Самодiяльний хор як чинник культуротворення
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
ганоподiбне звукосполучення, може до певноСЧ мiри регулюватися дотриманням деяких умов, а саме: кiлькiсноСЧ та якiсноСЧ рiвноваги хорових груп, зручного розмiщення акорду, мелодичного положення акорду, теситури, виду акорду, нюансу, темпу, квалiфiкацiСЧ спiвакiв хору та СЧх природних музичних даних.
Розгляньмо нарiзно кожну з перелiчених умов.
Приблизна кiлькiсна i якiсна рiвновага груп хору становить одну з перших вимог досягнення хорошого гармонiчного ансамблю. Якщо, наприклад, група сопрано складаСФться з 10 чоловiк, то роздiлити СЧх на перших i других можна або нарiвно, або ж трохи вiдхилитися в бiк збiльшення перших сопрано, а саме: перших сопрано б чол., а других 4, враховуючи, що густота звука других сопрано цiлком урiвноважить деяку кiлькiсну перевагу (на 2 чол.) перших. В iмя кiлькiсноСЧ рiвноцiнностi можна часом пожертвувати суворою кiлькiсною однаковiстю. За кiлькiсною i якiсною побудовою однiСФСЧ партiСЧ будуються i комплектуються iншi партiСЧ хору. Не можна здобути хороше звучання акорду, якщо три партiСЧ матимуть по 10 чоловiк, а одна три тощо.
Досвiд i спостереження показали, що академiчно правильне розмiщення акорду даСФ найсприятливiшi умови для гармонiчного ансамблю, причому тiсне розмiщення являСФ собою особливо сприятливий ТСрунт для благополучного i хорошого звучання акорду, широке розмiщення менш зручне, а вiдхилення вiд академiчних норм становить певнi труднощi в досягненнi гармонiчного ансамблю i приводить до так званого неприродного ансамблю.
Суть неприродного ансамблю полягаСФ в тому, що змiнами динамiчного напруження в групах хору можна деякою мiрою усунути незручностi розмiщення акорду.
Мелодичне розмiщення акорду i теситурнi умови в свою чергу впливають на ансамбль.
Мелодичне положення герцiСЧ i зручна для спiвакiв теситура становлять найсприятливiшу для ансамблю обстановку.
Мелодичне положення основного тону менш зручне для досягнення ансамблю, а мелодичне положення квiнти ще менш сприятливе, особливо при широкому розмiщеннi голосiв, хоч би :й при зручнiй теситурi.
Вид акорду iстотно впливаСФ на освоСФння спiваками ансамблевого звучання.
Простi гармонiчнi звукосполучення, розмiщенi зручно для спiву, легко й швидко засвоюються спiваками i майже без труда звучать в ансамблi.
Навпаки, складнi гармонiчнi сполучення (побiчнi акорди, зменшенi, альтерованi акорди з затриманням, передйомами, модуляцiями) не можуть бути зразу освоСФнi спiваками, отже становлять значнi труднощi в досягненнi ансамблю. В кожному разi складнi звукосполучення можуть зазвучати в ансамблi тiльки пiсля значного труда i не так швидко. Для того, щоб складнi сполучення зазвучали легко й просто, потрiбний час. Недаремно iснуСФ серед спiвакiв прислiвя: Щоб проспiвати просто, треба повторити разiв зо сто.
Дуже часто нюанс СФ вирiшальною умовою для досягнення ансамблю. Наприклад, акорд у високiй теситурi при нюансi forte звучить добре, легко, природно тобто в ансамблi. Той же самий акорд при нюансi рiаnо стаСФ важким для хорошого звучання i вимагаСФ штучного пристосування.
Темп теж впливаСФ на якiсть ансамблю. Повiльнi i помiрнi темпи являють собою сприятливi умови для досягнення ансамблю. Виконавцi встигають ясно усвiдомити звучання акорду i iнстинктивно дають хорошу ансамблеву злагодженiсть. Швидкi темпи такоСЧ зручностi не дають.
Коли ми говорили про гармонiчний ансамбль, як про наслiдок рiвноваги голосових груп хору, то цього в жодному разi не можна розумiти буквально.
Рiвновагу, врiвноваженiсть усiх музичних тонiв, якi входять до складу акорду, треба розумiти вiдносно. Якщо взяти тризвук мажору або мiнору, то не всi тони в акордi однаковi своСФю значимiстю. Основний тон, як база гармонiчного спiвзвуччя, СФ найважливiший своСФю значимiстю; далi йде терцiя тризвуку, як характерний iнтервал, що надаСФ акордовi мажорного або мiнорного звучання; нарештi, квiнта тризвуку, яка надаСФ акордовi повноти й насиченостi, але з погляду ладовоСЧ характеристики (мажору або мiнору) нейтральна.
Вiдповiдно до значимостi кожного елемента в акордi i врiвноважування тонiв мусить дотримуватись у певнiй градацiСЧ. Як же це робити, i якi загальнi норми звучання акорду?
Терцiя акорду робить спiвзвуччя або мажорним, або мiнорним, ясно, що цей iнтервал повинен бути так динамiчно пiдкреслений, щоб утворилось цiлком визначене, ясне враження мажору або мiнору.
Квiнта, як нейтральний iнтервал, повинна бути подана в такiй мiрi, щоб надати акордовi повноти i соковитостi звучання.
Зрозумiла рiч, що це нормування звучання акордiв дуже умовне i невизначене. Як все це робити пiдкаже не стiльки розум, скiльки ансамблеве почуття.
Перейдiмо тепер до розгляду найголовнiших акордiв i простежимо, як вони звучать у хорi та в якiй мiрi вони зручнi для досягнення хорового ансамблю.
Теситурнi умови i мелодичне положення акорду, незважаючи на широке розмiщення, створюють цiлком сприятливу обстановку для хорового ансамблю. З будь-яким нюансом цей акорд звучить в ансамблi.
Для створення самодiяльного хору потрiбнi певнi умови: матерiально-технiчна база, репетицiйне примiщення, музичнi iнструменти, необхiднi для роботи хору меблi, а також грошовi кошти на оплату працi керiвника хору i його помiчникiв, придбання концертних костюмiв, нотноСЧ бiблiотеки, фонотеки тощо.
1.2 Органiзацiя занять i методи розучування репертуару
Важливо, щоб репетицiйне примiщення було придатне для роботи в ньому хорового колектив