Самодiяльний хор як чинник культуротворення
Дипломная работа - Разное
Другие дипломы по предмету Разное
тi формування самодiяльного хору, специфiку управлiння ним та мiiе педагога-органiзатора у цьому процесi.
Поставлена мета обумовила визначення наступних завдань:
- Охарактеризувати особливостi органiзацiСЧ роботи самодiяльного хору, види та функцiСЧ хорiв.
- Проаналiзувати специфiку управлiння самодiяльним хоровим колективом педагогом-органiзатором.
- Висвiтлити методи органiзацiСЧ роботи керiвника самодiяльного хору та методи розучування репертуару.
- Розкрити значення концертно-виконавчоСЧ дiяльностi самодiяльного хорового колективу.
ОбСФкт дослiдження особливостi органiзацiСЧ роботи самодiяльних хорових колективiв.
Предмет дослiдження самодiяльний хор як чинник культуротворення та творчостi.
Методологiчну базу дослiдження становлять методологiчнi положення з проблем вiдродження украСЧнськоСЧ нацiональноСЧ культури, концептуальнi засади парадигми сучасних мистецтвознавчих процесiв в УкраСЧнi, СЧх варiативнiсть та вiдповiднiсть суспiльним потребам. Науково-дослiдна робота ТСрунтуСФться на загальнонаукових методах пiзнання та спецiально-наукових методах, якi лежать в основi сучасного теоретичного музикознавства та культурологiСЧ, а саме: принцип iсторизму, системностi, компаративний метод, музично-теоретичний аналiз, узагальнення, порiвняння тощо.
Теоретичною основою дослiдження стали фiлософськi теорiСЧ формування культури особистостi та сутностi художньоСЧ творчостi (Ю. АфанасьСФв, В.Шульгiна), положення теорiСЧ нацiональноСЧ iдеСЧ, концептуальнi педагогiчнi, мистецтвознавчi та культурологiчнi засади (Л.Горенко, С.Садовенко), наукове осмислення закономiрностей розвитку народного хорового виконавства (В. ОддоСФвський, О. ССФров, П. Сокальський, Н. Брюсова), науковi працi з фольклористики (А. РЖваницький, В. Харкiв), вокально-хорового виконавства (А. РДгоров, В. РДмельянов, Н. Калугiна, В. Краснощьоков, А. Кречкiвський, О. Маруфенко, П. Чесноков, Л. Шамiна, А. Юрлов) тощо.
Наукова та практична значущiсть бакалаврськоСЧ роботи полягаСФ в узагальненнi явищ, що впливають на розвиток самодiяльного хорового виконавства УкраСЧни XX-ХХРЖ ст. i виступають чинником нацiонального культуротворення.
Практичне значення роботи визначаСФться можливiстю СЧСЧ застосування в подальшому дослiдженнi самодiяльного хорового мистецтва УкраСЧни, його мiiя i ролi у розвитку музичноСЧ та духовноСЧ культури сучасноСЧ УкраСЧни (поч. ХХРЖ ст.). Результати дослiдження можуть бути використанi у процесi викладання курсiв з iсторiСЧ та теорiСЧ культури УкраСЧни, спецiальних курсiв вищих культурно-мистецьких навчальних закладiв тощо. Основнi положення бакалаврськоСЧ роботи можуть бути використаними у процесi пiдготовки методичних рекомендацiй для керiвникiв аматорських хорових колективiв та при СЧх пiдготовцi до атестацiСЧ.
Структура роботи. Вiдповiдно до мети i завдань дослiдження структура бакалаврськоСЧ дипломноСЧ роботи складаСФться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, додаткiв (нотнi матерiали, термiнологiчний словник ) i списку використаних джерел та лiтератури.
Загальний обсяг роботи 89 сторiнoк, у тому числi: основний текст 72 сторiнки, додатки 10 сторiнок, список використаних джерел та лiтератури (69 найменувань) 7 сторiнок.
1.Самодiяльний хоровий колектив i специфiка його управлiння
- Особливостi органiзацiСЧ самодiяльного хору:види та функцiСЧ хорiв
Хором зветься органiзований колектив спiвакiв. Таке визначення охоплюСФ собою найрiзноманiтнiшi спiвочi колективи рiзноСЧ квалiфiкацiСЧ, виконавчоСЧ манери, репертуарноСЧ спрямованостi, способiв формування i комплектування.
УкраСЧнський слухач розумiСФ хор як творчий колектив, iдейно-художньо спрямований у своСЧй виконавськiй дiяльностi на широке обслуговування i виховання народних мас.
Матерiалом для створення всякого хорового колективу СФ людськi голоси. А що СЧх можна подiлити на три великi групи чоловiчi, жiночi, дитячi, то цi роди голосiв i являтимуть собою матерiал, з якого можна органiзувати той або iнший склад хору. Хоровi колективи, укомплектованi з самих тiльки чоловiкiв, жiнок або дiтей, називаються однорiдними: хор iз самих жiнок жiночий хор, iз самих чоловiкiв чоловiчий, iз самих дiтей дитячий.
Сполучивши два рiзнорiднi типи хору, чоловiчий з жiночим або дитячим, в один загальний, матимемо мiшаний склад хору.
Отже, хори за своСЧм складом бувають однорiднi i мiшанi.
Всi типи хорiв однорiднi i мiшанi щодо кiлькостi самостiйних партiй (реальних голосiв) можуть бути одноголоснi, двоголоснi, триголоснi, чотириголоснi. Мiшаний хор може бути i багатоголосним. У багатоголосному хорi кiлькiсть самостiйних партiй повинна бути не менше пяти.
У далекiй минувшинi, в епоху розвитку полiфонiСЧ, багатоголоснi хори були звичайним явищем шестиголоснi, восьмиголоснi, дванадцятиголоснi й навiть бiльше. Нерiдко восьмиголоснi i дванадцятиголоснi хори являють собою сполучення двох або трьох чотириголосних. Тодi ми маСФмо так званi подвiйнi або потрiйнi хори.
Твори для багатоголосних хорiв досить часто зустрiчаються в хоровiй лiтературi. В росiйськiй музичнiй лiтературi у М.Глiнки, А.Рубiнштейна, О.Римського-Корсакова, Ц.КюСЧ, П.Чайковського, в украСЧнськiй у М.Лисенка, К.Стеценка, М.Леонтовича, М.Верикiвського, Б.Лятошинського та iн.
Хори усiх типiв i видiв можуть виконувати вокально-ансамблеву лiтературу двома способами: з iнструментальним супроводом i без нього.
Таког