Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?омiсiСЧ: шкiльна, полiтична, економiчна, бiблiотечна. РЗх представники брали активну участь у роботi Ради робiтничих i солдатських депутатiв, у мiському обСФднаннi профспiлок, у шкiльнiй радi вiддiлу освiти. Члени профспiлки активно обговорювали питання про реформу та украСЧнiзацiю школи, про трудовi засади в навчальних закладах. Актив залучався до контролю за випуском учнiв початкових шкiл, до роботи серед населення, до органiзацiСЧ курсiв i читання лекцiй для 27-оСЧ армiйськоСЧ бригади, органiзацiСЧ клубу для вчителiв.
Дуже багато уваги придiлялося розвязанню економiчних проблем. Неодноразово пiднiмалось клопотання перед вiйськовими частинами, Повiтовою Радою, Мiнiстерством, Комiсарiатом КиСЧвського шкiльного округу про звiльнення шкiльних примiщень. Представники спiлки брали участь в нарадi з цього питання при штабi 8-оСЧ армiСЧ.
На всiх засiданнях правлiння i бiльшостi зборiв обговорювались проблеми, повязанi з забезпеченням членiв спiлки городами, дровами, одягом, взуттям, гасом, хлiбом, цукром та iншими предметами першоСЧ необхiдностi, розподiляли СЧх мiж колективами. Дiяла каса взаСФмодопомоги.
31 березня 1918 року було прийнято звернення до МогилiвськоСЧ мiськоСЧ думи, Подiльського земства про докорiнне полiпшення матерiального становища початкових шкiл та збiльшення заробiтноСЧ плати СЧх учителям.
Систематично розглядалися заяви i скарги, якi надходили вiд учителiв. Особливого розголосу набув конфлiкт мiж адмiнiстрацiСФю i групою учителiв жiночоСЧ гiмназiСЧ. В груднi 1917 року 6 викладачiв оголосили страйк, який тривав понад три мiсяцi.
На початку серпня 1920 року пiсля повернення з губернськоСЧ наради завiдуючий вiддiлом освiти А. Сперанський виступив на загальних зборах Спiлки i внiс пропозицiю про СЧСЧ реорганiзацiю "на нових засадах". Для цього необхiдно було змiнити статут, перейти на нову платформу за прикладом КиСЧвськоСЧ та ВiнницькоСЧ учительських спiлок. Обговорювався новий Статут. На наступних зборах 7 серпня 1920 року було затверджено Статут Могилiв-ПодiльськоСЧ спiлки працiвникiв освiти i соцiалiстичноСЧ культури, яка увiйшла до складу вiдповiдного губернського обСФднання. [13, с.91]
Поширення профспiлкового руху
В серединi 1917 року оформились окремi обСФднання вчителiв середнiх шкiл, а потiм початкових вищих, початкових нижчих шкiл у м. Вiнницi. У 1918 роцi обСФдналися СФврейськi i польськi учителi. На початку вересня 1919 року вперше зiбралися учителi-украСЧнцi i органiзували свою спiлку, затвердили статут, обрали раду фiлiСЧ. В жовтнi 1919 року окружний суд затвердив статут спiлки трудового студентства. В цьому ж мiсяцi вiдбулися загальнi збори вчителiв, на яких обговорювалось питання про обСФднання. А на чергових зборах 22 листопада 1919 року був створений "Союз вчителiв м. Вiнницi" i обрано його тимчасове правлiння. Вирiшено органiзувати "Позичкове ощадне товариство" з касою взаСФмодопомоги. Обрано комiсiю для пiдготовки статуту.
Подiбний процес вiдбувався i у Вiнницькому повiтi. 12 травня 1918 року на загальному зiбраннi учителiв було створено повiтову фiлiю спiлки. В серединi вересня 1919 року вiдбувся II повiтовий зСЧзд, на обговорення якого було винесено 14 питань. 21 вересня 1919 року вiдбувся зСЧзд учителiв СтрижавськоСЧ волостi, а на початку жовтня повiтове правлiння констатувало, що учительськi спiлки засновано вже в 5 волостях.
25 жовтня цього ж року зiбралися представники мiського обСФднання та волосних фiлiй ВiнницькоСЧ повiтовоСЧ спiлки учителiв. Крiм спiлчанських проблем, у центрi уваги постало питання про заснування волосних органiв освiти. Проект статуту такого органу був поданий на затвердження повiтовоСЧ шкiльноСЧ ради. Створено тимчасове губернське правлiння учительськоСЧ спiлки.
Делегатський зСЧзд працiвникiв освiти, який вiдбувся у КиСФвi в сiчнi 1920 року, скасував ВсеукраСЧнську вчительську спiлку i створив спiлку робiтникiв освiти i соцiалiстичноСЧ культури. Через це було проведено перереСФстрацiю членiв спiлки.
У березнi 1921 року вiдбувся перший губернський зСЧзд спiлки "Робоссокульт" (робiтникiв освiти i соцiалiстичноСЧ культури), який обрав правлiння спiлки на чолi з Миколою Кузьмiним. Правлiння та президiя перiодично засiдали для обговорення директивних матерiалiв Пiвденного бюро ЦК профспiлки, затвердження рiшень повiтових, волосних органiв та комiтетiв.
28 квiтня 1921 року на засiданнi правлiння затверджено прапор спiлки. Колiр червоний. Зверху напис: "Пролетарi всiх краСЧн, СФднайтеся!", нижче гасло профспiлки. "Пролетарська революцiя знищила деспота пролетарська освiта знищить рабство!", i внизу "Подiльський губернський вiддiл профспiлки Оссокульта".[21, с104]
ОбСФднання м. Вiнницi Вiнницького повiту пiдпорядковувались безпосередньо губернському правлiнню. У Вiнницi на 1 сiчня 1921 року налiчувалось 694 членiв спiлки. З 25 березня було оголошено тиждень професiйного руху. В результатi органiзаторськоСЧ i пропагандистськоСЧ роботи на 1 травня профспiлкою було охоплено 70-80% працiвникiв у 50 колективах (21 трудовоСЧ школи, 6 профшкiл, 2 бiблiотек, 5 курсiв, органiв народноСЧ освiти, дошкiльних i позашкiльних дитячих установ, народного будинку, державних консерваторiСЧ та оркестру, агiтпункту, архiву, фото кiно обСФднання краСФзнавчого музею, украСЧнськоСЧ трупи, театрiв iм. Ленiна та СФврейськоСЧ драми). У мiстi створено 5 дiльничних комiтетiв, затверджено 4 уповноважених, якi розгорнули активну роботу у трудових колективах. Щомiсяця проводились загальнi збори