Роль громадських органiзацiй у поширеннi освiти на Подiллi в кiнцi ХРЖХ-на початку ХХ ст.
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?рацiвникiв, на яких затверджувались тарифнi угоди з мiським вiддiлом народноСЧ освiти на квартал, розглядалися плани шефськоСЧ роботи, роботи серед неписьменних, обирались делегати на зСЧзди i конференцiСЧ. Не залишались поза увагою проблеми матерiального становища учителiв. Створено фонд взаСФмодопомоги.
На виконання рiшення ВЦРПС у листопадi 1921 року розпочався процес злиття двох спiлок: "Робоссокульга" i "Робмиса" (робiтникiв мистецтва). Злиття вiдповiдних губернських правлiнь вiдбулося 28 листопада.
11 грудня 1921 року вiд iменi перших спiльних зборiв у м. Вiнницi на адресу Пiвденного бюро ЦК профспiлки надiслано телеграму: "...загальнi збори вiтають почин центральних органiв у справi злиття "Робоса" i "Робмиса" i констатують факт глибокого задоволення маiим актом, що пiдказаний самим життям... Хай живе вiднинi мiцна спiлка робiтникiв культурного будiвництва!"
А вже через тиждень на президiСЧ слухали iнформацiю про побутовi умови в театрi iм. Ленiна: температура в артистичних вбиральнях там не перевищувала 13-14 градусiв, на iенi 8 градусiв. Було пiднято питання перед владними структурами про наведення елементарного порядку у цiй справi. [12, с.19-34]
У квiтнi 1922 року вiдбувся обСФднавчий зСЧзд, на якому було пiдбито пiдсумки роботи за рiк. За звiтний перiод вiдбулося 25 повiтових зСЧздiв. Вiдзначено позитивнi зрушення в роботi ГайсинськоСЧ, ЯмпiльськоСЧ фiлiй i розвал профспiлковоСЧ справи у Брацлавському повiтi, де владнi структури неодноразово розпускали правлiння.
Профспiлкову лiнiю губправлiння зСЧзд визнав правильною, але акцентував увагу на вкрай недостатньому звязку з повiтовими фiлiями. Йшлося i про важке матерiальне становище членiв спiлки, погане надходження внескiв. РЖ все ж зСЧзд завершив роботу на оптимiстичнiй нотi, пiдкресливши, що пiсля обСФднання легше вирiшувати нагальнi проблеми.
Проте "мiцний союз" проiснував недовго. В багатьох губернiях вiдбувся масовий вихiд зi спiлки працiвникiв мистецтва. Кiлькiсть СЧх (в УкраСЧнi) зменшилась вдвiчi, а в МиколаСФвi в 10 разiв. Уже в травнi надiйшла вказiвка про розСФднання спiлок. В Подiльськiй губернiСЧ цей процес було завершено у червнi 1922 року.
Органи народноСЧ освiти не завжди враховували колективну думку членiв профспiлки, що, як правило, призводило до загострення стосункiв. Могилiв-Подiльський мiськвно у звязку з реформою школи, в основу якоСЧ закладались трудовi засади, з метою максимального залучення школярiв до працi видав наказ завершити навчальний рiк 24 квiтня 1921 року i розпочати новий 9 травня цього ж року. В першiй декадi квiтня наказ двiчi обговорювався на загальних зборах спiлки. Учителi вбачали суть проблеми в тому, щоб наблизити викладання навчальних предметiв до життя, а тому пiсля обговорення прийняли постанову. "Просити мiськвно вiдмiнити це розпорядження як таке, що не вiдповiдаСФ iнтересам школи, i надалi обговорювати подiбнi питання разом зi спiлкою. Враховуючи, що вiддiлу освiти необхiднi рiшучi i досвiдченi люди, спiлка готова видiлити СЧх зi свого середовища i пiдтримувати постiйний звязок". Наказ було вiдмiнено.
В груднi 1922 року на учительському зСЧздi ГавришiвськоСЧ волостi рiзкiй критицi було пiддано волосний вiддiл народноСЧ освiти за становище, яке склалося в Кобилянськiй школi: примiщення зруйноване, учитель втiк, школа понад два мiсяцi не працюСФ. Спiлка i селяни своСФчасно iнформували вiддiл, але нiякого реагування не було. [12, с.102]
Влiтку 1923 року Гайсинський окружний вiддiл народноСЧ освiти використав кошти, передбаченi на зарплату учителям, на проведення педагогiчних курсiв. Губправлiння профспiлки засудило цi дiСЧ i передало матерiали у прокуратуру.
Не завжди були нормальними стосунки мiж губвно i губправлiнням спiлки. Тричi обговорювалось на засiданнях президiСЧ питання про органiзацiю Будинку вчителя. Врештi-решт в обiцяне для цього примiщення вселився вiддiл освiти.
Губвно без погодження зi спiлкою намагався розподiлити речi i кошти, отриманi у "Двотижневик освiти". Дiйшло до того, що губправлiння звернулося до губпрофради з проханням провести спiльне засiдання для полiпшення взаСФмовiдносин i встановлення нормальних контактiв.
17 i 18 вересня 1921 року Губпрофрада на пленарному засiданнi обговорила стан шкiльноСЧ справи на Подiллi. Вiдзначила значнi успiхи в роботi спiлки "Оссокульга", особливо в лiквiдацiСЧ неписьменностi серед пролетарiв, i вимагала вiд губправлiння i Губнаросвiти бiльше уваги школам з пролетарським контингентом дiтей. У звязку з катастрофiчним станом багатьох шкiльних примiщень вирiшено вважати принципово допустимим залучати заможнi класи населення до пiдтримки шкiл.
У звязку з лiквiдацiСФю повiтового подiлу губернiй 14 лютого 1923 року губпрофрада прийняла постанову про лiквiдацiю повiтових i створення 5 окружних профорганiв з центрами у Гайсинi (14 районiв), Камянцi-Подiльському (17 районiв), Могилевi-Подiльському (15 районiв), Проскуровi (16 районiв), Тульчинi (13 районiв). Вiнниця разом з Вiнницьким округом залишились пiд опiкою губернських профспiлкових органiв.
Згiдно рiшення ЦК Ради профспiлок № 28 вiд 1 жовтня 1923 року всi працiвники партiйних i комсомольських органiв були переведенi iз профспiлки радянських працiвникiв до спiлки "Робос". Це вплинуло на зростання СЧСЧ авторитету i значно пожвавило культосвiтню роботу. В кiнцi жовтня було створено секцiСЧ преси, професiйну та наукових працiвникiв, схвалено органiзацiю с