Самодiяльний хор як чинник культуротворення
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
у. Для репетицiйних занять хору бажано мати декiлька iзольованих примiщень, оснащених музичними iнструментами. Це дозволить хору проводити репетицiСЧ по партiях (групам). Практика показуСФ, що такi умови для роботи з хором виникають дуже рiдко. Для занять хору повинно бути вiдведено як мiнiмум два просторi примiщення. Необхiдно, щоб кожне примiщення було з хорошою акустикою, вентиляцiСФю i освiтленням. Акустичнi умови репетицiйних примiщень вимагають особливоСЧ уваги. Кiмнати з поганою акустикою (повне поглинання звуку або вiддзеркалення його з ефектом ехо-камера) абсолютно непридатнi для занять.
Зазвичай в примiщеннi для полiпшення акустики задрапiровуються кути. Для занять хору мають бути добре налагодженi музичнi iнструменти вiдповiдно до прийнятого стандарту (для першоСЧ октави 440 герц). Бажано, щоб стiльцi в репетицiйному примiщеннi були розташованi з невеликим пiдвищенням кожного ряду (амфiтеатром).
Створення i органiзацiя хорового колективу складний процес, що вимагаСФ великоСЧ зацiкавленостi i допомоги вiд керiвництва органiзацiСЧ, при якiй створюСФться колектив. В процесi органiзацiСЧ хору слiд використовувати рiзнi засоби реклами, агiтацiСЧ i пропаганди: оголошення про створення хору по мiiевому радiо i у пресi i так далi.
2. Керiвник хору як педагог-органiзаторта генератор традицiй
2.1 Методи органiзацiСЧ роботи керiвника самодiяльного хору
Хормейстер (вiд нiм. Meister майстер, керiвник; нiм. еквiвалент Chorleiter) керiвник хору, хоровий диригент. Хормейстер керуСФ (диригуСФ) хором при розучуваннi нових i репетуваннi i виконаннi нових i старих хорових партiй. Художнiй керiвник хорового колективу, на якого, крiм диригентських, покладенi обовязки забезпечення художнього рiвня творчоСЧ дiяльностi хору називаСФться головним хормейстером.
Окреслимо значення даного вербального виразу. РЖснуСФ чимало конкретно-iсторичних форм i найменувань професiйноСЧ дiяльностi музиканта, який виконуСФ провiднi функцiСЧ в хоровому спiвi, наприклад: корифей, хорег, хореарх, доместик, капельмейстер, регент, диригент, художнiй керiвник i т.п. Для спрощення викладу ми користуСФмося переважно термiном хормейстер. Останнiй розумiСФться як узагальнюючий термiн. Вiн прирiвнюСФться до рiзних типiв та найменувань спецiальностi, що виникали в рiзних iсторично-локальних умовах. Отже, термiн хормейстер вiдбиваСФ весь можливий комплекс функцiй спецiалiста в галузi хорового мистецтва, до якого входять керування, диригування, навчання, художнього виховання, заспiвування, виконання провiдноСЧ вокальноСЧ партiСЧ тощо.
Поняття професiоналiзму давно увiйшло до числа основних понять, що характеризують дiяльнiсть музиканта. Найбiльшу увагу та широке застосування одержало явище композиторського професiоналiзму. У застосуваннi до композиторськоСЧ творчостi термiн професiоналiзм вiдбиваСФ, насамперед, особливий характер дiяльностi творцiв музики, СЧхнiй соцiальний статус, а також особливий вид музичного продукту. Саме в такому ракурсi це поняття трактуСФться в наукових працях РЖ. Ляшенко, Ю. Малишева, С. Мiрошнiченко, РД. Назайкiнського, О. Сохора та iнших музикознавцiв.
Нерiдко вживаСФться слово професiоналiзм i в лiтературi з хорознавства. Зазвичай цей вираз використовуСФться в одному контекстi з поняттями дилетантизм, аматорське i самодiяльне хорове мистецтво, народне хорове мистецтво, фольклорне музикування. Незважаючи на очевидний факт його поширеностi в лiтературi, не можна вважати, що слово професiоналiзм маСФ в хорознавствi статус наукового термiна. Зiставлення вiдтiнкiв його музично-соцiологiчного, iсторичного, психологiчного, педагогiчного значень свiдчить про велику розбiжнiсть розумiння, невизначенiсть границь даного виразу.
Однак, не можна iгнорувати уявлення про професiоналiзм, що склалися в теорiСЧ та методицi хорового мистецтва. Проблема хормейстерського професiоналiзму часто обговорюСФться в тому чи iншому виглядi у хорознавчих монографiях, статтях, пiдручниках, методичних розробках. Цiкавi, глибокi i практично важливi зауваження про характер дiяльностi i професiйнi якостi диригента-хормейстера ми знаходимо в наукових i учбово-методичних працях Г. Дмитревського, А. РДгорова, Д. Загрецького, В. РЖльСЧна, С. Казачкова, М. Колесси, В. Краснощекова, Д. Локшина, В. Мартинова, А. Мархлевського, Я. Мединя, В. Мiнiна, К. Ольхова, К. Пiгрова, К. Птицi, В. Соколова, А. Серебрi, В. Чернушенко, П. Чеснокова, Л. ШамiноСЧ, В. Шипа та iн.
Питання хормейстерського професiоналiзму обговорюються i в сучаснiй хорознавчiй лiтературi на основi нових наукових методiв. Наприклад, оригiнальнi концепцiСЧ, що мають безпосереднСФ вiдношення до вивчення професiоналiзму хормейстера були запропонованi А. Лащенко (учений розглянув хорове мистецтво в широкому контекстi актуальних проблем музичноСЧ естетики i культурологiСЧ, у тому числi сучасних завдань украСЧнськоСЧ культури); Л. Бутенко (дослiдник своСФрiдно iнтерпретував образну семантику хорового iнтонування i функцiСЧ хору в системi засобiв оперного твору); О. Бенч-Шокало (проблема професiонального хорового мистецтва розглядаСФться у взаСФмозвязку з фольклорними витоками музичноСЧ культури УкраСЧни, сучасними тенденцiями професiйноСЧ композиторськоСЧ творчостi й питаннями виконавськоСЧ стилiстики), Т. СмiрновоСЧ (автор репрезентуСФ широкий спектр проблем хормейстерськоСЧ освiти) та iн. У вiтчизняному музикознавствi iнтенсивно вивчаСФться iсторiя профес