Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? гри, зменшуСФ СЧСЧ емоцiйнiсть. У середнiй та старшiй групах навчання рухiв проводиться здебiльшого на заняттях з фiзичноСЧ культури, а в рухливих iграх закрiплюються набутi навички. В молодшiй групi розвиток рухiв здiйснюСФться загалом у процесi рухливих iгор. Проте якщо малята ще недостатньо оволодiли якимось рухом, не можна закрiплювати у грi неправильно сформованi навички. Так, якщо у грi "Ведмiдь i бджоли" деякi дiти, лазячи, не змiнюють ноги, а приставляють одну до одноСЧ, вихователь звертаСФ увагу на помилку, зазначаСФ, як треба лазити, пропонуСФ подивитися на товариша, який робить рух правильно, а потiм продовжуСФ гру.
Пiд час гри педагог спостерiгаСФ поведiнку всiСФСЧ групи й окремих дiтей. СвоСЧм жвавим iнтересом пiдтримуСФ в малих радiсний настрiй, заохочуСФ прояви винахiдливостi, рiшучостi, спритностi, iнiцiативи. Водночас вiн стежить за тим, щоб дiти не перевтомлювалися. ПовторюСФмо: участь дорослого у грi залежить вiд характеру самоСЧ гри, вiд складу групи й iгровоСЧ поведiнки дошкiльнят. Що менший вiк дiтей, то активнiшим маСФ бути вихователь. У молодшiй групi вiн граСФ разом з дiтьми або виконуСФ головну роль i водночас керуСФ грою, подаСФ сигнали, стежить за дотриманням правил. У середнiй, а особливо у старшiй групi педагог лише спочатку виконуСФ головну роль, а потiм передаСФ СЧСЧ дiтям. Вихованцi старшоСЧ групи поступово привчаються самостiйно проводити гру у великому гуртi.
Розподiляючи дiтей для гри, вихователь обСФднуСФ слабших i тих, что не вмiСФ виконувати вправи, iз сильнiшими (особливо в тих iграх, де СФ елемент змагання); хлопчикiв - з дiвчатками. Пiд час гри стежить, щоб дiти не були тривалий час не залученi, оскiльки в них може зникнути iнтерес i вони не одержать достатнього фiзичного навантаження.
ОсобливоСЧ уваги потребуСФ виконання гравцями правил рухливоСЧ гри. Цi правила мають вiдповiдати вiковi дiтей (що молодшi - то простiшi правила) й сприяти форсуванню позитивних якостей. Тому не слiд вводити у гру правила, якi спонукають дошкiльнят зумисне програвати. Скажiмо, коли передбачаСФться, що впiйманий стаСФ ведучим, тодi малi починають пiддаватися. Невдалою СФ також установка в разi програшу потанцювати, розповiсти вiрша чи заспiвати. Малим цiкаво виконувати такi завдання, от вони й намагаються програти. З погляду виховання неправомiрним СФ правило, за яким дiти, якi програли, мають вийти з гри. РЗм слiд дати змогу повправлятись у тому, що не вдаСФться, виправити свою помилку, тож СЧхнiй вихiд з гри можливий лише на короткий строк.
Важливий момент при проведеннi гри - розподiл ролей. Обирати дiтей на вiдповiдальнi ролi можна в рiзний спосiб: Вихователь сам доручаСФ дитинi яку-небудь роль; видiляСФ СЧСЧ за допомогою лiчилки; або дитина, яка виконуСФ роль ведучого, обираСФ собi заступника.
Не варто користуватися лiчилкою з довгим текстом. Для цього краще брати коротенькi вiршики зi зрозумiлим змiстом. До того ж потрiбно стежити, щоб дiти не розбивати слова на склади, а вичленовували текст так, щоб на кожного гравця припадало цiле слово.
Обираючи дитину на ту чи iншу роль, слiд ураховувати СЧСЧ iндивiдуальнi можливостi, тому не завжди доцiльно користуватися лiчилкою або надавати право вибору самим дiтям. Адже досить часто вiд успiшного розподiлу ролей залежить успiх гри. Наприклад, якщо на роль мисливця оберуть соромязливу дитину, яка не здатна показати вiдповiдний рух, гра втратить свiй сенс. Але не варто також постiйно доручати вiдповiдальнi й цiкавi ролi одним i тим самим дiтям. В одних це може розвинути хвалькуватiсть, в iнших - невпевненiсть в собi. Добираючи дошкiльнятам доступнi ролi, можна активiзувати малоактивних дiтей, регулювати неврiвноважених i стежити за неухильним виконанням ними правил.
Тривалiсть рухливоСЧ гри залежить вiд СЧСЧ характеру, умов проведення та складу гравцiв. Важливо закiнчити гру своСФчасно: передчасне закiнчення гри так само небажане, як i СЧСЧ затягування.
Вихователь маСФ визначити оптимальний момент закiнчення гри. Тiльки-но в дiтей зявляються першi ознаки втоми (неуважнiсть, порушення правил, неточнiсть виконання рухiв, недостатня активнiсть у досягненнi мети, зниження iнтересу, збiльшення частоти дихання), гру слiд завершувати. Якщо ж вона не маСФ чiтко визначеного скiнчення, можна попередити про це так: "ГраСФмо доти, доки не змiниться ведучий". Але таке закiнчення не маСФ бути несподiваним для гравцiв - СЧх треба пiдготувати до цього. Непередбачений кiнець може викликати в дiтей негативну реакцiю.
Визначення результату гри маСФ велике виховне значення. Кожна дитина хоче його знати. Малi бiгають, намагаються не потрапляти до "лап" хитроСЧ лисицi - скiлькох же СЧй не вдасться упiймати? Мисливцi цiлять у зайцiв вихователi недооцiнюють дитячого iнтересу до пiдсумкiв гри, й вона закiнчуСФться одноосiбним наказом: "Досить, стомилися". Таким субСФктивним рiшенням дорослий знижуСФ iнтерес дошкiльнят до гри, й це треба мати на увазi. Закiнчити гру можна по-рiзному, та головне - дiти мають вочевидь побачити з дiтьми середньоСЧ та старшоСЧ груп коротеньку бесiду про неСЧ: чи добре пройшла гра, чи сподобалася вона, як дiти виконували вправи, правила, хто придумав щось цiкаве. Це привчаСФ дошкiльнят свiдомiше ставитися до своСЧх дiй, оцiнювати власнi вчинки i вчинки товаришiв.
Пiдбиваючи пiдсумки гри, доцiльно, коли СФ змога, проаналiзувати СЧСЧ, зазначаючи допущенi гравцями технiчнi помилки. Аналiзуючи сюжетну рухливу гру, корисно звернути увагу дiтей на вдалiй невдалi моменти в розвитковi сюжету, вiдзначити тих, хто добре викон