Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?юватиме гру i звiдки всi дiти добре його чутимуть i бачитимуть.
Якщо дiти перебувають у "домi" на одному кiнцi майданчика, вихователь, пояснюючи гру, стаСФ напроти "дому". Якщо ж гра вiдбуваСФться в колi, то вiл стаСФ в коло разом з дiтьми. Не можна ставати в центр кола, бо тодi частина учасникiв гри опиниться за спиною вихователя.
Органiзацiю дiтей до гри закiнчено, починаСФться дiя. Тепер хiд гри залежить цiлком вiд якостi керiвництва нею з боку вихователя.
2.6 Вимоги до керiвництва вихователя грою
До вихователя в керiвництвi грою ставляться певнi методичнi вимоги, додержання яких забезпечить успiшне СЧСЧ проведення.
1. Вихователь повинен спрямовувати рухливу гру на виховання у дiтей позитивних якостей: дружби, товариськоСЧ пiдтримки, чесностi, смiливостi, витримки. Для нього вихователь маСФ наполегливо добиватись виконання дiтьми в ходi гри правил.
Наприклад, у грi "Хитра лисиця" СФ правило: "лисиця" виявляСФ себе лише пiсля того, як дiти тричi спитають: "Хитра лисице, де ти?". При цьому "лисиця" вибiгаСФ в центр кола i лише тодi починаСФ ловити. В одному випадку в такiй грi хлопчик, якого призначили бути "лисицею", не вийшов на середин кола, а одразу почав квачити дiтей, що не встигли ще розбiгтися з кола. Звичайно, хлопчик поквачив багатьох з них. Але тут самi його товаришi виявили, що "лисиця" порушила правило.
Коли гра закiнчилась, вихователь назвав кращим ведучим не цього хлопчика, а iншого, який грав чесно, за правилами, хоч i поквачив менше дiтей, нiж той, хто нехтував правилами. Така оцiнка вихователя знайшла одностайну пiдтримку всiСФСЧ групи.
2. Керiвництво грою маСФ сприяти виявленню самостiйностi й iнiцiативи в СЧСЧ учасникiв. Для цього треба у всiх групах проводити не тiльки iгри, запланованi вихователем, а й iгри, в якi бажають гратись самi дiти. Корисно iнодi вносити в хiд гри змiни з iнiцiативи СЧх учасникiв. Так, у грi "Чия ланка швидше збереться" вихователь використав музичний супровiд i регулював за його допомогою ритм ходьби дiтей тодi, коли вони розходились по всiй кiмнатi. Гру повторили, i знову вихователь застосував музичний супровiд, причому помiтив, що дiтям не подобаСФться обмеження СЧх рухiв музикою вони просто хотiли побiгати. Саме з таким проханням ("дозвольте побiгати") i звернулась до вихователя одна дiвчинка. Дозволивши дiтям побiгати перед шикуванням у ланки, вихователь вiдповiдно змiнив темп музики на швидкий. Гра одразу ж помiтно пожвавiшала, i дiти тепер нiчого не мали проти музичного супроводу.
Щоб розвивати у дошкiльникiв iнiцiативу, корисно iнодi доручати кому-небудь з них вибiр ведучого. Наприклад, пiсля того як гру було проведено з тим ведучим, якого призначив вихователь, цiй дитинi пропонують самiй вибрати наступного ведучого.
3. Керiвництво вихователя повинно забезпечувати в грi закрiплення i вдосконалення рухових навичок у дiтей. Не може викликати задоволення така гра, в якiй учасники, захоплюючись емоцiональною стороною, не правильно виконують рухи. Наведемо приклади. Наслiдуючи в грi "зайчикiв", дошкiльники повиннi пiдстрибувати на обох ногах одночасно: зображаючи "мисливцiв", вони роблять повний замах рукою при метаннi мяча; граючи роль "бджiл", дiти мають вилазити з дупла дерева, тобто злазити, а не зстрибувати з драбини i т.д.
Добиваючись правильного виконання дiтьми рухiв, вихователь, проте, не повинен спиняти гру, щоб виправити помилки в рухах. Зауваження про помилки в русi треба робити по ходу гри або в паузi мiж СЧСЧ повтореннями.
4. Дуже важливою стороною керiвництва грою СФ врахування вихователем вiкових та iндивiдуальних особливостей дошкiльникiв.
Вихователевi доводиться завжди мислено зважувати вплив на дiтей методичних прийомiв проведення гри перед тим, як СЧх застосувати. У грi не повинно були надто багато галасу, багато приладдя, а також рiзких сигналiв - усе це стомлюСФ нервову систему дошкiльникiв.
У кожнiй групi зустрiчаються дiти з властивостями, якi потребують особливоСЧ уваги вихователя: з ослабленим здоровям наслiдком недавно перенесеноСЧ хвороби; з негативними рисами в поведiнцi себелюбством, бажанням завжди, у всiх iграх, бути на перших ролях або, навпаки, з боязкiстю, невмiнням активно дiяти в колективi. Вiдповiдним повинно бути i керiвництво вихователя. Вiн стежить за тим, щоб дiти з ослабленим здоровям не рухались багато в грi, поступово залучаСФ до ролi ведучого всiх дiтей, а не тiльки найздiбнiших з них. Особливостi застосування рухливих iгор у педагогiчному процесi
Пiд час вибору рухливих iгор враховуються певнi вимоги:
1. РЖгри добираються вiдповiдно до педагогiчних завдань. Вихователь керуСФться програмою виховання дiтей дошкiльного вiку, де наводяться приклади типових iгор, визначено переважаючий рух у цiлiй грi. Варто чiтко визначати, якi вмiння i навички в цiлiй грi закрiплюються, якi фiзичнi якостi розвиваються, яка виховна мета реалiзуСФться.
2. Пiд час вибору рухливоСЧ гри зважають на рухову пiдготовленiсть дiтей, СЧх руховий досвiд, iнтереси та уподобання. Змiст гри маСФ бути доступний дiтям, вiдповiдати СЧхнiм iнтересам, нагадувати цiкавi явища навколишнього життя. Крiм цього, рухи, якi дiти виконуватимуть у грi, мають бути добре засвоСФнi. Не рекомендуСФться добирати iгри, у якi входять недостатньо знайомi рухи, адже дiти, захопившись сюжетом гри, не стежать за правильнiстю виконання рухових дiй. Пiд час вибору гри для самостiйно-руховоСЧ дiяльностi потрiбно зважати на