Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? основних рухiв з дiтьми молодшого дошкiльного вiку. Але в СЧх працях мова, в основному, йде про iмiтацiйнi iгровi вправи, що готують дiтей до оволодiння основними рухами (бiг на носочках, пiдстрибування та iн.).
Вивченню змiн, що вiдбуваються у процесi розвитку рухiв дитини молодшого дошкiльного вiку пiд впливом переважаючого застосування рухливих iгор, а також визначенню СЧх ролi i мiiя в процесi фiзичного виховання, присвяченi дослiдження О.О. ТiмофСФСФвоСЧ. Основний висновок дослiдження полягаСФ у тому, що формування основних рухiв дiтей четвертого року життя може здiйснюватися не лише шляхом прямого навчання на заняттях, але й шляхом опосередкованого навчання у рухливих iграх. Автор стверджуСФ, що у процесi фiзичного виховання дiтей цього вiку, рухлива гра виступаСФ не лише як засiб навчання, але й як метод розвитку основних рухiв. Нею переконливо доведено, що найбiльш успiшно в процесi опосередкованого навчання формуються такi природнi рухи, як ходьба, бiг i стрибки у довжину з мiiя i в результатi вiдбуваСФться покращення показникiв руховоСЧ пiдготовленостi. Однак, iгрова форма навчання не достатньо забезпечуСФ засвоСФння дiтьми бiльш складних рухiв (метання, лазiння та деяких видiв стрибкiв).
РЖснуСФ з цього приводу i iнша точка зору. Так Н.М. Кiльпiо вiдзначаСФ, що рухлива гра маСФ на метi закрiпити рухи, якими оволодiли дiти пiд час занять з фiзкультури. АналогiчноСЧ точки зору дотримуються педагоги-дослiдники: Д.В. ХухлаСФва, РЖ.В. ПотСФхiна, Т.РЖ. Осокiна, Г.Н. ЛСФскова, М.М. Конторомич, Л.М. Михайлова. Вони вважають, що рухливу гру не рацiонально використовувати на етапi початкового розучування. РЖ це твердження пояснюСФться тим, що для дитини основним завданням в грi СФ не вiрне виконання руху, а головне - не бути пiйманою ведучим. А особливого значення, на СЧх думку, рухлива гра набуваСФ в перiод накопичення рухового досвiду дiтьми дошкiльного вiку, тобто у рухливих iграх досить ефективно закрiплювати i удосконалювати руховi навички з основних рухiв.
Саме на етапi удосконалення основних рухiв дiти вчаться свiдомо застосовувати сформованi навички, вибирати найбiльш ефективний спосiб виконання того чи iншого руху в конкретних умовах. У рухливiй грi, на думку РЖ.В. ПотСФхiноСЧ, удосконалюються якiсть i швидкiсть рухових дiй, гнучкiсть рухових навичок, ефективнiсть СЧх застосування. Автор стверджуСФ, що цьому сприяСФ наявнiсть певних факторiв у рухливiй грi:
самостiйне розвязування рухових завдань з врахуванням iгровоСЧ ситуацiСЧ;
швидке виконання основних рухiв;
вiдсутнiсть часу для пiдготовки до виконання основного руху;
швидке переключення з одного руху на iнший;
емоцiйна насиченiсть;
узгодження своСЧх рухiв з дiями ведучого та iнших дiтей.
Причому, лише послiдовне врахування усiх цих факторiв сприятиме закрiпленню i подальшому удосконаленню технiки виконання основних рухiв у дiтей старшого дошкiльного вiку, вважаСФ РЖ.В. ПотСФхiна.
Значенню рухливих iгор, як засобу i методу удосконалення фiзичноСЧ пiдготовленостi дiтей присвяченi дослiдження Х.О. МелiСФва, Л.В. Воробей, А.Я. Вольчинського, РД.Н. Приступи (дошкiльний та молодший шкiльний вiк). Цi автори особливого значення у роботi з дiтьми надають народним нацiональним iграм.
Виходячи iз вищезазначеного, можна зробити висновок, що рухливу гру доцiльнiше все ж таки використовувати на етапi закрiплення i удосконалення основних рухiв. Це судження корелюСФ з висновками, одержаними у результатi фундаментальних дослiджень О.В. Запорожця: тАЬГра становить собою першу доступну для дошкiльника форму дiяльностi, яка передбачаСФ свiдоме вiдтворення i удосконалення нових рухiв".
Поряд з вивченням проблеми використання рухливоСЧ гри, як засобу всебiчного виховання, були проведенi дослiдження з окремих питань змiсту, органiзацiСЧ i методики проведення рухливих iгор. Так, Л.М. Коровiною встановлено ефективнiсть використання змагального методу i творчих завдань у рухливих iграх дiтей 6-ти рокiв. Е.А. Степаненкова дослiджувала питання формування орiСФнтацiСЧ у просторi у дiтей старшого дошкiльного вiку в рухливих iграх.
Проблемнi використання рухливоСЧ гри для удосконалення моторики дiтей присвяченi дослiдження Н.М. Кiльпiо. Вона зазначала, що рухливi iгри у основний частинi заняття мають на метi закрiплення основних рухiв.
Впливовi рухливих iгор на фiзичний розвиток дiтей присвяченi дослiдження М.К. Шейко, яка пiдкреслювала, що рухливi iгри змiцнюють опорно-мязову систему, збiльшують довжину тiла, обвiд грудноСЧ клiтки, гнучкiсть i рухливiсть суглобiв, покращують працездатнiсть дихальних органiв, вентиляцiю легень.
Л.В. Артемова дослiджувала проблему формування взаСФмовiдносин, виховання поведiнки дiтей дошкiльного вiку в iграх з правилами, в тому числi i рухливих iграх. Важливу роль у формуваннi позитивноСЧ поведiнки, на думку автора, вiдiграСФ засвоСФння дiтьми правил. У дiтей старшого дошкiльного вiку свiдоме вiдношення до обовязкового виконання правил гри формуСФться поступово. На початковому етапi дiти СЧх виконують лише пiд керiвництвом вихователя, на другому - пiд впливом тих дiтей, якi добре усвiдомлюють суспiльно-вагоме значення правил гри, а на третьому етапi правила вже стають фактором, що безпосередньо визначаСФ норми поведiнки дiтей в колективi.
Аналiз лiтературних джерел дозволяСФ зробити висновки, що питанню про рухливу гру, СЧСЧ значенню для всебiчного розвиту особистостi i для удосконалення рухових навичок i вмiнь придiлялася велика увага. На думку багатьох наук