Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
еження розпочинаСФться iз органiзацii сприймання обСФкта в цiлому, щоб у дiтей спочатку склалося цiлiсне уявлення про нього. Далi органiзовуСФться детальне сприймання тих його частин, якi передбаченi цiлями спостереження. Воно неможливе без вiдчуття ознак i властивостей предмета чи явища за допомогою аналiзаторiв. А це потребуСФ вiд дiтей оволодiння умiннями користуватися своiми органами чуття, тобто умiти бачити, вiдчувати, чути i та iн. Крiм того, щоб назвати ознаки, якостi, властивостi обСФкта необхiднi знання кольорiв, звукiв, видiв форм та iн., тобто сенсорних еталонiв.
Зiставлення цiлого i частин у ходi цiлеспрямованого спостереження даСФ змогу дiтям; по-перше, пiд час сприймання свiдомо уникати випадкових ознак, властивостей. Наприклад, ведеться спостереження за деревами, але учнi звертають увагу на те, що на ньому СФ гнiздо птаха. У цьому випадку вчитель маСФ актуалiзувати знання учнiв про зовнiшню будову дерева. "Якi органи маСФ дерево? Не забувайте, у якiй послiдовностi iх треба називати (корiнь, стовбур(стебло), листя, квiти, плоди з насiнням). Чи гнiздо птаха на деревi СФ його частиною? Отже, потрiбно спостерiгати i називати тiльки ознаки дерева". По-друге, осмислювати сприйнятi ознаки у контекстi цiлого образу (не перелiчувати iх), видiляти в обСФктi основнi, важливi, iстотнi ознаки, узагальнювати iх.
Змiст висновку, механiзм розумовоi дiяльностi дiтей пiд час його формування визначаСФться обСФктом i цiлями спостереження. Щоб зробити висновок за спостереженнями вiдносно групи обСФктiв, стверджують Т. Байбара, О. Бiда, Н. Коваль та iн. методисти, спочатку ведуться спостереження за одиничними обСФктами цiСФi групи. У кожному iз них сприймаються тi ознаки, якi передбаченi цiлями спостереження. Далi обСФкти мiж собою порiвнюються i визначаються iх потрiбнi ознаки. Вони i складають змiст висновку.
Ф. Кисельов [28], Н. Коваль [30], Л. Нарочна [36], Р. Петросова [40] розрiзняють за тривалiстю проведення спостереження: короткочаснi i довготривалi . Короткочасними спостереження потребують незначного часу на уроцi, або пiд час виконання домашнiх завдань. Метою цього виду спостереження СФ сприймання ознак, властивостей конкретних обСФктiв. Довготривалi спостереження проводять позаурочно. ОбСФктом iх виступають процеси, явища, подii, якi розвиваються, змiнюються протягом певного часу. До цiСФi групи належать спостереження за i умовами життя рослин, за впливом рiзних умов iснування на рiст i розвиток рослин, за змiнами, якi вiдбуваються з конкретними обСФктами природи протягом рiзних пiр року i т. п [3].
За формою органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв спостереження класифiкуються на фронтальнi, груповi, iндивiдуальнi.
Фронтальнi спостереження здiйснюються усiм класом за однаковим завданням пiд керiвництвом учителя. За допомогою бесiди дiти спонукають ся до актуалiзацii опорних знань i умiнь, осмислення i конкретизацii опорних знань i умiнь, осмислення i конкретизацiя обСФкта та цiлей спостереження, визначення його завдань i побудови плану. Кожне завдання перед розвязанням повторюСФться вчителем, або учнем ("За чим будете спостерiгати?... Далi спостерiгайте за..." i iн.). Це сприяСФ цiлеспрямованостi спостереження, а обговорення його результатiв забезпечуСФ промiжний контроль i коригування. Крiм того, словесне вираження наслiдкiв сприймання вголос одним учнем, а про себе - iншими даСФ змогу усвiдомити iх змiст, зiставити свiй результат з результатом однокласникiв. За потреби, придивитись, прислухатись. Звернути увагу на окремi деталi. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюСФться учителем (якщо складний) i повторюСФться учнями або робиться школярами самостiйно.
Груповi спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учнi. Групи можуть складатися як з учнiв з однаковими ("сильнi", "середнi", "слабкi"), так i рiзним рiвнем пiдготовки. Обовязковим при створеннi групи СФ врахування iнтересiв учнiв та взаСФмин мiж собою.
РЖндивiдуальнi спостереження виконуються кожним учнем самостiйно. В основному вони ведуться пiд час виконання домашньоi роботи. В iндивiдуальних завданнях найповнiше враховуються iндивiдуальнi особливостi, рiвень розвитку i пiдготовки, пiзнавальнi iнтереси школярiв, це досягаСФться рiзними шляхами. Наприклад, може бути однаковою цiль, але обСФкт спостереження вибираСФться кожною дитиною самостiйно. Або завдання однакове за змiстом, а мiра допомоги для окремих учнiв рiзна тощо [20; 31].
У процесi навчання спостереження за мiiем використання Т. Байбара видiляСФ спостереження: випереджувальнi, опорнi i розширювальнi [3].
Випереджувальнi спостереження органiзовуються до засвоСФння нових знань. iх результати СФ чуттСФвою основою для формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостереження застосовуСФться до тих обСФктiв, якi неможливо сприймати безпосередньо на уроцi, або вони потребують тривалого часу. Наприклад, за станом рiзних груп рослин в ту i чи iншу пору року (3 клас), за умовами проростання насiння (3 клас). Випереджувальнi спостереження ведуться учнями в позаурочний час з учителем чи самостiйно. Вони виступають основним методом на вступному уроцi-екскурсii до певного роздiлу.
Опорнi спостереження органiзовуються учителем у процесi засвоСФння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей та iн.). Фронтальна форма органiзацii пiзнавальноi дiяльностi школярiв СФ домiнуючою у процесi iх здiйснення.
Розширювальнi спостереження застосовують