити за його ходом, побачити тi ознаки, якi у природi сприйняти безпосередньо неможливо.
Практична робота - це навчально-пiзнавальна дiяльнiсть, у процесi якоi учнi виконують дii з обСФктами в матерiальнiй або матерiалiзованiй формi. Як метод навчання вона СФ способом цiлеспрямованоi органiзацii практичноi навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв та керування нею учителем. У ходi виконання практичних робiт учнiв оволодiвають практичними умiннями.
5. Аналiз шкiльноi практики органiзацii вивчення молодшими школярами рослин показав, що бiльшiсть учителiв не придiляСФ належноi уваги проведенню спостережень, дослiдiв та виконанню практичних робiт на уроках природознавства.
6. На основi аналiзу чинних програми та пiдручника з природознавства зясовано про доцiльнiсть використання спостережень, дослiдiв, практичних робiт на уроках, присвячених вивченню учнями рослин.
7. Розроблено методику вивчення рослин молодшими школярами на уроках природознавства у 3 класi. РЗi сутнiсть полягала у розробцi завдань для практичних робiт, дослiдiв i спостережень на основi визначених нами критерiiв (забезпечувати формування уявлень, понять про рослини; спрямовуватись на розвиток i?/p>