Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В±ажання дiтей, стать, уподобання, досягнення дiтей у руховiй сферi;
3. Пiд час вибору рухливоСЧ гри враховуються СЧСЧ мiiе у режимi дня. Рухливi iгри проводяться на ранковiй, деннiй та вечiрнiй прогулянках.
Для ранковоСЧ гiмнастики можна iнколи добирати iгри малоСЧ рухливостi.
Для фiзкультхвилинок добираються iгри середньоСЧ рухливостi, це можуть бути хороводнi iгри, з римованим текстом.
Для фiзкультпауз - iгри малоСЧ, середньоСЧ та великоСЧ рухливостi.
На заняттях з фiзичноСЧ культури рухливi iгри можна використовувати на початку заняття у вступнiй частинi - це iгри, якi мiстять руховi дiСЧ для розвитку уваги, органiзованостi та навичок з перешикування. В основнiй частинi - iгри великоСЧ рухливостi з максимальним навантаженням на дiтей з основним рухом, що не був запланованим на заняттi. У прикiнцевiй частинi - малорухливi iгри.
Рухливi iгри використовуються для планування фiзкультурних свят, розваг, пiшохiдних переходiв.
2.7 Пояснення i показ дiй
У деяких випадках пояснення гри вихователi починають з прийому нагадування, за допомогою якого можна пiднести iнтерес вихованцiв до наступноСЧ гри. Такий прийом застосовуСФться особливо тодi, коли сама назва гри, сказана вихователем, не викликаСФ у дiтей емоцiйного пiднесення. Ось приклад застосування такого прийому пояснення гри.
Вихователь повiдомив дiтям назву новоСЧ гри "Совонька". Помiтивши, що на цю назву хлопчики й дiвчатка нiяк не реагують, вiн нагадуСФ, СЧм про совоньку на полюваннi. "Пригадайте це оповiдання", каже вихователь i тут-таки ставить навiднi запитання: "А хто з вас згадав, коли сова спить?", "А коли вона вилiтаСФ на полювання?". Таке повязування образу наступноСЧ гри з персонажем знайомого дiтям оповiдання стимулюСФ роботу дитячоСЧ уяви, викликаСФ певнi уявлення про цей образ i пiдносить емоцiональний стан учасникiв гри.
У молодшiй групi, де кругозiр дiтей порiвняно невеликий, дуже корисно починати пояснення iгор з нагадування знань, що СЧх дiти дiстали в процесi спостережень над навколишнiм життям. Так, перед тим як Проводити гру "Горобчики i автомобiль", вихователь нагадуСФ дiтям, що пiд час минулоСЧ прогулянки по вулицях мiста вони бачили горобчикiв:
Горобчики пострибували на дорiжцi, дзьобали зернятка, а коли ви пiдiйшли до них ближче, горобчики розправили крильця, злетiли на дерево i розсiлись там на гiлках.
Дiти, згадавши про цей випадок, який трапився з ними пiд час прогулянки, почали посмiхатись, СЧх обличчя вiдбили iнтерес i увагу, що СЧх вихователь використав для дальшого пояснення гри.
РЖнодi для посилення iнтересу дiтей до наступноСЧ гри корисно прочитати вiдповiдний вiрш. Наприклад, до згаданоСЧ вже гри "Горобчики i автомобiль" можна прочитати знайомий дiтям вiрш Г. Бойка "Прилiтайте пiд вiкно":
Снiг-снiжок! Снiг-снiжок!
На снiгу слiди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, СЧстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема
Замела усе зима...
Ой ви, пташки куцохвостi,
Нашi друзi, нашi гостi,
Прилiтайте пiд вiкно -
РД в кормушцi вам пшоно.
Якщо проводиться знайома вихованцям гра, iнтерес до неСЧ можна активiзувати за допомогою нагадувань. Так, перед проведенням знайомоСЧ дiтям гри "Рибалки i рибки" вихователь, не називаючи СЧСЧ, каже:
Сьогоднi я пiду ловити рибу. РЖ невiд у мене СФ, - показуСФ при цьому мотузку з тягарцем у виглядi мiшечка з пiском, та ось помiчника менi потрiбно вибрати хорошого, такого, який умiв би невiд швидко пiдхоплювати. Зараз виберу собi помiж вами саме такого помiчника.
Коли вихователь виголошував останнi слова, деякi дiти почали посмiхатись напевне, вони вже здогадались, про яку саме гру йдеться. Тодi вихователь ставить пряме запитання: "А хто менi скаже, в яку пру ми гратимемось?"
Дiставши правильну вiдповiдь, вихователь продовжуСФ пояснювати змiст гри. Умiння привернути увагу вихованцiв до iграшки, яку буде використано в намiченiй грi, також пiдмостiть СЧх зацiкавленiсть, особливо в молодшiй групi.
До пояснення гри "Мiй дзвiнкий, веселий мяч" у молодшiй групi вихователь ударив мячем об пiдлогу перед дiтьми, якi сидiли на стiльцях.
Подивiться, дiти, як високо пiдстрибуСФ мяч, сказав вихователь. Послухайте уважно вiршик про мяч:
Мiй дзвiнкий, веселий мяч,
Ти куди помчав навскач9
Бiлий, жовтий, голубий,
Зупинися, друже мiй!
Далi, кинувши мяч в бiк вiд дiтей так, щоб вiн котився, вiдскакуючи вiд пiдлоги, вихователь пояснив: "Ось як мяч пустився вскач! Пiди, Валю, дожени мяч i принеси його менi".
Одержавши вiд дитини мяч, вихователь назвав гру i потiм пояснив СЧСЧ. Використання загадок i картинок також пiдносить iнтерес до iгор. А виникнення iнтересу до наступноСЧ гри вже створюСФ сприятливий грунт для сприйняття дiтьми пояснення вихователя.
За допомогою пояснення вихователь у дохiдливiй, зрозумiлiй формi передаСФ дiтям вiдомостi про гру. Тому пояснення маСФ бути образним, послiдовним i лаконiчним, тобто без зайвих деталей; тодi дiти добре засвоюють змiст поясненоСЧ вихователем гри.
Не кажучи вже про те, що мова вихователя маСФ бути грамотною (це СФ непорушний закон для кожного, хто хоче виховувати дiтей), вiй повинен пожвавлювати пояснення змiненням iнтонацiСЧ, сили голосу, але так, щоб це вiдповiдало змiстовi пояснюваного. Так, у поясненнi гри "Мишi i кiт" вихователь, говорячи про те, що "мишки вибiгають з нiрок тодi, коли кiт спить", вимовив цi слов