Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В»и завершений обсяг вiдповiдних знань. Заняття розпочиналися пiсля збирання врожаю i тривали до початку весняних сiльськогосподарських робiт. Це був найбiльш рацiональний варiант функцiонування сiльськоСЧ школи. Педагогiчна система М.О.Корфа ТСрунтувалася на iдеях народностi та гуманiзму. Вчений запропонував створення таких умов шкiльного життя, за яких учитель, розглядаючи кожну дитину як найважливiшу цiннiсть, прагне досягти максимуму в розвитку здiбностей, самодiяльностi та творчостi.
Дидактичнi засади початкового навчання в 60-тi роки XIX ст. було розроблено видатним педагогом К.Д. Ушинським. Учений не зводив елементарну освiту до простого засвоСФння учнями певноСЧ суми знань, оволодiння технiкою читання, навиками письма та лiчби. У своСЧ працях, наукових статях пiдручниках вiн пiдкреслював, що навчальний процес маСФ значно ширше коло завдань з погляду розумового розвитку: розкриття духовних фiзичних сил учнiв, формування в них позитивного ставлення до навчання, розвиток пiзнавальних можливостей школярiв.
Пiклуючись про якiсний склад освiтянських кадрiв, земства зумiли залучити до спiвпрацi кращих учителiв, якi пiдтримували новаторськi педагогiчнi iдеСЧ, активно впроваджували новi дидактичнi принципи в навчально-виховний процес. Насамперед у земських училищах застосовувався звуковий метод вивчення грамоти, який мав значну перевагу над складовим. Земськi вчителi розумiли i недостатню ефективнiсть читання церковних текстiв, замiсть хрестоматiй релiгiйного спрямування вони використовували на уроках пiдручники К. Д. Ушинського, М. О. Корфа, М.Ф. Бунакова.
Ставлення вчителiв до своСЧх учнiв будувалося на засадах доброзичливостi, справедливостi. Багато iз них працювало з зацiкавленням, творчо. Квалiфiкацiя вчителiв постiйно вдосконалювалася. Уже на перших сесiях земцi порушили перед Мiнiстерством народноСЧ освiти питання про органiзацiю спецiальних навчальних закладiв з пiдготовки вчительських кадрiв учительських семiнарiй. педагогiчних курсив i училищ. Пiд час лiтнiх канiкул з метою ознайомлення вчителiв з метою педагогiчноСЧ майстерностi земства регулярно проводили вчительськi зСЧзди короткотермiновi навчальнi заклади методичного характеру. Слухачi вивчали головнi положення методики початкового навчання, проходили педагогiчну практику в школах, писали курсовi роботи, розглядали новi методичнi посiбники i пiдручники, обговорювали питання навчально-виховного процесу.
РЖншою формою земськоСЧ практики, на Подiллi, щодо пiдготовки вчителiв стала органiзацiя загальноосвiтнiх курсiв. РЗх мета полягала в ознайомленнi вчителiв з новiтнiми досягненнями в рiзних галузях науки. На запрошення земств вiдомi вченi читали курси лекцiй, видатнi педагоги популяризували кращi засоби навчання. Земства проводили значну роботу iз забезпечення вчителiв книгами i перiодичними виданнями як загальноосвiтнього, так i педагогiчного змiсту. При губернських i повiтових управах було створено бiблiотеки для земських службовцiв i насамперед для земських учителiв. Шкiльнi книгозбiрнi комплектувалися педагогiчними вiддiлами, великого значення набувала земська дiяльнiсть щодо друкування методичноСЧ лiтератури, зокрема програм i конспектiв лекцiй, дидактичних матерiалiв до урокiв, рецензiй на новi пiдручники. [63, с.101-133]
Окремi губернськi земства започаткували видання педагогiчних часописiв для вчителiв початкових училищ. Наприкiнцi 60-х рокiв XIX ст. поряд iз земськими школами зявилися так званi мiнiстерськi зразковi училища. Порiвняно з iншими типами сiльських початкових навчальних закладiв вони повиннi були надавати дiтям селян можливiсть здобувати, освiту в бiльш повному обсязi, проте однокласнi училища Мiнiстерства народноСЧ освiти перебували нарiвнi елементарноСЧ грамоти. Там викладалися закон Божий, росiйська мова з частописанням, арифметика та спiви. У мiнiстерських зразкових училищах панував формалiзм, насаджувалися бюрократичнi порядки, запроваджувався постiйний нагляд за учнями. НалежноСЧ оцiнки заслуговують i створенi в 80-х роках XIX ст. церковнопарафiяльнi школи. Програмами цих шкiл передбачалося здебiльшого вивчення релiгiйних диiиплiн i насамперед закону Божого. Обовязковими були знання заповiдей Господнiх, молитов, фактiв зi СвятоСЧ iсторiСЧ. Важливе значення надавалося церковним спiвам. Учнi читали церковнi книги. Учителями працювали священики, якi не мали педагогiчноСЧ пiдготовки. Справдi народними школами, що розвивали у дiтей розумову дiяльнiсть логiчне мислення та творчi здiбностi, були земськi початковi училища. [52]
Мiнiстерство народноСЧ освiти затвердило орiСФнтовнi програми початкових народних училищ. Основною метою початковоСЧ освiти було релiгiйне виховання та елементарне навчання. Головним елементом вивчення росiйськоСЧ мови вважалися граматичнi вправи замiсть орiСФнтацiСЧ на розвиток логiчного мислення i розумовоСЧ кмiтливостi школярiв. На уроках математики учнi повиннi були опанувати лише чотири арифметичнi дiСЧ над цiлими числами. Вiдомостi з РЖсторiСЧ та природознавства подавалися методом пояснювального читання. Приблизно 45 % навчального часу вiдводилося на викладання диiиплiн релiгiйного характеру. [22, с.45-78]
Земцi першими порушили питання про збiльшення до чотирьох рокiв термiну початкового навчання. У земських школах започатковувалася практика проведення додаткових урокiв з природознавства, малювання, ручноСЧ працi, гiмнастики тощо. РЖнтегрований курс довкiлля мав на метi дати учням науко