Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
а тихим, вкрадливим голосом, а потiм голосно вигукнув: "А коли кiт прокинеться, мишки швидко тiкають у нiрки"
Дитяча увага була захоплена таким виразним поясненням.
Пояснення, виголошене монотонним голосом, скоромовкою або перенасичене повторенням подробиць, дiти засвоюють погано. Нерiдко саме через таке пояснення вони порушують правила гри. Щодо змiсту поясненя новоСЧ гри. то воно може включати приблизно таке: СЧi назву, розподiл ролей; вказiвки на те де перебувають дiти на початку гри, дiСЧ учасникiв у ходi гри; сигнали на початок дiй; правила гри.
Вiдомий спецiалiст в галузi фiзичного виховання дошкiльникiв Г.РЖ. Бикова описуСФ в однiй iз своСЧх праць вдалий приклад пояснення вихователем гри, який можна брати як взiрець. Наводимо це пояснення гри "Горобчики i кiт".
"Дiти, будемо гратися в гру "Горобчики i кiт". Кiт сидiтиме ось тут, вихователька показала на мiiе в однiй сторонi майданчика, i грiтиметься на сонечку". Потiм вона окреслила велике коло: "Тут, за колом, будуть горобчики. Котом буде Поля. Полю, займи своСФ мiiе! Горобчики, станьте за колом!".
Хлопчики i дiвчатка зайняли своСЧ мiiя. Вихователька продовжувала: "У колi насипано багато зернят. Горобчики влiтають у коло, щоб подзьобати зернятка, а потiм вилiтають з нього. Кiт спить. Але як тiльки я скажу "кiт прокинувся", всi горобчики вилiтають швидше за коло, а кiт СЧх ловить. Ловити можна тiльки тих горобчикiв, якi не встигли "вилетiти" за коло.
Якщо гра добре знайома дiтям, пояснення СЧСЧ скорочуСФться, насамперед за рахунок сюжету. Але навiть у знайомiй грi абсолютно обовязково назвати гру, розподiлити ролi, нагадати правила. Щоб нагадати знайомi правила, краще активiзувати самих дiтей. Роблять це за допомогою прямого запитання "Коли лисиця починаСФ ловити дiтей?" або навiдного: "А що робить лисиця пiсля того, як дiти тричi спитають СЧСЧ: "Хитра лисице, де ти?"
Пояснення може пiдкрiплятись i iншим методичним прийомом проведення гри показом рухiв (дiСЧ) в грi. Показом вихователь створюСФ у дiтей уявлення про рухи i дiСЧ в певнiй грi. Показ може бути двояким.
В iграх, де дiСЧ учасникiв вiдбуваються в iндивiдуальному порядку, начебто незалежно одна вiд одноСЧ (наприклад, в iграх типу "Ведмiдь у бору"), треба показати дiю одного учасника.
Коли ж в iграх СФ узгодженiсть рухiв (наприклад, гра "Ловiння метеликiв"), слiд показувати дiСЧ групцi учасникiв (у грi "Ловiння меiеликiв" дiСЧ дiтей, якi зображують "сачок" i "метелика").
Показ маСФ бути чiтким, демонструвати головне, викликати у вихованцiв бажання наслiдувати йото. Але показ в iграх не СФ таким обовязковим, як пояснення. Цей прийом потрiбно застосовувати лише в тих iграх, в яких дiти виконуватимуть незнайомий або погано засвоСФний рух (дiю). До показу залучають i самих дiтей, якщо вони добре засвоСЧли потрiбний рух. Наприклад, у грi "Зайцi i вовк" вихователь, прагнучи звернути увагу дiтей на те, що зайцi вистрибують з нiрки легко, нечутно, пропонуСФ одному з хлопчикiв "Васю, покажи, як зайцi вистрибують з нiрки, щоб вовк СЧх не почув".
РЖнодi в ходi гри вихователь встановлюСФ, що багато дiтей виконують рух з помилками, хоч цей рух СЧм добре вiдомий. Часто таке явище спостерiгаСФться в iграх "Вовк у ровi" та "Жаби i чапля". Замiсть того щоб перестрибувати через "рiв" або виплигувати з "болота", дiти просто переступають через перешкоду. В принципi в таких випадках можливий повторний показ того самого руху в паузi мiж повтореннями гри. Але щоб не охолодити iнтерес дiтей до гри, не слiд витрачати на показ багато часу.
Методичнi прийоми пояснення й показу гри можуть супроводити гру або передувати СЧй. У молодшiй групi якраз пояснення й показ найчастiше вiдбуваються у ходi гри. Наприклад, пояснюючи i показуючи гру "Квочка i курчата", вихователь спочатку називаСФ СЧСЧ, розподiляСФ ролi i пропонуСФ "курчатам" присiсти в гнiздi. Потiм, узявши на себе роль "квочки", вихователь кличе курчат: "Ко-ко-ко-ко". "Курчата" йдуть слiдом за "квочкою" на лужок. "Курчата шукають зернятка", каже вихователь i, вiдвiвши прямi руки трохи назад, наче крильця у курчати, пересуваСФться по залу. Дiти наслiдують рухи вихователя. "Курчата скубуть травку", присiдаСФ вихователь на одному мiii, опустивши руки, а за ним те саме роблять хлопчики й дiвчатка. Раптом вихователь) голосно вигукуСФ. "Дощ пiшов, бiжiть, курчата, в гнiздо!" i разом з усiма учасниками гри бiжить до "гнiзда".
У середнiй i старшiй групах, як правило, пояснення i показ роблять до початку гри. Це маСФ позитивне значення для розвитку в дiтей самостiйностi й здатностi виконувати рухи i дiСЧ за уявою.
2.8 Розподiл ролей мiж учасниками гри
Призначення дiтей на певнi ролi в грi з одним з важливих методичних прийомiв пiднесення СЧх активностi та виховання у них iнiцiативи. Тому основним правилом у розподiлу ролей СФ поступове залучення всiх дiтей на активнi ролi в грi. Ролi розподiляють пiд час пояснення гри.
Найактивнiшою в грi СФ роль ведучого. Призначаючи ведучим якогось хлопчика чи дiвчинку, вихователь зважаСФ на СЧх iндивiдуальнi якостi СЧСЧ особливостi. Так, якщо гра нова, краще першою призначити на цю роль ту дитину, яка через своСЧ особливостi краще, справиться з роллю ведучого i виконуватиме СЧСЧ так, щоб гра одразу припала всiм дiтям до вподоби. Це, звичайно, зовсiм не значить, що першими ведучими будуть обовязково найздiбнiшi, найрозумнiшi з вихованцiв. Наведе