Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?.В. Горинського), спортивних кардiологiв (А. Дембо), а також у працях помiтних спортивних спецiалiстiв (Н. Озолiна, В. Дьячкова, А. Новiкова, Л. МатвеСФва, В. Зацiрського).
Природа дала дитинi вроджене прагнення до руху, надiливши дуже цiнним почуттям - почуттям "мязовоСЧ радостi", яке вона вiдчуваСФ рухаючись.
1.2.2 Чи потрiбно розвивати у дитини мязову силу?
Рiвень розвитку основних рухових якостей - спритностi, швидкостi, витривалостi дозволяСФ дитинi успiшно оволодiвати руховими умiннями (бiгом, стрибками, метанням) та спортивними вправами (ходьба на лижах, СЧзда на велосипедi, плавання). До перерахованих рухових якостей належить також i мязова сила - здатнiсть до прояву мязових зусиль, вiд якоСЧ залежить правильнiсть оволодiння рухами. Не маючи достатньоСЧ сили, не можна швидко чи довго бiгати, плавати, ходити на лижах, високо стрибати, далеко метати. Мiцна сильна дитина легко засвоюСФ новi рухи, вона впевнена в собi, здатна переносити труднощi i навiть любить вправи з бiльшим навантаженням. Маленька дитина вже на першому роцi життя намагаСФться ще несвiдомо, за внутрiшнiм спонуканням вправляти своСЧ мязи доступними йому рухами. Спочатку вона махаСФ руками i ногами, прагне повертатися зi спини на живiт, пiдтягуватися i пiднiматись, тримаючись за опору. Все це сприяСФ змiцненню мязiв, звязок та суглобiв, розвиваСФ координацiю рухiв, створюСФ реальнi можливостi для швидкого оволодiння способами пересування - лазiнням, ходьбою, бiгом. Спостерiгаючи за малюком, можна бачити, як вiн неодноразово присiдаСФ, пружинячи ногами, i цим рухом вправляСФ мязи нiг. Жестами, мiмiкою чи криком малюк дуже наполегливо просить дорослого подати кинутий ним предмет (iграшку, мяч) тiльки для того, щоб знову його кинути. З кожним днем його рухи стають впевненiшими, цiлеспрямованiшими, скорочуються непотрiбнi зусилля, змiцнюються мязи. Тепер дитина може керувати своСЧм тiлом. Вiд цього вона стаСФ активнiшою, самостiйнiшою. Подальший рiст сили розширюСФ руховi можливостi дiтей, веде до появи нових рухiв, удосконалюються вже наявнi умiння.
Фiзичний розвиток дiтей та рухливiсть залежить вiд тих умов, у яких вони живуть, i запропонованого режиму.
1.2.3 Видатнi педагоги про роль рухливих iгор у всебiчному вихованнi дiтей дошкiльного вiку
В сучаснiй оцiнцi навчання дiтей дошкiльного вiку пiдкреслюСФться значущiсть використання iгрового методу та прийомiв, що роблять навчання бiльш цiкавим створюють передумови для пiдвищення довiльноСЧ уваги, для бiльш глибокого оволодiння знаннями тому, що засвоСФння матерiалу проходить у простiй i цiкавiй формi. В концепцiСЧ дошкiльного виховання наголошуСФться на тому, що пряме навчання не повинно бути домiнуючою формою органiзацiСЧ занять, а здiйснюватися в контекстi з iгровою дiяльнiстю.
Стосовно фiзичного виховання, то ще РД.А. Аркiн вiдзначав, що в системi розвитку рухiв дошкiльникiв особлива роль належить грi: тАЬНавiть чисто гiмнастичним вправам, тобто вправам обмеженоСЧ групи мязiв, досить доцiльно надавати iгровий характер. Емоцiйна насиченiсть, не диференцiйованiсть, живiсть дитячих сприймань i дитячих переживань дають можливiсть дитинi при наявностi самих мiзерних засобiв розгорнути яскравi драматичнi дiСЧ"
При проведеннi планомiрноСЧ роботи з фiзичного виховання дiтей дошкiльного вiку необхiдно враховувати не тiльки те, що рухи тiла, розвиток опорно-рухового апарату активiзують мозок, пiдвищують його синтетичну дiяльнiсть, але й те, що емоцiСЧ теж впливають на вищу нервову систему дитини, на СЧСЧ почуття. Цей вплив маСФ позитивну або негативну сторону, в залежностi вiд умiння вихователя органiзовувати роботу з дiтьми.
С.Ф. Русова, А.С. Макаренко i В.О. Сухомлинський зазначили, що дитяча радiсть СФ могутнiм стимулом формування естетичних, моральних та фiзичних започаткувань становлення людини. тАЬЯ не боюся ще i ще раз говорити: турбота про здоровя - це найважливiший труд вихователя. Вiд життСФдiяльностi, бадьоростi дiтей залежить СЧх духовне життя, свiтогляд, розумовий розвиток, мiцнiсть знань, вiра у СЧх силитАЭ - пiдкреслював В.О. Сухомлинський.
Тому, рiзнi органiзацiйнi форми з фiзичного виховання у дошкiльних закладах повиннi проводитись так, щоб вони максимально активiзували дитину, пiдвищували СЧСЧ зацiкавленiсть фiзичними вправами, викликали позитивнi емоцiСЧ. За дослiдженням Г.П. Юрко фiзiологiчнi зрушення, якi вiдбуваються в органiзмi дитини, залежать не тiльки вiд обсягу та iнтенсивностi мязовоСЧ дiяльностi, а й вiд СЧСЧ емоцiйного стану. Позитивнi емоцiСЧ, якi викликаються цiкавими для дитини вправами та iграми, пiдвищують СЧх працездатнiсть та покращують якiсть виконання рухiв. Таким чином, використання комплексу рiзноманiтних засобiв фiзичного виховання, крiм СЧх впливу на змiцнення здоровя, покращення фiзичного розвитку, повиннi приносити дiтям емоцiйне задоволення.
Психолого-педагогiчнi дослiдження (О.В. Запорожець, М.Ю. Кистякiвська, Е.С. Вiльчковський та iн.). свiдчать, що у дiтей дошкiльного вiку СФ у наявностi великi потенцiйнi можливостi, тому необхiдно пiдходити до використання цих можливостей з великою обережнiстю i будувати педагогiчний процес iз врахуванням певних закономiрностей дитячого розвитку.
Вiтчизнянi психологи: Л.С. Вигодський, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконiн, О.М. ЛеонтьСФв, С.Л. Рубiнштейн у своСЧх дослiдженнях пiдкреслюють, що з метою повноцiнного розвитку i виховання дитини доцiльно використовувати тi засоби, форми та методи п