Главная / Категории / Типы работ
Формування знань про рослини потребуСФ демонстрацii натуральних обСФктiв, оскiльки даСФ живi образнi уявлення про рослини. Для демонстрування живих рослин залучають учнiв, якi вже ставили дослiди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живоi природи.
Для вивчення багатьох обСФктiв, недоступних для сприймання в натурi, учитель застосовуСФ зображувальну наочнiсть. Разом iз таблицями на уроках природознавства використовують малюнки вчителя на класнiй дошцi. Малюнок на дошцi даСФ змогу вчителевi послiдовнiше i повнiше викласти матерiал, а учням - легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрiбний момент на сприйняттi лише тiСФi деталi, про яку йде мова. Малюнки вчителя повиннi бути простими, близькими до схеми. У 1-4 класах учитель малюСФ на дошцi листки, окремi рослини. Робота з малюнком на уроцi сприяСФ кращому засвоСФнню матерiалу.
Важливе значення у формуваннi природничих знань, а отже i знань про рослини маСФ метод спостереження. У працях вiдомих педагогiв Я. Коменського, К.Ушинського, В. Сухомлинського, психологiв Л. Занкова, Н. Менчинськоi та iнших показано, що природа своСФю рiзноманiтнiстю, яскравiстю фарб приваблюСФ увагу дiтей i позитивно впливаСФ на iх розвиток.
К. Д. Ушинський зазначав, що основа розумiння суто людськоi мови полягаСФ у правильному логiчному мисленнi, а правильна логiка мислення виникаСФ з правильних i точних спостережень [54].
В Сухомлинський вважав, що "iз спостережень не тiльки черпаються знання, - у спостереженнях знання живуть...", вони "необхiднi дитинi, як сонце, повiтря й волога необхiднi рослинi"[50].
Пiзнання навколишнього свiту розпочинаСФться iз нагромадження чуттСФвого досвiду, фактичного матерiалу, який осмислюСФться з метою оволодiння системою знань, адекватною навколишнiй природi з ii звязками i залежностями. Вiдсутнiсть запасу конкретно образних уявлень у молодших школярiв призводить до формального засвоСФння знань. Дiтям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих обСФктiв або iх зображень. Наочно-чуттСФву основу засвоСФння забезпечують спостереження.
Як зазначають Т. Байбара, О. Бiда, Ф. Кисельов, спостереження - це свiдомо органiзоване сприймання предметiв i явищ навколишньоi дiйсностi, спрямоване на виявлення iстотних ознак, причинно-наслiдкових звязкiв у природi [3; 10; 28]. За допомогою спостережень виявляються певнi закономiрностi в навколишнiй дiйсностi.
У процесi спостереження учнi оволодiвають умiннями видiляти в предметах iхнi ознаки, порiвнювати групи предметiв за однiСФю ознакою, помiчати змiни у спостережуваних обСФктах, робити висновки за допомогою вчителя. [31].
У процесi навчання спостереження виступаСФ одним iз методiв його органiзацii. З позицii розумiння методу навчання як дидактичноi категорii спостереження СФ способом органiзацii взаСФмоповязаноi дiяльностi учителя i учнiв. Дiяльнiсть вчителя полягаСФ в тому, що вчитель органiзовуСФ, стимулюСФ, здiйснюСФ поточний контроль, аналiзуСФ, коригуСФ й оцiнюСФ цiлеспрямоване, планомiрне сприймання школярами обСФктiв природи. Змiст дiяльностi вчителя при використаннi цього методу зумовлюСФться, по-перше, обСФктивною сутнiстю спостереження, його структурою, змiстом ii компонентiв та закономiрностями iх реалiзацii, по-друге, вiковими особливостями психiчного розвитку молодших школярiв i по-третСФ, наявнiстю опорних знань, умiнь, навичок та життСФвого досвiду учнiв [3].
У структурi спостереження видiляють такi компоненти: цiлi, план, безпосереднСФ цiлеспрямоване сприйняття предметiв i явищ природи, висновки спостережень. У цiлях чiтко визначаСФться обСФкт, за яким вестиметься спостереження i його результат. Мета, поставлена вчителем, повинна бути сприйнята й усвiдомлена учнями. Цьому сприяСФ розкриття змiсту основних термiнiв, за допомогою яких вона формулюСФться, конкретизацiя обСФктiв i результатiв спостереження.
План складаСФться на основi тих конкретних задач, якi послiдовно розвязуються в ходi спостереження. Вiн забезпечуСФ цiлеспрямованiсть дiяльностi учнiв, уникнення стихiйностi та рiзних випадковостей. Складання плану залежить вiд рiвня усвiдомлення результату спостереження. План складаСФться вчителем разом з учнями.
Пригадайте, за чим необхiдно спостерiгати, щоб виявити особливостi змiн, якi вiдбуваються з рослинами восени?
У якiй послiдовностi необхiдно вести спостереження? Для цього слiд скласти план. Це означаСФ, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далi, пiсля цього...
Отже, спочатку треба звернути увагу, якi змiни вiдбуваються iз бруньками на деревах. Далi поспостерiгати, якi рослини першi зацвiтають. Пiсля цього поспостерiгати, у яких рослин зявляСФться листя на деревах.
Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
нiсть сприйняття i мислення учнiв. Наочнiсть на уроках природознавства може бути натуральною (обСФкти природи живi i препарованi) i зображувальною (таблицi, схеми, муляжi, кiнофiльми). До наочних методiв належить демонстрування дослiдiв, натуральних обСФктiв, зображувальних посiбникiв.
Вивчення педагогiчних джерел показало, що велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, маСФ вибiр обСФктiв. Вони мають бути знайомими школярам, цiкавими для них, доступними для сприймання. Якщо, наприклад, це рослини своСФi мiiевостi, то вибираються тi, якi гарно квiтують, дають плоди, використовуються людиною, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому мiii, де iх можна бачити здалеку можна пiдiйти до них близько.
Спостер