Самодiяльний хор як чинник культуротворення
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
В°жливiше значення маСФ видих, бо завдяки йому утворюСФться спiвочий звук. Вдих перед початком хорового спiву маСФ бути завжди органiзований та одночасний, повинен вiдповiдати характеровi твору. Набирати повiтря треба безшумно, не пiднiмаючи плечей. Дихання при якому пiднiмаються плечi шкiдливе. Таке дихання називаСФться ключичним, воно дуже розповсюджене у шкiльнiй практицi. Плечовi рухи вказують на те, що повiтрям заповнюСФться лише верхня частина легенiв i такого дихання не вистачаСФ до кiнця фрази.
Завдання вчителя навчити учнiв економно, рiвно i поступово витрачати повiтря, навчити рiвно тягнути звук.
Щоб краще розвинути тривалiсть дихання, корисно спiвати рiзнi вправи: дiти по руцi вчителя беруть дихання, затримавши подих, зробивши опору на першому звуцi, починають спiвати на голосну у. При цьому вчитель рахуСФ на рахунок раз, два, три, чотири i т.д. це викликаСФ у дiтей iнтерес, активнiсть, бажання хто довше протягне звук. Такi вправи проводяться на початковому етапi, коли учнi ще не знайомi з нотами. Коли ж учнi ознайомляться з нотами, можна спiвати вправи по нотах: А У А У.
Над розвитком навичок спiвацького дихання треба працювати систематично. Перша вимога до правильного спiвацького дихання це правильний одноразовий вдих повiтря. Друга вимога видих.
Якщо, вчитель сам акомпануСФ спiвакам, то дихання показуСФться кивком голови. Не можна брати дихання всерединi фрази, а ще бiльше в серединi слова. В окремих випадках при великих фразах допускаСФться змiна дихання в серединi фрази мiж словами. Пiд час виконання хорових творiв, переважно повiльного темпу, при великих тривалостях або довгих фразах часто застосовуСФться прийом ланцюгового дихання, коли спiваки дихають не разом, а по черзi ланцюжком. На ланцюговому диханнi можна виконувати музичнi фрази будь-якоСЧ величини, вони не розриваються такою змiною дихання, у слухачiв створюСФться враження, що хор виконуСФ фразу на одному диханнi. При виконаннi на ланцюговому диханнi нот великоСЧ тривалостi або довгих фраз окремi спiваки можуть брати дихання по черзi в будь-якому мiii в тому числi i в серединi слова. Часто ланцюгове дихання також застосовуСФться у закiнченнях твору.
Дихання основа спiву.
Звукоутворення.
Для художнього виконання твору потрiбна культура звуку. Вона забезпечуСФться не тiльки правильним диханням i дикцiСФю, а й доброю манерою звукоутворення, яка, насамперед залежить вiд вмiння володiти своСЧм голосом. Цього можна досягти дотримуючись правильноСЧ спiвочоСЧ постави й дихання. У спiвакiв-початкiвцiв дихання нестiйке, нижня щелепа стиснута, губи млявi, шия витягнута, це негативно впливаСФ на якiсть звуку спiв стаСФ нечистим, неприСФмного горлового тембру, з плоским, бiлим звучанням. Керiвник хору повинен вiдучити спiвакiв вiд форсованого, крикливого звуку, бо такий спiв псуСФ голос, порушуСФ чистоту iнтонацiСЧ й виразнiсть виконання.
Отже, одним iз важливих елементiв хорового спiву СФ природне звукоутворення. Основним принципом звукоутворення СФ звязний спiв, (Legato) як основа спiвацького мистецтва, активна подача звуку, вироблення високого головного звучання, як основи.
Звук, поруч з ритмом, темпом, ансамблем i строСФм, СФ одним з основних виконавських засобiв виразностi. Змiстовне, соковите забарвлення звучання СФ наслiдок систематичноСЧ, тривалоСЧ роботи. Звукова палiтра хору може бути рiзноманiтною, рiзнобарвною, адже для того, щоб передати радiсний, лiричний, героСЧчний, драматичний або гумористичний змiст, потрiбен рiзний характер звуку, рiзнi звуковi барви. При всiх змiнах характеру звучання, звук хору повинен мати постiйнi якостi: звучання хору повинно бути природнiм, не напруженим, рiвним на всьому дiапазонi, округлим, точним. Здобуття цих якостей вимагаСФ рiзнобiчноСЧ роботи вчителя над диханням звука, над регулюванням сили звучання, над округленням голосних, звукоподачею, звуковедiнням, тощо.
2.3 Хорове розспiвування та його педагогiчне значення
Репетицiя, як правило, починаСФться з розспiвування обовязковоСЧ форми роботи самодiяльного хору. У професiйних хорах виспiвування може не проводитися, оскiльки артисти-професiонали мають зявлятися на роботу вже в робочому станi. У самодiяльних хорах це виключено.
Розспiвування може проводитися одночасно з усiм хором, по групах (жiноча, чоловiча), по хорових партiях. Розспiвування, що проводиться з усiм хором, сприяСФ органiзацiСЧ початку занять. Проте для досягнення мiцних вокальних навикiв доцiльно проводити розспiвування по партiях або групах, в процесi розспiвування, яке зазвичай триваСФ 10-20 хвилин, артисти хору окрiм розiгрiвання голосового апарату удосконалюють спiвецькi навики.
Отже, розспiвування переслiдуСФ три основнi завдання: розiгрiвання голосового апарату, психологiчний настрiй для вокально-хоровоСЧ роботи i вдосконалення спiвацьких прийомiв i навикiв.
Починати розспiвування доцiльно в середньому вiдрiзку дiапазону кожноСЧ хоровоСЧ партiСЧ. Важливо враховувати структуру вправ, особливо на початку розспiвування.
Недоцiльно починати розспiвування в дуже повiльному або швидкому темпi. Вправи в швидких i повiльних темпах необхiднi лише пiсля того, коли спiвцi вже приведуть голоси в робочий стан i зможуть займатися вдосконаленням спiвецьких навикiв. Варiантiв вправ може бути багато. Керiвник хору повинен умiти пiдiбрати для конкретного складу хору i вирiшення конкретних педагогiчних завдань тi або iнш