Geum.ru


Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



? обласною спiлкою (вона iснувала з 1905 року), отримати вiд неСЧ зразок статуту та вiдповiднi рекомендацiСЧ, якi допомогли б створити Могилiвську фракцiю ВсеросiйськоСЧ спiлки учителiв. Наступного дня запит було вiдправлено до Москви, а учителi продовжували жваво обговорювати майбутнi дiСЧ своСФСЧ органiзацiСЧ. Та минав час, а очiкуваноСЧ вiдповiдi не було. 4 квiтня оргбюро скликало черговi збори. В. Басенко у своСФму iнформативному виступi висловив думку, що життя вимагаСФ негайного обСФднання учителiв навколо певноСЧ полiтично-професiйноСЧ платформи. Збори вирiшили:

  1. обрати комiсiю з 6 чоловiк, якiй доручити розробити у загальних рисах полiтичну i професiйну платформу;
  2. вважати могилiвське учительство органiзованим у Могилiв-Подiльську спiлку учителiв;
  3. обрати зi свого середовища делегата до мiiевоСЧ Ради обСФднаних профспiлкових органiзацiй.

Тут же була обрана комiсiя i представник до мiiевоСЧ Ради обСФднаних профспiлкових органiзацiй.

На наступних зборах 16 квiтня пiсля активного обговорення була затверджена Платформа спiлки учителiв, яка складалася з кiлькох роздiлiв.

Оскiльки це перший профспiлковий документ подiльських освiтян, то наводимо його текст дослiвно. [73, с.231]

РЖ. Загальна мета профспiлки:

  1. Пiдтримка Тимчасового Уряду у боротьбi зi старим ладом за змiцнення нового.
  2. Пiдготовка населення до виборiв в Установчi збори. .
  3. Вiдмiна станових i нацiональних обмежень.
  4. Право нацiй на самовизначення i збереження iнтересiв меншостi.
  5. Повна свобода органiзацiй.
  6. Децентралiзацiя влади.
  7. Впровадження в життя виборних засад у державному i громадському управлiннi.
  8. Вiдокремлення церкви вiд держави.

II. Професiйно-полiтична мета:

  1. Обовязкова загальна освiта.
  2. Автономiя народноСЧ школи. Скасування шкiльних рад i дирекцiй, передача СЧхнiх функцiй колегiальним органам за участю мiiевих i педагогiчних сил.
  3. Автономiя середньоСЧ школи: вибори головного керiвника школи, голови педагогiчноСЧ ради, лiквiдацiя навчальних округiв i замiна СЧх колегiальними управлiннями.
  4. Емансипацiя вчителя вiд усiх обтяжливих пережиткiв старого ладу.
  5. Усунення принизливих для особи вчителя форм контролю
  6. Сприяння всебiчному духовному розвитку членiв Спiлки (заснувати бiблiотеки, клуби, курси, органiзовувати лекцiСЧ, екскурсiСЧ, вистави, започаткувати видання свого друкованого органу).
  7. Захист правових та економiчних iнтересiв членiв Спiлки. Надання СЧм матерiальноСЧ i моральноСЧ пiдтримки. Можуть бути органiзованi суди честi, каси взаСФмодопомоги, санаторiСЧ, притулки.
  8. Демократизацiя школи: вiльний доступ до школи всiм, безкоштовна освiта, спадкоСФмнiсть школи i СЧСЧ нацiоналiзацiя.
  9. Позашкiльна освiта i сприяння популяризацiСЧ наукових знань серед населення.
  10. Залучення широкоСЧ громадськостi до виховання пiдростаючого поколiння.
  11. Широка громадська активнiсть у вiдкриттi шкiл.

III. Удосконалення професiйноСЧ працi:

  1. Вiдмiна привiлеСЧв i прав, повязаних з отриманням дипломiв.
  2. Створення системи пiдготовки кадрiв педагогiв-вихователiв.
  3. Зменшення кiлькостi урокiв i пiдвищення винагороди за працю.
  4. Надання педагогу права на отримання рiчноСЧ вiдпустки пiсля повного строку служби для оздоровлення та поповнення своСЧх знань зi збереженням грошового утримання i зарахуванням цього року у стаж роботи.

IV. Удосконалення навчально-виховного процесу:

  1. Виховувати молоде поколiння на засадах любовi до Батькiвщини i волi.
  2. Усунути позашкiльний нагляд за учнями у тому виглядi, у

якому вiн був ранiше.

  1. Вiдмiнити фiзичнi покарання, екзамени, бальну систему.
  2. Запровадити семестрову систему, впроваджувати ручну працю, органiзовувати учнiвськi гуртки, клуби, проводити екскурсiСЧ, рацiональне читання i практичнi заняття.
  3. Впровадити фiзичне виховання i факультативне викладання гiгiСФни i ряду iнших предметiв, виходячи з мiiевих умов.
  4. Впорядкувати медичний нагляд за учнями. Органiзувати класи для розумово вiдсталих дiтей.

На цих же зборах було обговорено i затверджено "Статут Могилiв-ПодiльськоСЧ Спiлки учителiв", основним змiстом якого СФ:

  1. Членами спiлки могли бути особи, якi працювали учителями, вихователями, шкiльними лiкарями. Особи, якi займалися навчанням дiтей вдома i не мали учительського цензу, могли прийматися до Спiлки рiшенням загальних зборiв.
  2. Правлiння обиралося в складi 8 чоловiк, його засiдання проводилося не рiдше одного разу на тиждень.
  3. Загальнi збори проводилися один раз на мiсяць.
  4. Кошти складалися з внескiв, прибуткiв вiд влаштування вечорiв, концертiв, вистав, лекцiй.

Головою правлiння обрано Басенка. Деякi виступаючi на зборах висловлювали побажання шукати звязкiв з iншими спiлками вчителiв.

Цi пошуки досить iнтенсивно проводились. 26 вересня прийнято рiшення про вступ до ВсеросiйськоСЧ учительськоСЧ профспiлки через КиСЧвську обласну органiзацiю, а в серединi 1918 року подiльськi делегати взяли участь в роботi II зСЧзду Спiлки. [12, с.123]

Тим часом становище в Могилевi з кожним днем погiршувалось. За роки громадянськоСЧ вiйни та iнтервенцiСЧ влада в мiстi змiнювалась 18 разiв. Вдвiчi зменшилась кiлькiсть населення. Бiльшiсть пiдприСФмств були зруйнованi. Чим займалось перше в губернiСЧ профспiлкове обСФднання вчителiв у цей важкий час? Уже на перших засiданнях правлiння були створенi секцiСЧ i