Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?сь з такою життСФво важливою функцiСФю, як дихання.У. дошкiльникiв дихання вiдносно поверхневе, i помiрний темп рухiв СФ найсприятливiшим для глибоких вдихiв i видихiв. Ось чому дуже швидкi рухи в iграх дошкiльникiв недопустимi.

РекомендуСФться безперервний бiг або пiдстрибування в iграх дозувати приблизно в таких розмiрах:

бiг: у молодшiй групi - 6-8 сек., у середнiй - 15 - 20 сек., у старшiй 25 - 30 сек.;

то стримування: в молодшiй групi - 4--6 раз, у середнiй - 8-10 раз, у старшiй - 10 - 14 раз.

Загальна тривалiсть iгор допускаСФться: до 5 - 6 хв. у молодшiй групi, 6 - 8 хв. у середнiй i 8 - 10 хв. - у старшiй групi i регулюСФться залежно вiд певних умов. Так, узимку, коли ДРЖТЯРЖМ заважаСФ рухатись зимовий одяг i взуття, доводиться трохи зменшувати навантаження або робити давши перерви. "iтку, коли температура повiтря досить висока, також треба зменшувати навантаження в грi або переносити СЧСЧ на прохолоднiший час дня. В заняттях гiмнастикою i рухливими iграми можна використати не одну, а двi-три гри, але при умовi, що новою буде лише одна з них, а решта знайомi дiтям.

Рiзноманiтна щодо свого характеру дiяльнiсть в iграх сприяСФ пiдтриманню бадьорого стану у дiтей, тому слiд включати в одне заняття iгри з рiзними рухами: одна гра, наприклад, вiдзначаСФться бiльшою рухливiстю i включаСФ бiг з ЛОВРЖННЯРЖМ, в iншiй, навпаки, СФ спокiйна ходьба.

Таким чином, органiзуючи в iграх на заняттi рiзну за характером дiяльнiсть дiтей, вихователь тим самим теж регулюСФ навантаження на учасникiв iгор. На них впливаСФ також новизна гри, достатня кiлькiсть iгрового приладдя, рiзноСЧ бутафорiСЧ. Цi фактори i в першу чергу впливають на увагу й емоцiСЧ, а потiм i на загальний стан дитини.

Часте використовування нових iгор, надмiр у них рiзного приладдя, масок стомлюСФ i надто збуджуСФ дiтей. Чим вони молодшi вiком, тим бiльше слiд повторювати з ними знайомi iгри, щоб дiти добре засвоСЧли СЧх i полюбили.

2.3 Пiдготовка вихователя i дiтей до гри

Перед вихователем, коли вiн органiзовуСФ i проводить гру, стоять такi головнi завдання: навчити дiтей рухових навичок i вмiнь, розвивати у них позитивнi риси характеру, виховувати правильну поведiнку. Тi вихователi, якi сумлiнно ставляться до своСФСЧ роботи, добре розумiють, що до рухливих iгор треба готуватись так само уважно, як i до занять, бо якщо рухливi iгри проводити без ретельноСЧ пiдготовки, то годi чекати вiд них позитивних наслiдкiв.

Пiдготовка вихователя включаСФ три моменти: методичну пiдготовку самого себе до рухливоСЧ гри, пiдготовку потрiбноСЧ обстановки i приладдя i, нарештi, пiдготовку до гри дiтей. Розглянемо цi моменти кожний окремо. До змiсту методичноСЧ пiдготовки вихователя входить опрацювання методичноСЧ лiтератури, планування гри, умiння продемонструвати тi рухи, що СЧх вимагаСФ програма i яких вихователь навчатиме дiтей. Цими рухами вихователь повинен володiти бездоганно.

Для того щоб правильно розвязувати завдання фiзичного виховання дошкiльникiв, вихователь повинен добре знати вiковi особливостi своСЧх вихованцiв. Неодмiнною частиною пiдготовки вихователя СФ знання ним дошкiльноСЧ педагогiки i спецiальних методик дошкiльного виховання.

У пiдготовцi до рухливоСЧ гри вихователь повинен вивчати методичну лiтературу, в якiй розкривалися б правила пiдбору, методика проведення i планування рухливих iгор для рiзних вiкових груп. Необiзнанiсть iз спецiальною лiтературою спричиняСФться до iстотних недолiкiв у роботi з розвитку рухiв дiтей.

Аналiз планування i досвiду роботи вихователiв у деяких дитячих садках нашоСЧ республiки показуСФ, що в результатi слабкоСЧ методичноСЧ пiдготовленостi вихователiв допускаються пави i помилки в плануваннi i проведеннi рухливих iгор. Серед цих помилок слiд особливо наголосити на тому, що не всi iгри, рекомендованi "Програмно-методичними вказiвками", використовуються, за. те впроваджуються такi, якi не вiдповiдають пiдготовленостi даноСЧ групи дошкiльникiв. Часто з дiтьми проводять iгри, в яких переважають ходьба i бiг, менше з пiдстрибуваннями i метанням i майже не використовують iгор з елементами рiвноваги, лазiння i пролiзання.

Деякi вихователi не продумують питання про те, як вони проводитимуть ту чи iншу гру, не показують певних рухiв навiть тодi, коли дiти погано СЧх засвоСЧли. Такi вихователi. вважають своСЧм СФдиним обовязком дати дiтям можливiсть порухатись, не дбаючи про правильнiсть рухiв у iграх; добиваючись лише зовнiшнього додержання вихованнями правил, вони не вникають у дрiбнi порушення, хоч цi порушення також можуть свiдчити про неправильнi взаСФмини мiж учасниками гри.

Вивчення спецiальноСЧ лiтератури озброюСФ вихователя знаннями про правильний пiдбiр, методику проведення iгор i про те, як треба пiдходити до дiтей. Спираючись на цi знання, вихователь плануСФ рухливi iгри для кожноСЧ вiковоСЧ групи тiльки на основi "Програмно-методичних вказiвок".

Зважаючи на пiдготовленiсть дiтей, умови роботи дитячого садка i клiмату даноСЧ мiiевостi, вихователь плануСФ iгри вiдповiдно до СЧх наростаючоСЧ трудностi, але так, щоб у них перiодично повторювались усi види рухiв. В основному документi планування - календарному планi вихователя плануються iгри окремо для занять гiмнастикою i рухливими iграми, для прогулянки та для ранковоСЧ гiмнастики.

Для занять гiмнастикою i рухливими iграми вихователь передбачаСФ в своСФму планi новi i вже знайомi iгри; у вiдповiдностi з програмним змiстом на прогулянку або для ранковоСЧ гiмнастики в середнiй i старшiй