Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



мо такий приклад.

У старшiй групi одного дитячого садка хлопчик на iмя Вася чудово влучав мячем у цiль, умiв швидко й точно прицiлюватись. хоч, коли брати загальну активнiсть i розумовi здiбностi, то тут iншi дiти багато в чому його випереджали. Але вихователь, проводячи вперше в цiй групi гру "Квач з мячем", призначив першим квачем саме Васю. В ходi гри хлопчик влучно цiлився, i гра набула дуже динамiчного характеру, одразу сподобавшись усiм СЧСЧ учасникам. РЖ коли гра закiнчилась, дiти попросили вихователя продовжити СЧСЧ.

У практицi дiстали поширення кiлька прийомiв призначення ведучих.

Подамо найпоширенiшi.

Призначення ведучого вихователем. Цiннiсть цього прийому полягаСФ в тому, що вiн дозволяСФ регулювати залучення дiтей на роль ведучого; його систематично практикують вихователi в усiх вiкових групах дитячих садкiв. Проте цей прийом перешкоджаСФ використовувати дитячу самодiяльнiсть у виборi ведучого Тому треба сумiщати прийом призначення з iншими прийомами.

Призначення ведучого дiтьми. Цей прийом частiше застосовують у середнiй i старшiй групах, i його можна використати в грi, наприклад, так: викликавши дитину, вихователь пропонуСФ СЧй, щоб вона сама призначила ведучого.

Прийом цей хороший тим, що навчаСФ дiтей самостiйно проводити гру. Але вихователь повинен памятати, що iнодi той чи iнший хлопчик (дiвчинка) виходить з мiзкувань особистоСЧ симпатiСЧ i може призначати ведучим свого товариша, а бiльшiсть дiтей залишатиметься осторонь виконання активних ролей.

Тому вихователь повинен регулювати прийом вибору ведучого за допомогою вихованця, певним чином. Для цього вiн пропонуСФ пiдняти руки тим дiтям, якi ще не були ведучими, i дозволяСФ одному з них обрати ведучого серед цих дiтей.

Не рекомендуСФться питати дiтей, хто з них хоче бути ведучим, бо всi почнуть галасувати: "Я, я, я".

Призначення ведучого за допомогою лiчилочки, тобто добре римованого вiрша. Цей прийом можна частiше застосовувати в iграх на прогулянцi, де час не такий обмежений, нiж на заняттях гiмнастикою i рухливими iграми. Лiчилочка допомагаСФ краще органiзувати дiтей для початку гри.

Як лiчилочку звичайно використовують будь-який добре римований вiрш:

Вийшли

мишi

iз щiлини.

Дивляться,

котра година.

Раз,

Два,

Три,

Чотири -

мишi смикають за гирi.

Пролунав жахливий дзвiн.

мишi врозтiч -

до щiлин.

Прийом лiчилочки добрий тим, що вiн посилюСФ iгровий момент, але водночас вносить елемент випадковостi в призначення ведучого. Може трапитись, що одна й та сама дитина в результатi застосування лiчилочки може два, а то й три рази бути обраною на роль ведучого. На цей випадок вихователь повинен мати в запасi iнший добре римований вiрш, щоб не допустити повторного призначення ведучим одного й того самого вихованця.

У молодшiй групi вихователь, застосувавши лiчилочку для пiднесення iнтересу дiтей до гри, показуСФ СЧСЧ сам, а в середнiй i старшiй групах самi дiти. Але вихователь повинен простежити за тим. щоб дiти вимовляли слова злито, разом, не допускаючи скандування по складах.

Призначення ведучого "стрiлочкою". Найбiльший успiх цей прийом маСФ в iграх молодшоСЧ групи. Малюкам дуже подобаСФться, коли вихователь, заплющивши очi, випрямленою рукою, "наче стрiлочкою", проводить уздовж дiтей i. нарештi, зупиняСФ СЧСЧ на комусь, хто й буде "котом" або "автомобiлем". Позитивнi якостi й недолiки цього прийому такi самi, як i попереднього

Розподiл ролей в iграх маСФ на увазi не тiльки призначення ведучого, а й залучення дiтей на iншi ролi в певнiй грi.

В iграх середньоСЧ i старшоСЧ груп, крiм ведучого, всi iншi учасники можуть виконувати рiзнi ролi. Наприклад, у грi "Карасi i щука", крiм ролi щуки, дiти виконують iншi ролi, зображуючи "карасiв" i "камянцi" на березi ставка.

Якщо в грi всi учасники подiляються на пiдгрупи вiдповiдно до розподiлу ролей, то треба передбачити розподiл дiтей залежно до СЧх сил так, щоб кожна пiдгрупа була приблизно рiвною по силi i щоб у кожнiй було однаково хлопчикiв i дiвчаток.

Органiзацiя та методика проведення рухливих iгор з дiтьми молодшого дошкiльного вiку

Для дiтей першоСЧ та другоСЧ молодших груп пiдбираються iгри з нескладним змiстом. Правил у цих iграх небагато - одне, два. Невелика й кiлькiсть ролей. Важливо також враховувати й те, що в цьому вiцi дитина погано володiСФ своСЧми рухами: часто втрачаСФ рiвновагу, падаСФ, докладаСФ багато зусиль пiд час виконання фiзичних вправ. Тому iгри добираються з обовязковим чергуванням руху й вiдпочинку.

Спочатку ведучим маСФ бути вихователь. Вiн регулюСФ рухи дiтей, щоб вони занадто не збуджувались i не втомлювалися. Цiкаво проведена вихователем роль ведучого створюСФ бадьору, емоцiйну атмосферу, сприяСФ залученню всiх вихованцiв до гри, активiзуСФ СЧхнi дiСЧ. Поступово, коли дiти молодшоСЧ групи засвоять правила гри та звикнуть до органiзованих дiй, СЧх можна залучити й до виконання ролi ведучого.

У своСЧй науково обгрунтованiй методицi проведення рухливих iгор педагог А.РЖ. Бикова пропонуСФ умовно видiлити три перiоди в плануваннi та органiзацiСЧ рухливих iгор з дiтьми молодшого дошкiльного вiку.

Завдання першого перiоду (вересень - жовтень) - привчати малят гратись разом, використовуючи рiзноманiтнi iграшки, мячi, обручi. Водночас можна починати проводити й колективнi iгри, обСФднуючи 10 - 12 дiтей. РЖгри добирають простi за змiстом i характером рухiв. Дiти виконують