Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?алу правильно визначати навчальну, виховну, розвивальну мету уроку; уявляти, якi знання, вмiння i навички будуть сформованi пiд час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.
- Змiст природничого матерiалу повинен бути науковим, пiдготовленим до свiдомого сприймання учнями своiх обовязкiв бережливо ставитись до природи, поважати людей, але не перевантаженим i доступним для розумiння дiтей певного вiку.
- Пiд час вивчення нового матерiалу, зосереджуючи увагу на описi певних предметiв, явищ або процесiв, слiд уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певнi логiчнi, причинно-наслiдковi звязки.
- Для розвитку логiчного мислення та пiзнавальноi самодiяльностi учнiв на уроцi застосовувати рiзнi види робiт, правильно розподiляти час на основнi структурнi елементи уроку.
- Система методiв i прийомiв повинна бути такою, яка забезпечила б найбiльшу доцiльнiсть роботи учителя i пiзнавальноi дiяльностi учнiв на кожному етапi уроку.
- ДомашнСФ самостiйне завдання може бути логiчним продовженням або закiнченням класноi роботи. Воно повинно включати роботу з пiдручником, а також рiзноманiтнi види творчого характеру. за складнiстю домашнСФ завдання повинно бути простим, зрозумiлим, не перевантаженим.
В.М. Пакулова та В.РЖ. КузнСФцова видiляють дидактичнi, виховнi i органiзацiйнi специфiчнi вимоги до уроку з природознавства.
1.Дидактичнi:
- визначення системи природничих фактiв, понять уроку вiдповiдно до навчальноi програми предмету, формування умiнь i навичок з врахуванням рiвня пiдготовки i психологiчних особливостей учнiв даноi вiковоi групи;
- використання на уроках мiiевого природничого матерiалу.
2.Виховнi:
-забезпечити розумiння школярами основних законiв природи з метою формування у них наукового свiтогляду;
-вивчення природи в тiсному взаСФмозвязку з життям;
-виховання бережливого ставлення до природи i вивчення правил поведiнки в нiй;
-розвиток естетичних почуттiв молодших школярiв у процесi пiзнання природи [38, 135-136].
О.А. Бiда пiдкреслюСФ, що уроки з природознавства повиннi вiдповiдати таким вимогам:
- Органiзацiйна чiткiсть проведення уроку.
- Забезпечення формування в учнiв свiтогляду на основi осмислення звязкiв i взаСФмозалежностей, глибокого проникнення в сутнiсть виучуваних явищ.
3.Дотримування дидактичних принципiв в iх взаСФмозвязках та СФдностi ( науковостi викладу, доступностi, наочностi, сезонностi, звязку теорii з практикою тощо).
- Здiйснення iндивiдуального та диференцiйованого пiдходу до учнiв.
- Здiйснення особистiсно-зорiСФнтованого навчання i виховання учнiв.
6. Активiзувати навчально-пiзнавальну дiяльнiсть учнiв [10, 63-64].
Р. Петросова вважаСФ, що важливими вимогами до сучасного уроку природознавства СФ:
1.Визначення цiлей уроку. Цiлi уроку - система цiнностей, якi необхiдно сформувати у школярiв у процесi навчання предмету. Найбiльш значимi особистiснi якостi дiтей, якi необхiдно сформувати на уроках, - це соцiальна активнiсть, мислительна i операцiйна дiяльнiсть, умiння осмислювати навколишню дiйснiсть, сприяти розвитку самостiйностi у розвязаннi учбових задач.
2.Використання на уроцi евристичних методiв навчання, якi забезпечують створення творчого освiтнього середовища в класi i iнтелектуальний розвиток дiтей.
3.Використання на уроцi рiзноманiтних методiв i прийомiв навчання, оскiльки рiзноманiтнiсть - це шлях активiзувати мислительну дiяльнiсть школярiв.
4. Спрямованiсть на формування особистостi в умовах колективноi дiяльностi з врахуванням iндивiдуальних особливостей дiтей. Тiльки в колективi, в результатi спiвробiтництва учнiв з вчителем i мiж собою розвиваються такi якостi особистостi, як активнiсть, працелюбнiсть i колективiзм [40].
За дидактичною метою i ланками процесу навчання у методицi викладання природознавства визначають такi типи уроку: засвоСФння нових знань, умiнь i навичок; застосування засвоСФних знань, умiнь i навичок; урок узагальнення знань, умiнь i навичок; урок перевiрки засвоСФних знань, умiнь i навичок; комбiнований урок [4, с.229].
Кожен тип уроку характеризуСФться певною будовою - структурою. У поняття структури входять три компоненти: етапи (елементи уроку), iх послiдовнiсть i взаСФмозвязок. Розрiзняють двi структури: мiкро-i макроструктуру. Макроструктура - це бiльш-менш постiйнi елементи урокiв у межах одного типу. Наприклад, урок засвоСФння нових знань мiстить сприйняття i усвiдомлення учнями нового навчального матерiалу, осмислення знань. Кожний елемент макроструктури маСФ внутрiшню мiкроструктуру, яка складаСФться з певних методiв, прийомiв i засобiв навчання, якими досягаСФться мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапi сприйняття i усвiдомлення нового навчального матерiалу вчитель може застосовувати розповiдь, бесiду або постановку перед учнями проблемних завдань i розвязувати iх у процесi роботи з пiдручником, наочними посiбниками, технiчними засобами навчання. Мiкроструктура уроку може змiнюватись навiть у межах одного етапу уроку залежно вiд ряду обставин i наявностi наочностi рiзних видiв, технiчних засобiв навчання, пiдготовки учнiв, iх умiння самостiйно працювати над навчальним матерiалом.
Найчастiше у процесi вивчення природознавства використовують комбiнований урок, макроструктура кого представлена такими етапами:
РЖ. Органiзацiя класу до уроку.