Рухливi iгри в дошкiльному навчальному закладi
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Вµдагогiчного впливу, якi СФ адекватними СЧСЧ вiку, вони повиннi органiчно поСФднуватися з особливою, специфiчною дiяльнiстю, що характерна для даного вiкового перiоду. Психiчний розвиток та формування особистостi вiдбуваСФться насамперед у тiй дiяльностi, яка на даному вiковому етапi онтогенезу СФ провiдною. А провiдною дiяльнiстю дiтей дошкiльного вiку, за загальним визнанням, виступаСФ гра, тАЬщо СФ доступною для дитини формою активноСЧ участi у навколишньому суспiльному життi, активного пiзнання нею дiй i вiдносин дорослих".
РЖгрова дiяльнiсть, як основна дiяльнiсть тiсно повязана iз розвитком особистостi дошкiльника, вона обумовлюСФ важливi змiни у психiчних процесах особистостi дитини, яка розвиваСФться, а також СФ тАЬджерелом розвитку i створюСФ зону найближчого розвиткутАЭ (Л.С. Виготський).
У грi СФ всi необхiднi умови для виявлення життСФвоСЧ позицiСЧ дитини. Основним мотивом iгровоСЧ дiяльностi СФ потреба пережити важливi для дитини сторони дiяльностi. На думку видатного педагога К.Д. Ушинського, гра - це самостiйна дiяльнiсть дiтей, що вiдкриваСФ СЧм шлях до перетворення навколишнього, до активних дiй. Вiн писав, що тАЬВ дiйсностi дитя, не бiльш нiж дитя. РЖстота, що не маСФ нiякоСЧ самостiйностi, слiпо i самовiддано захоплена плином життя; у грi ж дитя вже зрiла людина, щ потребуСФ своСЧ сили i самостiйно розпоряджуСФться своСЧми ж творiннями".
Один iз засновникiв системи фiзичного виховання дошкiльникiв РД.А. Аркiн пiдкреслював, що тАЬГра даСФ дитинi ту повноту життя, якоСЧ вона прагне, звiдси випливаСФ, що саме гра повинна бути важелем дошкiльного виховання".
Питання про значення гри у вихованнi дитини розглядалися багатьма педагогами минулого та сьогодення. Бiльшiсть iз них розцiнюють гру як серйозну i потрiбну для дитини дiяльнiсть. Прогресивнi вченi, лiкарi, педагоги: РЖ.М. ССФченов, П.Ф. КаптСФрев, М.РЖ. Пiрогов, К.Д. Ушинський, С.Ф. Русова пiдкреслювали значення гри, як унiверсального засобу фiзичного виховання. Джерелом змiцнення сили i здоровя дiтей вони вважали народнi iгри i розваги, самобутнi народнi вправи. Гра - це могутнiй виховний засiб, який виробило людство i тому в нiй iстотна потреба людськоСЧ природи - стверджував К.Д. Ушинський.
Видатний педагог П.Ф. Лесгафт у своСЧй оригiнальнiй системi фiзичного виховання значне мiiе вiдводив iграм. Вiн розглядав гру як вправу, за допомогою якоСЧ дитина готуСФться до життя.
В.О. Покровський, РД.М. Водовозова, РД.РЖ. ТiхСФСФва, РД.А. Аркiн зазначили, що розвиток фiзичних сил дитячого органiзму, його працездатностi забезпечуСФ активна спiльна дiяльнiсть, що супроводжуСФться емоцiйними переживаннями.
Грою як прийомом навчання широко користувалися у дошкiльнiй педагогiцi РД.М. Водовозова, РД.РЖ. ТiхСФСФва, та iн. А.С. Макаренко зазначав, що гра маСФ виняткове значення особливо на раннiх етапах розвитку дитини, пiдкреслював важливiсть виховання СЧСЧ у грi та за допомогою гри. Без психiчних i фiзичних зусиль дiтей, на його погляд, гра не може мати серйозного виховного значення, що обовязково потрiбно враховувати при керiвництвi грою.
Питання про роль гри, iгрових прийомiв, як дiяльностi i методу навчання, розкритi у роботах багатьох педагогiв: О.П. УсовоСЧ, Р.РЖ. ЖуковськоСЧ, О.РЖ. КорзаковоСЧ, Д.В. МенджерицькоСЧ, Р.С. Буре, Л.В. АртемовоСЧ, Ш.О. Амонашвiлi. Зокрема, О.П. Усова розглядала гру як засiб для вирiшування певних завдань виховання дiтей дошкiльного вiку, як форму виховання. Л.В. Артемова, яка великого значення надаСФ грi дошкiльника, на СЧСЧ думку гра допоможе задовольнити дитячу допитливiсть, залучити СЧСЧ до активного пiзнання навколишнього свiту. Головна особливiсть навчання у грi це те, що дiти граються, не пiдозрюючи, що засвоюють певнi знання.
Цiнною, на наш погляд, СФ думка висловлена О.М. ЛСФонтьСФвим i О.В. Запорожцем про те, що у сферi рухiв i у психiчному розвитку дитини в цiлому iснують загальнi закономiрностi. Формування окремих психiчних процесiв i дiй проходить не iзольовано, а у процесi провiдноСЧ дiяльностi. Таким чином, розвиток руховоСЧ сфери дошкiльника вiдбуваСФться у тАЬзначнiй мiрi в серединi його iгровоСЧ дiяльностi".
Посилаючись на твердження психологiчних i педагогiчних дослiджень, необхiдно зазначити, що гра дiйсно вiдiграСФ велику роль у життi дiтей дошкiльного вiку i СЧСЧ доцiльно використовувати як метод навчання, i зокрема, як метод навчання дiтей дошкiльного вiку руховим дiям.
Загальноприйнятим положенням СФ те, що у процесi фiзичного виховання дiтей дошкiльного вiку провiдна роль належить рухливiй грi. Як один iз основних засобiв i методiв фiзичного виховання, рухлива гра сприяСФ ефективному вирiшенню оздоровчих та навчально-виховних завдань.
У розробцi питань удосконалення теорiСЧ та методики фiзичного виховання дiтей дошкiльного вiку проблема рухливоСЧ гри, як засобу всебiчного виховання i розвитку дитини, була предметом дослiджень багатьох наукових спiвробiтникiв.
М.В. ЛСФйкiна вiдводить рухливим iграм центральне мiiе у роботi з дiтьми-дошкiльниками. Вона пiдкреслюСФ доцiльнiсть використання у молодших групах - iмiтацiйних iгор, у середнiй групi - складнiших iгор з правилами i великим навантаженням, а у старшiй групi - iгор змагального характеру.
Г.РЖ. Бикова вперше намагалася навчити дiтей молодшого дошкiльного вiку основним рухам у процесi проведення рухливих iгор. Однак, нею не визначена чiтка позицiя по вiдношення до рухливих iгор як до засобу навчання.
В роботах Н.Г. КожевнiковоСЧ, Л.Г. ПономарьовоСЧ, Л.С. БогуновоСЧ рухливi iгри розглядаються як засiб розучуванн