Самодiяльний хор як чинник культуротворення
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
Для хору центральнi баси незамiннi. Без центральних басiв мати повноцiнний хор неможливо.
Октава, або бас-профундо. Дуже низький голос. Дiапазон його сягаСФ вiд Соль, Ля контоктави до ля сi малоСЧ октави. Звуки баса-профундо в 2-й половинi малоСЧ октави напруженi, важкi i часто некрасивi. Практично кориснi звуки Соль, Ля, контроктави до Ре-Мi великоСЧ. У межах контроктави октавiсти особливоСЧ сили розвивати не можуть (хоч бувають i винятки), але при звучаннi хору на нюансi piano соковитi, оксамитовi звуки октавiстiв надають хоровi напрочуд красивоСЧ, органоподiбноСЧ звучностi. Октавiсти розкiш для хору, але розкiш ця конче потрiбна.
Для запису хорового твору iснуСФ загальноприйнятi правила, завдяки яким мелодiйна лiнiя кожноСЧ партiСЧ чiтко видна. Це досягаСФться рiзними способами. Частiше за все кожна партiя записуСФться на окремому нотному станi. ПрактикуСФться також i такий спосiб, при якому на одному станi розмiщують двi, а iнколи й бiльше, партiСЧ; це залежить вiд складу хору i вiд ступенi складностi хорового твору.
Запис тим чи iншим загальноприйнятим способом хорового твору носить назву хоровоСЧ партитури.
Найбiльш поширений спосiб написання хоровоСЧ партитури для змiшаного хору чотирьохрядковий (див. мал. 3).
Малюнок 3. - Звичайний вид чотирьохрядковоСЧ партитури для змiшаного хору:
Нерiдко практикуСФться зручний для нескладних партитур спосiб запису змiшаного чотирьохголосного хору та трьох рядках (трьохрядкова партитура) (див. мал. 4).
Малюнок4
Поширений також запис змiшаного хору на двох рядках (двохрядкова партитура) (див. мал. 5).
Малюнок 5
Такий вид партитури зручний для читання на iнструментi, але для запису менш практичний, оскiльки у тенорiв у басовому ключi нерiдко будуть зустрiчатися додатковi лiнiйки, що можна уникнути, тiльки застосовуючи попереднiй спосiб запису, тобто розмiщуючи партiю тенорiв на окремому рядку.
Для однорiдних хорiв також повинен по перевазi зберiгатися принцип запису кожноСЧ партiСЧ на окремому рядку (див. мал. 6).
Малюнок 6 - Партитура двохголосного хору:
Двохрядковий спосiб написання хоровоСЧ партитури можна зберегти i при трьохголоссi, якщо воно не СФ постiйним, а тiльки зустрiчаСФться епiзодично (див. мал. 7).
Малюнок 7
При розвинутому трьохголоссi i чотирьохголоссi в однорiдному хорi, коли кожний з трьох (або чотирьох) голосiв граСФ самостiйну роль, рекомендуСФться застосування трьох- i чотирьохрядковоСЧ партитур (див. мал. 8).
Малюнок 8
РЖ, на кiнець, можна припустити запис партитури однорiдного хору на одному нотному станi.
Чотири партiСЧ голосiв сопрано, альт, тенор, бас можуть представляти хор, якщо кiлькiсть спiвакiв в кожнiй партiСЧ буде приблизно однаковим. Найменше число голосiв в партiСЧ хору повинно дорiвнювати трьом. При такiй кiлькостi спiвакiв, коли виконуСФться протяжний звук, один спiвак може змiнити дихання, в той час як голоси iнших двох продовжують звучати. Завдяки цьому зберiгаСФться основна прикмета хорового спiву колективнiсть. При наявностi ж двох спiвакiв в партiСЧ в момент взяття дихання одним з них продовжуСФ звучати тiльки один голос, що суперечить принципу колективностi. Таким чином, мiнiмальним складом для змiшаного хору потрiбно вважати 12 осiб:
С. 3+А. 3+Т. 3+Б. 3=12
Подiбний змiшаний хор, а також однорiднi хори (чоловiчi, жiночi або дитячi) з мiнiмальною кiлькiстю спiвакiв в кожнiй партiСЧ правильнiше називати вокальними ансамблями:
С. 3+А. 3=6;Т. 3+Б. 3=6
Бiльш повноцiнним СФ подвоСФний склад хору в кiлькостi 24 чоловiки так званий малий хор. Окрiм пiдсилення звучностi партiСЧ, при такiй кiлькостi спiвакiв можливий розподiл кожноСЧ партiСЧ на двi групи, тобто divisi:
С. 6+А. 6+Т. 6+Б. 6=24
При вiдповiдному i рiвномiрному збiльшеннi всiх партiй кiлькiсть спiвакiв в хорi може досягнути 100150 осiб.
Досвiд показуСФ, що подальше збiльшення числа спiвакiв не завжди даСФ потрiбний художнiй ефект, особливо в умовах самодiяльностi, де через надмiрну кiлькiсть хористiв ускладнюСФться необхiдних контроль диригента над кожним виконавцем.
Хори в 200-300 i бiльше чоловiк нерiдко носять масовий характер. Органiзацiя таких колективiв переслiдуСФ головним чином мету приваблення до хорового спiву великоСЧ кiлькостi людей. Цей вид хоровоСЧ роботи може iснувати i iснуСФ в самодiяльностi як один з важливих засобiв художнього виховання мас. Так на святах пiснi, особливо в Прибалтiйських краСЧнах, багатотисячнi хори згуртовано виконують складнi хоровi твори.
В умовах художньоСЧ самодiяльностi не завжди можна досягнути повноСЧ кiлькiсноСЧ вiдповiдностi голосiв в хорi. Тому СФ припустимi i iншi комбiнацiСЧ голосiв. Нерiдко в самодiяльному хорi кiлькiсть жiночих голосiв перевищуСФ чоловiчу групу. Якщо при цьому спiваки малодосвiдченi i чоловiчi голоси важко розрiзнити на високi i низькi, СЧх можна обСФднати в одну партiю, доручивши СЧй самостiйну роль в хорi.
Одноголосний хор може бути однорiдний i мiшаний. У мiшаному одноголосному хорi жiночi (або дитячi) голоси виконують мелодiю на октаву вище вiд чоловiчих. Однорiдний одноголосий хор можна утворити з однотипних голосiв, наприклад, з самих басiв або з самих тiльки тенорiв i т.д. Так само можна утворити i мiшаний хор, поСФднавши однотипнi голоси чоловiчi i жiночi. Якщо теситура висока, то найприроднiше буде утворити октавно-унiсонний хор iз сопрано i тен