Удосконалення матерiального заохочення в контекстi пiдвищення якостi управлiння промисловим пiдприСФмством на прикладi ТОВ "СТК лтд"
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
В°ння, скороченню втрат робочого часу, впровадження заходiв щодо НОП.
Галузевi фактори включають змiна гiрничо-геологiчних умов i способiв видобутку корисних копалин; змiна фiзико-хiмiчних властивостей сировини, що переробляСФ; змiна робочого перiоду в сезонних галузях. Число факторiв усерединi груп i iхнiй змiст можуть змiнюватися залежно вiд того або iншого фактору для конкретного виду виробництва.
Для бiльшостi пiдприСФмств металургii фактори росту продуктивностi працi виражаються через змiну наступних показникiв: використання встаткування за часом i потужнiстю, кiлькiсть i якiсть вихiдноi сировини, ступiнь i повнота використання корисних компонентiв у сировину, якiсть одержуваноi продукцii, чисельнiсть трудящих i ступiнь використання фонду робочого часу.
Планування чисельностi працiвникiв пiдприСФмства повязане з показником використання робочого часу протягом року, вимiрюваних у чiл.-днях i чiл.-годинниках. СереднСФ число годин i днiв роботи одного робiтника в рiк визначаСФться на основi балансу робочого часу. Баланс робочого часу складаСФться по пiдприСФмству, цеху, дiлянцi й iнодi окремо для кожноi групи робiтникiв, що мають однаковий графiк роботи й одну й тугiше тривалiсть черговоi вiдпустки. Число робочих днiв у роцi для одного робiтника менше режимного числа днiв роботи цеху (дiлянки), тому що по трудовому законодавству трудящим надаСФться вiдпустка; крiм того, неминучi невиходи на роботу, повязанi з виконанням державних i суспiльних обовязкiв, хворобами, навчанням i т.д.
У цехах, на дiлянках i в службах пiдприСФмств металургii застосовують режими робiт з безперервним i перериваним виробничим тижнем. Безперервнiсть роботи пiдприСФмств обумовлюСФться в основному технологiчною необхiднiстю. Бiльшiсть основних цехiв пiдприСФмств чорноi металургii й частина допомiжних цехiв (энергоцех, транспортний) працюють по безперервному режимi, але окремi дiлянки цих цехiв можуть працювати й за графiком з перериваним виробничим тижнем. Баланс робочого часу становлять роздiльно для робiтникiв з перериваним i безперервним режимом роботи, а також для робiтникiв з рiзною тривалiстю робочого дня.
На пiдставi балансу робочого часу визначають:
- календарний
- номiнальний
- максимальний-можливий
- фактичний фонд робочого часу
Календарний фонд робочого часу це число календарних днiв планового перiоду (365 днiв).
Номiнальний фонд робочого часу визначаСФться шляхом вирахування вихiдних i святкових днiв з календарного фонду робочого часу.
Максимально можливий фонд робочого часу визначаСФться шляхом вирахування з номiнального часу роботи чергових вiдпусток.
Ефективний або фактичний робочий час визначаСФться шляхом вирахування з номiнального фонду робочого часу неявок на роботу з поважних причин.
Розрiзняють фактичний i плановий баланс робочого часу. Його становлять для аналiзу використання робочого часу й визначення чисельностi робiтникiв. При розрахунку балансу робочого часу днi свят включають тiльки у виробництвах з перериваним режимом роботи. Число днiв вiдпустки для окремих груп робiтникiв у балансi робочого часу приймають на основi чинного законодавства (тривалiсть вiдпустки для всiх груп робiтникiв становить 24 робочi дня, число вiдпускних днiв додаСФться залежно вiд умов працi). Невиходи через хворобу визначають на пiдставi звiтних даних з урахуванням заходiв по полiпшенню умов працi й технiки безпеки. Також на снуваннi звiтних даних приймають число днiв неявок, повязаних з виконанням державних i суспiльних обовязкiв, вiдпустками у звязку з родами. Прогули, приводи в мiлiцiю, простоi й iншi втрати робочого часу в плановий баланс робочого часу не включають.
2.3 Оплата працi в системi матерiального стимулювання на ТОВ тАЬСТК лтдтАЭ
Аналiз використання трудових ресурсiв на пiдприСФмствi, рiвня продуктивностi працi необхiдно розглядати в тiсному звязку з оплатою працi. З ростом продуктивностi працi створюються реальнi передумови для пiдвищення рiвня його оплати. При цьому кошти на оплату працi потрiбно використати таким чином, щоб темпи росту продуктивностi працi обганяли темпи росту його оплати. Тiльки за таких умов створюються можливостi для нарощування темпiв розширеного вiдтворення.
У звязку iз цим аналiз використання коштiв на оплату працi на кожному пiдприСФмствi маСФ велике значення. У процесi його варто здiйснювати систематичний контроль за використанням фонду заробiтноi плати (оплати працi), виявляти можливостi економii коштiв за рахунок росту продуктивностi працi й зниження трудомiсткостi продукцii.
Приступаючи до аналiзу використання фонду заробiтноi плати, у першу чергу необхiдно розрахувати абсолютне й вiдносне вiдхилення фактичноi його величини вiд плановоi.
Абсолютне вiдхилення (ФЗПабс) визначаСФться порiвнянням фактично використаних коштiв на оплату працi (ФЗПф) iз плановим фондом заробiтноi плати (ФЗПпл).
Положення про оплату працi розроблено вiдповiдно до Закону Украiни про оплату працi, Законом про пiдприСФмства в Украiнi, Законами про оподаткування прибутку пiдприСФмств i доходiв громадян, Постановами Мiнiстрiв Украiни з питань нормування й оплати працi.