Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?удентських земляцтв в iнститутi народноСЧ освiти.
12 червня 1924 року розпочав свою роботу IV губернський зСЧзд працiвникiв освiти. Пiд час обговорення доповiдей губвiддiлу спiлки "Робос" i губвно делегати вiдзначали певнi успiхи, засуджували вимоги окремих мiських учителiв щодо незалежностi профспiлок вiд партiйних органiв, вимагали посилення уваги до сiльськоСЧ школи, поглиблення перепiдготовки педагогiчних кадрiв, надання СЧм квалiфiкованоСЧ методичноСЧ допомоги, пiдняття квалiфiкацiСЧ робiтникiв полiтосвiти, удосконалення мережi профшкiл, особливо сiльськогосподарського профiлю, переходу вiд пересувних бiблiотек до органiзацiСЧ постiйних при кращих окружних i районних школах, удосконалення форм, обсягу i облiку громадськоСЧ роботи. У виступах звучали заклики завершити лiквiдацiю неписьменностi, посилити антирелiгiйну пропаганду, брати активну участь у роботi радянських органiв ("ЖодноСЧ сiльськоСЧ ради без вчителя!"), активно поширювати полiтичнi i науковi знання, поширювати кращий досвiд профспiлок.
У червнi 1925 року подiл на губернiСЧ було лiквiдовано. 5 липня вiдбувся заключний пленум губернського профспiлкового обСФднання. Було прийнято рiшення вважати губвiддiл лiквiдованим, обрати тимчасове правлiння по Вiнницькiй окрузi, а фiнансовi залишки передати до ВУЦП з надiСФю, що вони будуть переданi Вiнницькiй окрузi. Губернський будинок робiтникiв освiти передано в розпорядження ВiнницькоСЧ окружноСЧ фiлiСЧ. [13]
Секцiя наукових працiвникiв
17 вересня 1923 року губернське правлiння профспiлки працiвникiв освiти прийняло рiшення про створення секцiСЧ наукових працiвникiв. В органiзацiйний перiод СЧСЧ очолював професор Вiнницького iнституту народноСЧ освiти М.РЖ. Безбородько, через деякий час А.РЖ. Ярошевич.
В перiод становлення секцiСЧ особлива увага придiлялась налагодженню звязкiв мiж науковцями, свiтоглядним проблемам i краСФзнавчим питанням. Створено комiсiю, яка розробила план метеорологiчного, геологiчного i ботанiчного обстеження Подiлля. Накопичувався матерiал при Вiнницькiй фiлiСЧ ВсенародноСЧ бiблiотеки академiСЧ наук УкраСЧни. Члени бiографiчного гуртка склали каталог дiячiв краю i надiслали до АкадемiСЧ наук, зiбрали i обговорили кiлька сотень бiографiй. Комiсiя украСЧнськоСЧ мови розпочала працю над лiнгвiстичним матерiалом Подiлля.
За перший рiк своСФСЧ дiяльностi спiлка змiцнiла, в нiй налiчувалося вже майже 50 спiвробiтникiв вузiв i наукових установ, були налагодженi дiловi звязки з подiбними органiзацiями в iнших мiстах. Але серйозним недолiком вважався слабкий вплив секцiСЧ на органи i заклади освiти. [8, с.91]
Враховуючи позитивнi вiдгуки i критичнi зауваження, члени секцiСЧ намагаються активiзувати свою дiяльнiсть. Уже до кiнця року на зборах обговорювались злободеннi питання: "Розумова перевтома та гiгiСФна розумовоСЧ працi", "До iсторiСЧ украСЧнознавства" тощо. Члени СНР брали активну участь в роботi науково-фiлософського товариства, в комiсiСЧ украСЧнськоСЧ мови, виступали з лекцiями про методологiю академiчноСЧ працi, про власнi науковi Дослiдження, працювали в радi культвiддiлу губернськоСЧ профспiлки, у будинку працiвникiв освiти.
На початку лютого 1925 року в Харковi вiдбувся перший зСЧзд наукових робiтникiв УкраСЧни, в ньому брав участь секретар вiнницькоСЧ секцiСЧ М Доброгай. РезолюцiСЧ зСЧзду лягли в основу пращ науковцiв.
Створено осередки СНР в Сутиському технiкумi, при вищих педагогiчних курсах у Могилевi, Гайсинi i Тульчинi. У 19251926 роках активно працювала група консультантiв при кабiнетi вивчення Подiлля у Вiнницькiй фiлiСЧ бiблiотеки ВсеукраСЧнськоСЧ академiСЧ наук. При необхiдностi залучалися до консультацiй спецiалiсти з КиСФва, Камянця-Подiльського та iнших мiст. Вийшло друком чимало краСФзнавчих розвiдок. [12]
З iнiцiативи науковцiв 10 березня 1926 року Вiнницький окружний виконком затверджуСФ склад комiсiСЧ для увiчнення памятi Михайла Коцюбинського. Взято пiд охорону будинок, у якому народився письменник, а з жовтня його утримання переведено на мiiевий бюджет. Проводяться ремонтнi роботи i накопичуСФться матерiал для обладнання музею. Вiдкрито 8 листопада 1927 року.
З початку 1928 року профспiлки брали активну участь в складаннi контрольних цифр РЖ пятирiчки. Не стояла осторонь цього процесу i вiнницька секцiя наукових робiтникiв. 12 лютого на загальних зборах обговорювалась доповiдь iнженера Бодунчена "Пятирiчний план комунального господарства м. Вiнницi". Пiд час виступiв обТСрунтовувалась перспектива розвитку мiста в трьох напрямках: як культурного центру, як центру розвитку легкоСЧ промисловостi i як курортноСЧ зони УкраСЧни. У звязку з цим планувалися найрiзноманiтнiшi заходи, починаючи вiд розширення житлового будiвництва, i закiнчуючи облаштуванням пляжiв та лазень Серед iнших, розглядалося питання про видiлення земельноСЧ дiлянки для будiвництва корпусу майбутнього медичного iнституту, нинi унiверситету.
На початку червня окремо обговорювалися перспективи розвитку вищоСЧ освiти у Вiнницi. Внесено пропозицiю про вiдновлення iнституту народноСЧ освiти, закритого у 1924 роцi, створення медичного iнституту, надання педагогiчного ухилу музичному технiкуму, обСФднання украСЧнського i СФврейського педтехнiкумiв в один навчальний заклад з двома вiддiлами.
В кiнцi вересня розгортаСФться жвава дискусiя при обговореннi проблем унiфiкацiСЧ системи освiти в СРСР. Були пропозицiСЧ покласти в основу реформи досвiд УкраСЧнськоСЧ республiки. Йшлося п